Моральні вимоги як заборони - Теорії прикладної етики
Єдине, що початково визначено в людині, -- це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до досягнення блаженства. Але якщо навіть цю фундаментальну природу людини можна відрізнити від наявної психології людей і передписати людині деякий "істинний" інтерес і прагнення в відзнаку від його безпосередніх, фактичних схильностей і бажань, то все рівно в цьому випадку мораль буде зведена до деякого "розумного егоїзму". Кант розмірковує тут передусім як мораліст, з точки зору самої моральної свідомості, послідовно проводячи власну логіку. В даному випадку він відстоює чистоту морального мотиву. Принцип щастя, говорить Кант, "підводить під моральність мотиви, що, скоріше, підривають і знищують весь її піднесений характер, змішуючи в один клас наміри до доброчесності і до пороку, навчаючи тільки одного -- як краще розраховувати. Якщо ж моральність засновувати на прагненні людини до щастя, то пробудження до чинності, нехай навіть правильного, буде обтяжене інорідними, "гетерономними", не властивими самій моралі мотивами -- надією на досягнення успіху, на набрання блаженства в цьому або потусторонньому світі, на винагороду доброчесності, нарешті, на отримання внутрішнього задоволення від свідомості правильності своїх вчинків. Справжній же моральний настрій людини повинен полягати в тому, щоб не очікувати нагород ані в цьому, ані в іншому світі, а виконувати свій обов'язок безвідносно до яких-небудь надій, нехай навіть бажання щастя -- невикорінювальне природне прагнення людини.
Мораль, як вважає Кант, не можна розглядати лише як засіб досягнення якого-небудь результату. При такій інтерпретації моральність перетворюється в чисто технічну, прагматичну задачу, в питання про "розважливість", уміння і спроможності ефективно досягати поставлені цілі. Такі принципи чинності, звичайно, мають місце в людському житті; Кант називає їх умовними, гіпотетичними імперативами: якщо бажаєш досягнути якогось результату, слід робити так. Але вся справа в тому, що такі правила, визначаючи засіб здійснення цієї мети, залишають в стороні питання про визначення самої мети. Справді, моральні вимоги до людини не можна звести до яких-небудь технічних приписів, що вказують лише те, якомога найбільш ефективно досягнути мету, що переслідується. По-перше, далеко не кожна мета може бути визнана моральною; успішна дія може мати і протиморальне спрямування. По-друге, навіть в ім'я благої мети можуть бути застосовані засоби, при цьому ефективні, які можуть бути аморальними. Таким чином, гіпотетичний імператив, будучи керівництвом до чинності технічного порядку, ще нічого не говорить про моральний характер дії. Доцільність зовсім не завжди співпадає з вимогою моралі -- от що за проблема виникає в даному випадку. Рішення її зводиться до наступного: в житті люди переслідують різноманітну мету, але з цієї -- особливої, приватної, "емпіричної" -- мети ще неможливо вивести моральність. Навпаки, це моральність визнає правозгідність однієї і засуджує іншу мету. Мабуть, не поняття мети обгрунтовує моральну повинність, а навпаки, емпірична мета може бути обгрунтована або відкинута з точки зору моралі. Тому "мета, яку ставлять, вже припускає моральні принципи. Наприклад, ідея вищого добра в світі... Слідує з моралі, а не є її основа" [2, т. 4, ч. 2, с. 9].
Тісніше за все моральність у Канта з'єднана з правом. Якщо яку-небудь людину борг змусив зробити вибір не в користь свого ближнього, то для Канта це служить свідоцтвом його моральності. В дійсності тут виявляється лише абстрактний гуманізм -- адже зовсім не завжди це справедливо насправді, то є зовсім не завжди "любов до дальнього", скоріше "любові до ближнього". Кант правий в тому, що моральний імператив вимагає надання людям потрібної допомоги, але зовсім не примушує любити їх за це. "Цілком недоречно було б говорити: ви повинні любити інших людей. Слід було б сказати: у вас є всі підстави любити свого ближнього, і це справедливо навіть в відношенні ваших ворогів" [2, т. 2, с. 139]. І, справді, почуття обов'язку мов виключає почуття любові, бо любити по обов'язку неможливо. Але Кант не правий, вважаючи, що вони ніколи не можуть співпасти, оскільки справжня людяність припускає любов до всіх людей, а тоді і співчуття, і жалість будуть адекватним обов'язку (скоріше навіть буде замінювати обов'язок). Але Кант знижує цінність таких добрих побуджень: це скоріше інстинкти, що не слід переоцінювати, хоча і потрібно хвалити, бо більше всього на світі людей, незмінно маючих "перед очима своє улюблене "Я" як єдину точку опори своїх зусиль" [2, т. 2, с. 150] і що домагаються того, щоб все оберталося навколо своєкористя.
В етиці Кант розвиває вчення про автономію моралі: затверджуючи свободу, людина виступає творцем власного морального світу, вона сама собі передписує закон дій. Кант проголошує моральну настанову, характер і закони якої, істотно відрізняються від тих, що домінують в періоди спокійного і розміреного поступового розвитку, відрізняються радикалізмом поданих вимог: "ці закони беруть верх безумовно, який би не був результат їхнього виконання, більш того, вони навіть змушують цілком відволіктися від нього", людям "достатньо того, що вони виконують свій обов'язок, що б не було з земним життям і навіть якщо б в ній, можливо ніколи не співпадали щастя і гідність його" [1, с. 81-82]. На відміну від умовних правил поведінки обов'язок виступає по своїй суттєвості абсолютною вимогою, слідувати якому потрібно безумовно. В обстановці гучних вимог прав людини і його свобод Кант своїм категоричним императивом нагадав про відповідальність.
Для Канта моральне начало зводиться лише до суб'єктивної свідомості обов'язку. Обов'язок є обов'язок -- чистий обов'язок, виконувати його слід єдино з поваги до нього. Обгрунтовуючи цю вимогу Кант апелює до совісті. Справді, совість людини є найкращим суддею в питаннях моралі, вищою спроможністю знаходження моральної істини і вироблення правильного рішення і справжньої моральної точки зору, якщо вона не тільки суб'єктивна, але і з'єднана зі знанням об'єктивної істини. Але у Канта, як це видно в "Критиці чистого розуму", совість якраз і з'являється там, де голос розуму замовкає, де мислення не справляєтся з пізнавальними проблемами. Так що совість у Канта вже в своїй появі по необхідності виявляється суб'єктивною. У вченні Канта поняття совісті нерозривно зв'язане з дуалізмом його філософської системи, яким проникнуте все людське життя і що він підкреслює, розрізняючи антропологію і антропономію. В кантовському вченні поряд з естетичною і розумною потребою людини в совісті має значення і сфера релігійного досвіду, свого роду "релігійно-совісна" настанова. Йдеться про першопочаткові завдатки моральності, в які схильності, порив до чинності; тимчасові східці вираження цих завдатків, а також форми їхнього усвідомлення (смутна, чітка і релігійно-віруюча) придають вченню про совість закінчений вигляд. Вчення про совість -- це, по суті справи, вчення про добро, що має загальне значення; це -- вчинок, воля і свідомість моральної людини.
Похожие статьи
-
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики Сучасні моральні практики є надто плюральними і слабко...
-
Етапи розвитку естетичної думки - Теорії прикладної етики
Психологія культури -- галузь науки, яка вивчає механізми процесів психічного відображення та створення людиною культурних цінностей, особливостей прояву...
-
М. Вебер про господарську етику світових релігій - Теорії прикладної етики
Проведінням Божим усім без винятку надана своя професія, котру треба прийняти і на її ниві працювати. Але професійне покликання - це не доля, з якою слід...
-
Моральні почуття та емоції як первинні елементи омральної свідомості - Теорії прикладної етики
Протягом усієї історії розвитку культури суспільства людина намагалася пояснити складне соціальне явище - релігію, причини та умови її виникнення. Окремі...
-
ЕТИКА ОБОВ'ЯЗКУ - Етико-правові ідеї Канта
Єдине, що апріорі визначено в людині, - це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Етика Іммануїла Канта. - Сутність основних категорій етики
У філософії вона відома як етика "внутрішньої переконаності і доброї волі", яку справедливо характеризують як ідеалістичну і формалістичну. Концепції...
-
Основні категорії етики - Основні поняття та категорії етики
Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія "моральна вимога" -- результатом виявлення того спільного, що втілене в...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Становлення етики як науки в Україні
Як наука етика заявила про себе в Україні завдяки старанням учених Києво-Могилянської академії, котрі розглядали її як один із видів філософії (моральна...
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Етика Аристотеля. - Сутність основних категорій етики
Навчаючись у Платона, Аристотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів "Платон мені друг, але істина дорожча". Саме його...
-
Антична етика. Етичні погляди Платона - Антична етика. Моральні норми
Перші спроби філософського узагальнення моральних процесів, є прямим продовженням етичних міркувань у рамках героїчного і дидактичного епосів (Гомер і...
-
ВИСНОВОК - Етико-правові ідеї Канта
І. Кант звернув увагу на те, що для людської особи не стільки свобода є передумовою усвідомлення обов'язку, скільки усвідомлення обов'язку є передумовою...
-
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу Розглянуто тенденції розширення предметного поля етики як основи "практичного розуму" в...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Дотримуючись атомістичної концепції, Епікур створив філософську систему, в якій виклад онтологічних і гносеологічних проблем підпорядкований науці про...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Людське життя безпосередньо пов'язано із спілкуванням, сфера якого є тим фокусом, де зливаються як вічні, так і щохвилинні людські проблеми. Оволодіти...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
Достоїнство наукової теорії поціновується тим вище, чим більш життєві задачі вона пропонує і вирішує. Причому такі з них, котрі віддалені в історичне...
-
Власне, усі глобальні проблеми в самому широкому розумінні можна оцінювати як проблеми культури. Проте, слід визнати деяку відмінність внутрішніх питань...
-
Важливість етики в ефективному сучасному управлінні і в бізнесі - Етика і сучасне управління
Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві. Етика бізнесу -...
-
Взаємозв'язки етики з іншими науками - Етика Новітнього часу
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами -- онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
Функції морально-професійних кодексів - Етика як наука. Завдання етики
Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної...
-
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Дискусії щодо існування етики як науки
Упродовж двох тисячоліть більшість мислителів не сумнівалась у можливості створення наукової етики. Особливий оптимізм щодо цього виявляв нідерландський...
-
Етика локаяти, черваки. - Сутність основних категорій етики
Локаята є неортодоксальною філософською школою, що сформувалася всередині І тис. до н. е. Локаята (санскр. лока -- спрямований тільки на цей світ) --...
-
Історія етичних і естетичних категорій, принципи класифікації - Основні поняття та категорії етики
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
Етикет ділового обіду - Загальноприйняті правила поведінки за столом
Від ділового обіду залежить дуже багато чого: ваш імідж як ділової людини, імідж фірми, про яку будуть судити по вашому поведінці, успіх важливих...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
"Добро" та "зло", як категорії релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Ключовими категоріями моральної свідомості, полюсами морального життя є поняття "добро" і "зло". За своїм змістом добро і зло ніби являють собою дві...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Зв'язок релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Нарешті, відмітимо ще один момент. Подібне тісне пов'язування релігії та моралі може мати і негативні наслідки в наш час, коли релігійні переконання у...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
Етика Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля
У філософському набутку Г.-В.-Ф. Гегеля немає жодної праці, цілковито присвяченої проблемам етики. Проте вся його філософська система в певному розумінні...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
-
Моральна програма Ісламу - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Ісламська доктрина моральності виходить із абсолютного значення норм моралі, установлених Кораном. Вона відриває ці норми від конктретно - історичних...
Моральні вимоги як заборони - Теорії прикладної етики