"Пізнай самого себе!" Сократ (469-399 р. до н. е.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання громадянина Афін, приніс присягу: "Я не посоромлю священної зброї і не залишу товариша, з яким буду йти в строю, але буду захищати і храми і святині -- один і разом з багатьма. Батьківщину залишу після себе не зменшеною, а більшою і кращою, ніж успадкував... І я буду шанувати вітчизняні святині...".
Пройшовши початкову військову підготовку, новий громадянин зайнявся обробкою каменю. Сократ мав відразливу зовнішність, що контрастувала з уявленнями про вишукану красу греків: невисокого росту, приосадкуватий, з відвислим животом, короткою шиєю, приплющеним і підійнятим носом, широкими ніздрями, товстими губами, одутлим обличчям, великою лисою головою з величезним опуклим чолом. Усім своїм видом він як би насміхався над грецьким ідеалом чоловічої краси. Але люди швидко переставали звертати увагу на зовнішність, піддаючись чарівності його особистості. Сократ тричі брав участь у військових кампаніях. Він був сильний фізично, ходив босоніж по снігу і льодові. Показав себе відважним воїном і, дотримуючи присяги, виніс з поля бою відомого політичного діяча Афін Алківіада. Політикою, званнями, чинами не цікавився, тому що його демон (внутрішній голос) забороняв йому політичну діяльність. Женився Сократ пізно, коли йому було далеко за сорок років. З приводу необхідності женитися говорив: "Як не зроби, усе рівно будеш каятися". Дружина Сократа Ксантиппа прославилася своєю сварливістю, вражаючи цією властивістю жителів Афін. Мабуть, у Ксантиппи були підстави для сварливості, оскільки всі турботи про родину і будинок лягли на її плечі. Чоловік і жінка мали трьох синів, з яких лише старший був дорослим у рік страти батька.
Родина Сократа жила вкрай бідно, у чому був винний глава сімейства. Не домашнім справам він віддавав перевагу, а філософським бесідам з першим стрічним. Наприкінці життя його мучило протиріччя між сімейним обов'язком і відповідальністю за "філософський" спосіб життя. Філософ у цій людині переміг сім'янина. Бідність Сократа була воістину легендарною. У спадщину від батька він одержав невеликий будинок, усе його майно коштувало стільки, скільки коштував гарний раб -- 5 мін (для порівняння: кінь коштував 12 мін). Недруги дорікали Сократа за те, що він живе гірше раба, друзі ж пропонували різноманітну допомогу. Правителі деяких полісів надсилали подарунки, кликали відвідати їхній міста і зайнятися просвітительською діяльністю. Однак Сократ відкидав і допомогу, і подарунки. Він не був аскетом, хоча й не визнавав розкіш і надмірності. Людина, на його думку, повинна задовольнятися малим. Завжди босий, у старому плащі -- таким він увійшов в історію
У березні 399 р. до н. е. проти Сократа була порушена кримінальна справа. Його звинуватили в неповазі до богів і крамольних, на їхню думку, бесід з молоддю. Обвинувачення містило три пункти: 1) безбожництво Сократа; 2) уведення їм якихось нових божеств (мався на увазі демон Сократа, тобто, його внутрішній голос); 3) розбещення молоді. Суд визнав Сократа винним і присудив до страти. Сократу було запропоновано випити чашу з отрутою. Вирок був приведений у виконання не відразу, а приблизно через місяць. Відстрочка була зв'язана зі святами на честь бога Аполлона. Сократ вмер у той же час року, що й народився. Друзі готували втечу, але філософ відмовився бігти. Він говорив, що втечею спростував би всі ті ідеї, що проповідував раніше. Цінність ідей для нього була більшою, ніж цінність життя. Прощаючись, Сократ сказав перед смертю друзям: "Але вже настав час йти звідси, мені -- щоб умерти, вам -- щоб жити, а що з цього краще -- нікому не відомо, крім бога".
Сократ не залишив ніяких філософських творів, думаючи, як деякі в його час, що достатньо усної проповіді. Світ довідався про його ідеї з творів учня Платона, що у діалогах вкладав у вуста Сократа свої думки. Погляди Сократа стали відомі з твору іншого учня -- Ксенофонта. У добутку "Апологія Сократа" Ксенофонт так старанно обходив усі гострі кути сократівського вчення, що спотворив думки вчителя. Сократ же вважав також, що філософ повинен доводити вірність своїх ідей власним способом життя, а не одними лише абстрактними судженнями.
Сократ дуже високо, як ніхто ні до нього, ні після нього, цінував знання. "...Немає нічого сильніше знання, воно завжди і в усьому пересилює і задоволення, і все інше". Знання дане людині богом. Бога людина не може бачити, але вона бачить справи божественні. Сократ дійде висновку висновків: знанню не можна навчитися. Більшість особистостей лише думають, що вони щось знають. Сократ висміює софістів за їх багатознайство, що, на його думку, лише приховує їхнє неуцтво. Думки людей мало чим відрізняються від простого незнання. "Я знаю, що нічого не знаю, а інші й цього не знають", -- дивує слухачів Сократ.
За вихідну посилку своїх міркувань про чесноти Сократ брав розум, спираючись на набуті знання і навички, він прагне реалізувати свої наміри; чим повніше знання людини і чим вища її кваліфікація, тим успішніше вона вирішує свої завдання і тим більше задовольняє свої потреби. Тільки знання дозволяє людині оптимально використовувати засоби, якими вона володіє. Сократ розглядає розум як вирішальну ознаку, що відрізняє людину від тварини. Людина, завдяки розумові, ставить перед собою визначені цілі: наприклад, багатство і здоров'я самі по собі ні добро, ні зло. Вони стають тим або іншим залежно від знання або неуцтва.
Етичне знання для Сократа є знання того, що таке щастя і визначає правильний вибір лінії поведінки та способу життя. Людина здатна пізнавати природу, але вищим видом пізнання Сократ вважав самопізнання. У молодості мислитель відвідав Дельфи. На фронтоні храму він побачив написане виречення спартанця Хілона: "Пізнай самого себе!". Сократ сприйняв його як заклик до з'ясування змісту, ролі і меж людського пізнання в співвідношенні з божественною мудрістю, тобто місця людини у світі. Самопізнання, на думку Сократа, означало насамперед пізнання людиною свого внутрішнього світу, усвідомлення того, що осмислене життя, духовне здоров'я, гармонія внутрішніх сил і зовнішньої діяльності, задоволення від моральної поведінки складає вищу цінність. З цією цінністю незрівнянні ніякі знання, якими б корисними вони не були. Ніякі знання і навички самі по собі не гарантують благополуччя і не роблять людину щасливою: технічні й інші знання корисні лише для пізнання добра й зла. Більш того, знання добра і зла не є справжнім благом, якщо залишається просто знанням і не веде до зцілення душі.
Таким чином, девіз "Пізнай самого себе!" для Сократа означав пошук людиною свого внутрішнього світу як значущої цінності. Знання -- чеснота, це вірно, але найбільше корисно знати, чого людині варто бажати. Незнання цього робить людину рабом його найлютіших ворогів -- нестриманості і спраги задоволень, тому що "нестриманість віддаляє від людини мудрість ... і занурює її в протиприродний стан", змушує служити низинному й нерозумному, "вона заважає людині спрямовувати увагу на корисне... і часто спонукує його віддавати перевагу гіршому перед кращим". Культ знання приводить Сократа до визначення кінцевого результату самопізнання: "Мудрість є вище благо". От якого знання повинна прагнути кожна людина. У мудрості людина наближається до бога, від мудрості виникають всі інші чесноти. Про себе Сократ говорить, що ніхто не прожив краще життя, ніж він, оскільки "краще усіх живе... той, хто більше усіх піклується про те, щоб стати кращим".
Однак мудрість доступна не всім людям, деякі з них роблять помилки. Хід його думки такий: ніхто не бажає собі зла, усі прагнуть добра. Сократ не допускає, щоб людина, відаючи про добро, не стала б діяти в угоду сумнівним задоволенням. Він відноситься до морального вибору людини розсудливо. Акт морального вибору -- це калькуляція задоволень і страждань, придбань і втрат. Філософ говорить уявлюваному опонентові: "Ти як людина, що вміє добре зважувати, склади все приємне і все тяжке, як найближче, так і віддалене, і, поклавши на ваги, скажи, чого більше?" Думка Сократа зводиться до того, що при зазначеному "зважуванні" ніхто не вибере менше (менш гідне) задоволення замість більшого (більш гідного). Якщо усе-таки відбувається вибір менш гідного задоволення -- це показник невірного розрахунку: "Ті, хто помиляється у виборі між задоволенням і стражданням, тобто, між благом і злом, помиляються через незнання...".
Отже, в етиці Сократа велику роль починає відігравати поняття "вибір". Поки ще це вибір між добром і злом або в межах добра й зла. Поняття "моральний вибір" буде розвиватись пізніше іншими філософами. Що ж стосується Сократа, його думка полягає в наступному: дурні вчинки відбуваються через неуцтво, а гарні - від знанню.
Недооцінка Сократом біологічної природи людини трохи знижує цінність його етичних ідей, але це цілком зрозуміло, з огляду на рівень знань епохи, у тому числі рівень знань про людину. Сократ увійшов не тільки в історію філософії, а й людської культури в цілому. Він встав в один ряд з наймудрішими людьми дохристиянської ери. Деякі ідеї мислителя дуже сучасні: заради чого варто жити, чого варто бажати в щасливому житті, що несе із собою прогрес наукових знань? Одним словом, пізнай самого себе!
Похожие статьи
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
"Сад" Епікура - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Атмосфера розпачу і песимізму. Старіюча Еллада, що знекровила себе багаторічними війнами та роздирається протиріччями між багатими і бідними, що зубожіла...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі. Виховувався в єврейській родині, освіту одержав у релігійному єврейському училищі. Коли...
-
XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися...
-
Етика насолоди. Гедонізм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У Сократа було багато учнів. Деякі з них створили свої школи. Одним з таких учнів був Аристипп (435--355 р. до н. е.) з Кірени (місто в Північній...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Релігійно-етичні концепції - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Екзистенційні мотиви не залишили байдужою і релігійну етику, досить чітко проявившись у такій течії протестантизму як Неоортодоксія (або "теологія...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
"Собача" філософія. Кініки - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінізм породжений внутрішніми процесами древньої Греції і зовнішньополітичних відносин, що ускладнювалися. Найбільш глибинною його передумовою була криза...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта,...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Бідність -- не порок. Народне прислів'я намагалося затвердити незалежність моральності від власності. Однак в основі багатьох аморальних учинків лежить...
-
ЕТИКА ХIХ - ПОЧАТОК ХХ ст., Етика ХІХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінець ХІХ -- початок ХХ століть - період переходу від етики класичної до посткласичної. Якщо перша може бути охарактеризована як переважно споглядальна,...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Моральність і право - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і право пов'язані генетично. Моральність -- найдавніший регулятор поведінки людей, право -- найбільш твердий регулятор. Моральність, як уже...
-
ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ, Моральність і мудрість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і мудрість Мудрість в етиці -- визнана чеснота, але її значення більше, ніж чеснота. Хоча етика не є вченням про мудрість, усі її поняття...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Етика утилітаризму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У 60-70-і роки підвищується інтерес до утилітаризму. Термін "утилітаризм" позначає теорію, що базується на принципі корисності, увів її Дж. Ст. Мілль....
-
У новий час європейські мислителі обговорювали не тільки співвідношення егоїзму з розумом, а і поняття користі і його місця в етиці. З давніх часів...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Формалістична етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Інша етика пов'язана з установкою на ідеали наукового дослідження моралі. Точніше буде позначати етику такого типу як Формалістичну, Оскільки у всіх її...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
Моральність і рівність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Рівність -- відносно новий елемент моральності. Він більшою мірою, ніж справедливість і свобода, пов'язаний з певними соціальними групами, а не з...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Етика Демокрита - Етика Демокрита
Демокрит філософ етика чеснота Згідно з ученням Демокрита світ утворений з атомів (найдрібніших неподільних частинок) і порожнечі. Атоми є складовою...
-
Етика Аристотеля. - Сутність основних категорій етики
Навчаючись у Платона, Аристотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів "Платон мені друг, але істина дорожча". Саме його...
-
Етичні вчення та погляди періоду античності
Античність увійшла в історію етичної науки як початок її становлення. Тут уперше була зроблена спроба вирішення моральних проблем, а також обгрунтування...
-
Етика Іммануїла Канта. - Сутність основних категорій етики
У філософії вона відома як етика "внутрішньої переконаності і доброї волі", яку справедливо характеризують як ідеалістичну і формалістичну. Концепції...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
"Пізнай самого себе!" Сократ (469-399 р. до н. е.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль