Географічне положення територій та абіотичні фактори середовища - Біорізноманіття Любешівського району та його охорона

Любешімвський райомн -- район Волинської області. Район розташований на північному сході Волинської області. Межує на півночі з Білоруссю (Берестейська область), на заході -- з Ратнівським районом, на південному заході -- з Камінь-Каширським, на південному-сході -- з Маневицьким районами; на сході межує з Рівненською областю (Зарічненський і Володимирецький райони).

Клімат району -- помірно континентальний. Любешівський район є одним із найвологіших районів Полісся, його природні умови типові для Поліської зони і характеризуються помірно вологим кліматом з порівняно прохолодним літом і м'якими, часто нестійкими зимами. Середньорічна температура становить + 7 °C, січня -- ?4.8 °C. липня -- + 18,2 °C. Абсолютний максимум температури повітря +36,9 °C (10.08.1992), абсолютний мінімум ?37,2 °C (12.01.1950). Сума річних опадів в середньому становить 501 мм, за вегетаційний період випадає 330-380 мм. Рекордна кількість опадів за рік -- 807,4 мм (1974) (норма 599 мм), найменше опадів випало у 1961 р. (268,5 мм).

Рельєф району -- Любешімвський райомн відносиця до Верхньо-Прип'ятськой акумулятивной низовини являє собою плоску рівнину з окремими горбами борових пісків, абсолютні висоти яких - від 170 м біля витоку Прип'яті до 145-150 м біля с. Люб'язь. Це в основному алювіальна рівнина, яка складається із заплави Прип'яті і двох її надзаплавних терас. Заплави Прип'яті від витоку до смт. Ратне мають ширину 1-2 км, а нижче - 5-10 км.

Особливо заплава розширюється там, де впадають такі притоки, як Вижівка, Турія і Стохід, та на ділянці між селами Ветли і Люб'язь. На заплаві часто трапляються еолові форми - параболічні дюни, вали тощо, складені добре відсортованими пісками, але ці еолові форми ніби втоплені в заболочені простори заплави. Саме такі піщані вали і горби являли собою з давніх давен зручні місця для поселень і на них існує багато сучасних сіл - Люб'язь, Ветли, Горки, Дольськ, Річиця та багато інших. Ширина першої надзаплавної тераси від 2 км біля смт. Ратне до 7,5 км біля смт. Любешів. Тиловий край цієї тераси О. М. Маринич проводить по таких селах: Гупали, Кримно, Дубечне, південніше сіл Поступель, Видерта, Залаззя, Кухітська Воля (Ровенська обл.). Друга надзаплавна тераса Прип'яті, за даними О. М. Маринича, піднімається над рікою на 15-20 м і досягає ширини 20-25 км на межиріччі Турії і Стиру. Для неї характерні менша потужність алювіальних відкладів (в середньому 5-10 м) і численні піщані горби з еоловими формами. Тиловий край цієї тераси, отже і Верхньо-Прип'ятського району, О. М. Маринич проводить через такі населені пункти: Полапи, Любохини, Дубечне, Стара Вижівка, Карасин, Серхів. У Верхньо-Прип'ятському районі поширені великі болотні масиви (Турський, Цирський, Оріхівський Любешівський та ін.) з властивим для них купинним мікрорельєфом.

Похожие статьи




Географічне положення територій та абіотичні фактори середовища - Біорізноманіття Любешівського району та його охорона

Предыдущая | Следующая