Ідея спільного світу в голістській етиці К. Маєр - Абіха. - Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі

Представник екологічної етики, К. М. Маєр - Абіх, викладає принципи своєї практичної філософії у праці "Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту". К. Маєр-Абіх будує свою доктрину на грунті філософії голізму.

Моральна філософія К. Маєр-Абіха закликає до відповідальності, збереження людства і природи, висуває ідею спільносвіту.

К. Маєр-Абіх розглядає вісім типів етичної відповідальності:

    1. Відповідальність за саму себе (егоцентризм); 2. Відповідальність за своїх близьких (непотизм - мораль роду); 3. Відповідальність за своїх співвітчизників (націоналізм); 4. Відповідальність за сучасне людство, за всю спільноту людей (антропоцентризм сучасників); 5. Відповідальність за людство як таке, і за наступні покоління (антропоцентризм загалом); 6. Відповідальність за вищих тварин (мамалізм); 7. Відповідальність за всі живі істоти (біоцентризм); 8. Відповідальність за світ як цілість (фізіоцентризм або голістська етика). [2, с. 65-97].

К. Маєр-Абіх у своїй праці часто повторює, що "не людина є мірою всіх речей, а все, що нас оточує, є мірою нашої людяності" [2, с. 96]. Однак, він визнає, що дотеперішня практична філософія, а також і політика, в цілому не вийшла за межі навіть третього кола відповідальності, тобто за межі націоналізму. К. Маєр - Абіх намагався виробити практичну філософію на засадах голістської етики. Адже на думку філософа, втрата єдності з природою призвела до загрози екологічної катастрофи. Можливість повернення до природи К. Маєр-Абіх пропонує віднайти через культуру і розум. К. Маєр-Абіх вбачає в нашій людській культурі продовження природного замислу: "Природа-мати живе скрізь: у тварині й квітці, у дереві й у камені. Коли вона живе як сливове дерево, його квіткове вбрання є її весільним вбранням. Коли вона живе в людстві, то її вбранням є культура, яку ми привносимо у світ. [...] Культура є тим, завдяки чому природа продовжується нами, тим, що завдяки людям приходить у світ і що природний спільносвіт сам створити не в змозі" [2, с. 129].

К. Маєр-Абіх, стверджує, що універсальний закон природи не є лише емпіричними фрагментами природи, а речі, щодо яких діють закони природи, це природа як така, це вся природа, чи єдина природа, якій і має відповідати моральний закон. К. Маєр-Абіх окрім зміни раціональності пропонує також і зміну в наших відчуттях, "реабілітацію відчуттів". Зміни мають

Відбутися як у нашій діяльності, так і в наших відчуттях, у нашому мисленні та сприйнятті.

К. Маєр-Абіх також підтримує концепцію переходу від соціальної держави до природної держави, яка повинна інтегрувати індустріальне суспільство до природи. Він постійно наголошує на тому, що розум необхідно врятувати від нерозумної раціональності. Необхідне друге Просвітництво, яке б інституціонально забезпечило справедливість у стосунках як між людьми, так і в цілому з природою. Якщо метою першого Просвітництва був суверенний громадянин, який має мужність керуватися власним розумом, то метою другого Просвітництва, на думку К. Маєр-Абіха, має стати суверенний споживач, адже за руйнацію спільного світу відповідальні не тільки виробники, але також і споживачі, які купуючи відповідні товари, самі стають відповідальними за наслідки своїх дій. Бо саме споживачі своїми грошима підтримують сучасне промислове господарство, саме завдяки споживачам воно процвітає у світі. "Незалежний споживач - не той, хто незалежно поводиться, приймаючи купівельні рішення, а той, хто насправді не дозволяє нічого собі нав'язати, а знає з усією відповідальністю, чого він хоче, і діє згідно зі своїми рішеннями" [2, с. 32-33].

Таким чином, можна стверджувати, що етика спільносвіту К. Маєр-Абіха перш за все звертає свою увагу на те, що увесь світ є однією домівкою, про який саме люди повинні турбуватися, адже природа саме в людині дійшла до рівня здатності усвідомлювати і нести відповідальність за свою діяльність.

Похожие статьи




Ідея спільного світу в голістській етиці К. Маєр - Абіха. - Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі

Предыдущая | Следующая