Космонавти України - Космонавтика України

Каденюк Леонід Костянтинович - перший космонавт незалежної України. Народився 28 січня 1951 р. у с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької області.

У 1971 р. закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків за спеціальністю "Пілотування і експлуатація літальних апаратів". У 1977 р. закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. У 1977-1979 рр. пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача. У 1979-1996 рр. - космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи "Буран", льотчик-випробувач Державного НДІ Військово-Повітряних Сил СРСР. У 1989 р. закінчив Московський авіаційний інститут, літакобудівний факультет. В період 1990-1992 рр. пройшов підготовку в якості командира транспортного космічного корабля "Союз-ТМ". Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному - винищувачів, а також на американському винищувачі Т-38. Брав участь у випробуваннях літаків-винищувачів четвертого покоління Су-27, МіГ-29, МіГ-31.

Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи пройшов унікальну інженерну і льотну підготовку, при цьому вивчив космічні кораблі "Союз", "Союз-ТМ", орбітальну станцію "Салют", частково - орбітальну станцію "Мир" та американський БТКК "Space Shuttle". У 1995 р. відібраний до групи космонавтів Національної космічної агенції України. Пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання як спеціаліст по корисному навантаженню.

З 19 листопада по 5 грудня 1997 р. виконав космічний політ на американському БТКК "Колумбія" місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти з рослинами та експерименти Інституту системних досліджень по тематиці "Людина і стан невагомості".

"Життєвий принцип - Ні при яких обставинах не губити почуття оптимізму. Найприємніше у роботі - позитивний результат. В людях ціную доброту, порядність, чесність.

Захоплююсь бігом на довгі дистанції, прогулянками на природі, науково-технічною та історичною літературою".

Помічник Президента України з питань авіації і космонавтики.

Генерал-майор Збройних сил України, Герой України, кавалер ордена "За мужність" І ступеню. Автор 5 наукових праць, претендент на здобуття вченого ступеню - "кандидат технічних наук".

Надія Іванівна Адамчук

Надія Іванівна Адамчук (Надія Адамчук-Чала, 4 жовтня 1970, Київ) -- співробітник інституту ботаніки імені Холодного Національної академії наук України.

У 1992 році закінчила Київський Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова. Ступінь кандидата біологічних наук отримала працюючи в Центральному ботанічному саду ім. М. М. Гришко Національної академії наук України.

В 1996 році включена до складу групи космонавтів України для проходження підготовки до польотів на кораблях системи Space Shuttle. У листопаді 1996 року прибула в США для проходження передполітної підготовки, але скоро через медичні показники була вимушена перервати підготовку і повернутись в Україну [1].

Нагороджена премією Президента України для молодих вчених 2003 року за роботу "Гравічутливість рослин на клітинному і молекулярному рівнях".

Анатолій Павлович Арцебарський

Анатолій Павлович Арцебарський (рос. Анатолий Павлович Арцебарский, 9 вересня 1956, смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області УРСР) -- радянський льотчик-космонавт українського походження, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу, полковник запасу.

Здійснив політ на "Союзі ТМ-12" та орбітальному комплексі "Мир" (травень -- жовтень 1991).

Валентимн Васимльович Бондаремнко

Валентимн Васимльович Бондаремнко (16 лютого 1937 -- 23 березня 1961, Москва) -- радянський льотчик-винищувач, член першого загону космонавтів СРСР.

Валентин Бондаренко закінчив авіаційне училище. Проходив службу в авіаційних частинах ВВС. У 1960 році був відібраний для підготовки до космічного польоту. 28 квітня 1960 року був зарахований до першого загону радянських космонавтів. Проходив підготовку до космічного польоту на кораблі "Восход".

Валентин Бондаренко проходив чергове тренування в сурдобарокамері. В кінці випробування він зробив просту і непоправну помилку. Після закінчення медичних тестів він зняв з себе датчики, які були закріплені на його тілі, протер місця, де були датчики, змоченою в спирті ватою і необережно викинув цей шматочок вати. Вата потрапила на спіраль розжареної електроплитки і миттєво спалахнула. У атмосфері чистого кисню вогонь швидко розповсюдився на всю камеру. На Бондаренко зажеврів тренувальний костюм. Через великий перепад тиску було неможливо швидко відкрити сурдобарокамеру. Коли камеру відкрили, Бондаренко був ще живий. Його доставили в лікарню, де лікарі боролися за його життя, але безуспішно. Через вісім годин Валентин Бондаренко помер від отриманих опіків. Він похований в Харкові, де жили його батьки.

Бондаренко був одружений і мав сина. Після загибелі Бондаренко, його дружина Ганна залишилася працювати в центрі підготовки космонавтів, його син -- Олександр став військовим льотчиком.

У Радянському Союзі все пов'язане з космосом було строго таємно. Про загибель Валентина Бондаренко ніде не було оголошено. Неначе такої людини не існувало. Перші відомості про Бондаренко і його загибелі з'явилися на заході тільки в 1980 році. Вперше в Радянському Союзі зведення про Бондаренко і його загибелі з'явилися в статті Ярослава Голованова в газеті "Вісті" в 1986 році.

Ім'ям Бондаренка названий один з кратерів на Місяці (діаметр кратера 30 км.; його координати: 17,8° північної широти і 136,3° східної довготи). Також заплановане надання його імені школі № 93 в Харкові.

Жолобов Віталій Михайлович

Жолобов Віталій Михайлович народився 18 червня 1937 року в селі Стара Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області.

Дитячі роки пройшли на березі Каспійського моря. 1959 року закінчив механічний факультет Азербайджанського інституту нафти та хімії за фахом: автоматичні, телемеханічні та електровимірювальні прилади. Інженер-електрик.

У 1963 році був зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС F2).

З 6 липня по 24 серпня 1976 року разом з Борисом Волиновим здійснив політ у космос як бортінженер корабля "Союз-21" та орбітальної станції "Салют-5".

З 1983 року працював помічником генерального директора науково-виробничого об'єднання "Маяк" в м. Києві.

У 1986 році брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З 1991 року за конкурсом був обраний завідуючим кафедрою інституту менеджменту, бізнесу та перепідготовки кадрів Державного комітету по геології і використанню надр у м. Києві. Паралельно виконував громадські обов'язки, був заступником голови комітету "Дзвони Чорнобиля".

У 1993 році при організації авіаперельоту "Київ-Тулуза" працював головою спорткомітету Київського інноваційного об'єднання "Віраж".

В 1994 році був обраний Головою Херсонської обласної ради народних депутатів.

Указом Президента України в 1995 році був призначений головою Херсонської обласної державної адміністрації.

З 12 червня 1996 року працює заступником генерального директора Національного космічного агентства України у м. Києві. З 2002 року Президент Аерокосмічного товариства України.

Похожие статьи




Космонавти України - Космонавтика України

Предыдущая | Следующая