Стан охорони біорізноманіття - Національний Природний парк "Гомільшанські ліси"

Національний природний парк "Гомільшанські ліси" займає особливе місце в охороні природи. Заповідну зону тут було виділено дуже вдало -- в самій серцевині парку, що створило труднощі для відвідування її людьми. Дороги, що ведуть у парк, перекриті шлагбаумами, є охоронні знаки. Крім цього, за пропозицією наукових співробітників парку, в господарській зоні і в зоні регульованої рекреації було виділено спеціальні захисні ділянки від 10 до 120 га, звані "особливо цінні природні території", які були прописані в Проекті організації території даного парку. Як правило, на них заборонялися будь-які суцільні і вибіркові рубки, рекреація, установка малих архітектурних форм, а режимне сінокосіння проводиться не в травні-червні, як у степових заповідниках, а восени.

У результаті, разом із заповідною зоною, строгий охоронний режим отримало 35% території парку (10, 7% -- заповідна зона, 24, 3% -- особливо цінні природні території). У 2013 р. директор парку І. Северин вирішив почати рубки лісу в суворо охоронюваних ділянках парку, проте наукові співробітники парку та екологічна громадськість вчинили опір його планам, Мінприроди України не погодило ліміти рубок і строгий охоронний режим був збережений.

Строгий охоронний режим дав значущі результати в охороні біорізноманіття парку. З 2007 по 2014 рр., завдяки встановленню заповідної зони і особливо цінних природних територій у парку відбулося: повернення лосів, формування ядра регіональної популяції, з'явилися нові колонії кажанів, майже вдвічі збільшилася щільність населення мідянки (Червона книга України), відбулося відновлення післягніздових та міграційних скупчень водоплавних птахів на болотах і озерах парку, збільшилася чисельність рідкісних червонокнижних видів птахів -- орла-карлика з 2 пар до 7 пар, чорного шуліки з 3 пар до 5 пар, з'явився на гніздуванні малий підорлик -- 3 пари, змієїд -- 1-2 особини, степовий канюк -- 3-4 пари, орлан-білохвіст ? 1 пара, сірий журавель -- 2 пари, а також відбулося збільшення чисельності звичайного канюка -- з 23 до 37 пар, лебедя-шипуна -- до 1-2 пар. Крім цього став з'являтися під час міграції беркут, великий підорлик, дупель, в 2 рази збільшилася кількість бекаса[4].

Чисельність великої синиці збільшилася в 2 рази, мухоловки-білошийки -- в 2, 5 рази, малої мухоловки -- на 30%, синиці блакитної -- в 2 рази, підкоришника звичайного -- на 40%. Популяція оленя збільшилася з 10-15 особин до 60, кабанів косуль -- майже в 2, 5 рази.

Відзначено збільшення чисельності червонокнижних комах -- вусаня дубового великого західного, відлюдника, жука-оленя, павлиноочки рудої[4].

Встановлення заповідної зони та спеціальних захисних ділянок позитивно вплинули на охорону червонокнижних рослин. Наприклад, на території парку збереглися два локалітети в'язелю витонченого: один -- у господарській зоні, один -- в заповідній. Через антропогенний вплив, на 2010 р. в локалітеті у господарській зоні залишилося всього три рослини, а в локалітеті у заповідній зоні, на 2009 р., зафіксовано 120 рослин. Тайник яйцевидний росте на території особливо цінної ділянки (де заборонено лісогосподарську діяльність). У підсумку з 1997-2005 рр. по 2009-2011 рр. чисельність ценопопуляції збільшилася з 4-8 до 20-25 рослин. Популяції ведмежої цибулі знаходяться в парку в заповідній зоні і в особливо цінних ділянках (де заборонена лісогосподарська діяльність). У підсумку площа зростання черемші збільшилася практично в два рази в половині локалітетів, де налагоджено охорону від збору

Національний природний гомільшанськийі ліс

Похожие статьи




Стан охорони біорізноманіття - Національний Природний парк "Гомільшанські ліси"

Предыдущая | Следующая