Міжнародна співпраця - Космонавтика України

В силу історичних обставин Україна в космічній сфері постійно змушена кооперуватися з світовим співтовариством. Часом це гальмує її розвиток, але переважно саме це дозволяє розкривати її потенціал більш повно.

Україна-Росія

Найбільшим партнером України в космічній сфері є Росія. Це зумовлено історичними обставинами. Космічна промисловість створювалася в період коли кооперація між союзними республіками СРСР була нормальним явищем і це зумовило технологічну прив'язку української космічної галузі до Росії. В той же час існує й зворотня прив'язка Росії до України. В цілому технологічна співпраця в цивілізованому світі є явищем нормальним та закономірним. Останнім часом Росія скорочувала кількість програм за якими здійснюється співпраця, але це підштовхувало нашу державу до більш різновекторної міжнародної діяльності, що в свою чергу дає очевидні переваги.

Однак останнім часом можна прослідкувати й ряд позитивних моментів. На найближчі роки саме на українських ракетах-носіях Зеніт-3SLBФ буде триматися російська наукова програма -- всі російські наукові космічні апарати "Спектр" та АМС планують запускати саме цими носіями. Також Росія зацікавлена в подальшій модернізації носія Зеніт-3SL. В конструкції є запаси для зниження маси третього ступеня й відповідно є можливість збільшити масу корисного навантаження на 200--300 кілограм для доставки на геостаціонарну орбіту.

Крім того програма МАКС в випадку її реалізації одразу значно підтягне промисловість України в космічній та авіаційній сфері. Більше половини компонентів системи вироблятися може в Україні і лише один з ключових елементів системи космічний апарат виробляється в Росії. Але престижність проекту надзвичайна, оскільки подібного ще не створював ніхто в світі.

Україна - ЄКА

Україна нині віддає перевагу співробітництву з Європейською комісією та Європейською космічною агенцією в рамках першої європейської космічної програми, а також участі в програмах Аврора, Галілео (згадана вище), GMES та FLPP (майбутні пускові установки). Українські підприємства задіяні в програмі VEGA у співпраці з Фіат Авіа (Італія).

З іншого боку, повною мірою була реалізована Програма технічної підтримки Бістро-2 Європейської комісії, яка стосується забезпечення захисту права на інтелектуальну власність в рамках комерціалізації українських космічних технологій. Започатковано проект Бістро-3, який має на меті визначення механізмів маркетингу космічних технологій в цивільній сфері. ДКАУ бере участь у цьому проекті, що стосується його організаційних аспектів і правової підтримки.

Щодо програми Галілео, то угода між ЄС і Україною визначає багато галузей співробітництва: радіочастотний спектр; науково-дослідницька і навчальна; промислова діяльність; розвиток торгівлі і ринку; стандартизація, сертифікація регулятивні міри; безпека, відповідальність і відшкодування витрат. Угодою також передбачено створення спільних підприємств з метою реалізації програми, використання і розвитку послуг Галілео. В предмет угоди, крім того, входить захист прав інтелектуальної, комерційної і промислової власності у всіх сферах, що мають відношення до забезпечення і обслуговування програми Галілео для поліпшення співпраці у сфері виробництва.

ЄС і Україна домовляються також про співробітництво у питаннях вивчення і реалізації архітектури наземної системи і дійшли тимчасового порозуміння щодо поширення системи EGNOS на територію України, використовуючи наземну інфраструктуру, яка складається з українських станцій контролю.

Крім того, під час Салону в Ле Бурже в 2005 р. було підписано Угоду про стратегічну співпрацю між українським урядом та компанією EADS. Ця угода покриває 5 можливих галузей співробітництва: авіація, космос, оборона, нагляд за кордонами та безпечний зв'язок.

Нарешті, що стосується співробітництва між Україною і Європейською космічною агенцією (ЄКА), то слід відзначити, що створення робочої групи за ініціативою останньої відбулося дещо передчасно, позаяк для Агенції входження до неї України не виглядає наразі пріоритетним питанням.

В цей час провідні європейські аерокосмічні підприємства виявляють живий інтерес до співробітництва з Південмашем в космічних проектах майбутнього: пускові установки, супутники, космічні дослідження, гармонізація законодавства, виведення на орбіту тощо. Впродовж 2005--2010 років відбувалися чисельні зустрічі між представниками європейської космічної промисловості і Південмашу. Стало очевидно, що відсутність політичних угод між ЄКА і ДКАУ є перешкодою для широкоформатного співробітництва у космічній галузі між Україною і Європою.

Співголова спільної робочої групи Україна -- ЄС з космічних досліджень Хардвіг Бішофф визнає великі можливості України в галузі космічних досліджень і технологій і вважає, що наша країна знайде гідне місце в європейській космічній політиці та європейській космічній співпраці. За його словами, передусім йдеться про систему глобального моніторингу навколишнього середовища й безпеки -- GMES (Global Monitoring for Environment and Security). Х. Бішофф вважає, що навігаційна система Galileo, створювана в Європі, має охопити й територію України. За його словами, зараз тривають переговори про підключення України до створення такої європейської системи глобальної навігації, яка на відміну від американської системи GPS має цивільне застосування. Також великі можливості для співробітництва існують у сфері космічних наук, у секторі запуску космічних апаратів, вважає представник Єврокомісії. Він також визнає існування проблем на шляху космічного співробітництва. Одна з них полягає в тому, що українській стороні не так легко бути залученою до європейських науково-дослідних програм, а також до європейських консорціумів. "Ми з європейської сторони повинні надавати більше підтримки і давати більше ідей -- як інтегрувати українських вчених до великих проектів", -- вважає Х. Бішофф. Водночас він зауважив, оскільки отримання Україною членства в ЄКА потребуватиме чимало років, сторони можуть співробітничати прямо в рамках угоди про науково-технічне співробітництво між Україною та ЄС.

Особливих перешкод на шляху співпраці вчених України та Європи в космічній сфері не існує. "Ми добре розуміємо одне одного, наші інтереси збігаються, і головне, очевидно, знайти спільні цілі й рухатися до них разом", -- зазначив Е. Кузнєцов. За його словами, українська космічна галузь функціонує, і для неї не важко залучити іноземний капітал до цікавих і важливих проектів. Заступник гендиректора переконаний, що Україна братиме участь у глобальному проекті європейської навігаційної системи Galileo, що передбачає виведення в космос 30 супутників. "Вже сьогодні ми вкладаємо кошти в наукові проекти, маємо гарні напрацювання для прийому інформації із супутників системи Galileo. Маємо підготовлену наземну інфраструктуру, яка працюватиме в цій системі", -- сказав Е. Кузнєцов[3].

Як пояснив директор Харківського радіоастрономічного інституту НАН України, академік Олександр Коноваленко, йдеться про використання антени РТ-70 в Євпаторії для прийому сигналів телеметрії з європейських космічних місій далекого космосу типу "Марс-Експрес". Харківський інститут підписав контракт з ЄКА щодо реалізації цього року пілотного проекту випробування антенних засобів українського виробництва для супроводження космічних місій європейських держав. Якщо буде доведено, що антена є високоефективною, то така робота може стати буденною. Тоді за певним регламентом антену підключатимуть до прийому сигналів від космічних апаратів, сказав О. Коноваленко.

Як зазначив заступник гендиректора ДКАУ, Україна має перспективу для участі в космічному сегменті проекту Galileo. Якщо ми активно співпрацюватимемо в галузі науки, космічних досліджень, розробки нової техніки, електроніки й мікроелектроніки, ми зможемо зробити свій внесок й у створення цих космічних апаратів та вдосконалення існуючих наземних засобів, зазначив він.

До європейських космічних проектів залучається харківський ВАТ "Хартрон", що спеціалізується на виробництві космічних систем управління. Про це сказав директор із розвитку бізнесу англійської компанії НТА Джіангранде Барресі. Орієнтуватимуть на орбіті європейські супутники двигуни українського виробництва. У лютому ДКБ "Південне" підпише контракт з італійською компанією Avio на поставку 6 розгінних блоків РД-868Р протягом року для європейського ракети-носія VEGA, сказав начальник проектного сектора ДКБ "Південне" Олександр Животов. За його словами, ДКБ "Південне" протягом чотирьох років працювало над створенням унікального розгінного блоку -- рідинного ракетного двигуна 4-ї ступені носія VEGA -- РД-868Р з тягою 250 кг. Український конструктор зазначив, що європейці довго вибирали та взяли наш двигун, який є кращим з існуючих двигунів із подібною тягою та розмірністю. Багато представників української космічної галузі одностайні в необхідності активної співпраці з ЄС.

Україна - Бразилія

Україно-бразильська співпраця в космічній сфері почала активно розвиватись з 2002 року. саме тоді був даний старт амбіційному проекту запусків носіїв серії Циклон з бразильського космодрому Алкантара. цей проект дозволить й надалі використовувати технологічний заділ, що залишилися після завершення експлуатації носіїв Циклон-3. Крім того це дозволить зберегти на майбутнє конструкторську школу, що розробляла балістичні ракети, адже носії даної серії базуються саме на конверсійній балістичній ракеті SS-9. Носій Циклон-4 з нового стартового майданчика на екваторі зможе вивести на орбіту значно більше корисне навантаження ніж з Байконура. Крім того в рамках проекту наші вітчизняні підприємства вироблять ряд систем для спорудження стартової установки. Досвід подібних робіт в нашої держави відсутній й це штовхатиме вітчизняну науку та промисловість до подальшого розвитку.

Крім того співпраця в цій високотехнологічній галузі може стати трампліном для поглибленої співпраці між державами. Бразилія бере на себе створення повноцінної наземної інфраструктури, а Україна займається стартовим майданчиком та власне ракетою.

Україна-США

Співпраця на рівні космічних агентств між Україною та США ведеться здавна. Саме на Космічний човник американському космічному кораблі багаторазового використання в космос в 1997 році полетів перший космонавт незалежної України.

США були одні з ініціаторів і головним джерелом фінансування в рамках створення проекту Морський старт.

Зараз українські підприємства співпрацюють з американською компанією Orbital Sciences Corporation в рамках створення носія Antares в рамках програми Commercial Orbital Transportation Services. Українські підприємства Південний машинобудівний завод та КБ Південне використовуючи свої напрацювання по програмі "Зеніт" та "Маяк" змогли в стислі терміни спроектувати й розпочати виробництво першого ступеня носія. Тепер йдуть розмови про перенесення виробництва двигунів з США до України.

Україна-Японія

Активна співпраця між Україною та Японією в космічній сфері розпочалася 1 жовтня 2010 року під час аерокосмічного салону "Авіа світ - XXI", коли відбулося підписання Меморандуму про наміри щодо реалізації cпільного проекту стосовно проектування та експлуатації мікро/наносупутників ДЗЗ з метою відпрацювання технологій та проведення дослідження навколишнього природного середовища, грунтів, сільськогосподарських ресурсів, визначення перспективних методів моніторингу та оцінки економічної ефективності їх застосування.

Були також проведені технічні переговори за участі представників ДКАУ, НЦАОМ, НТУУ "КПІ", ДП "Дніпрокосмос" та ДП КБ "Південне", де повідомлялося, що наразі йде мова про співробітництво над першим з п'яти наносупутників, запуск якого запланований на 2012 рік. В рамках першого етапу співробітництво буде вестися головним чином над прикладною частиною -- отриманням, обробкою та використанням даних супутника в інтересах партнерів. Особлива увага приділялася обговоренню технічних характеристик, в аспекті яких представники ДП "КБ "Південне" поінформували, що останні дуже подібні до аналогічного українського супутника ДЗЗ, який буде невдовзі запущений [4].

Японська сторона спільно з українським партнером погодили, що в рамках роботи над другим наносупутником, співробітництво вестиметься в значному ступені над технологічним аспектами шляхом тісного міжстудентського співробітництва.

Їх метою є створення відповідного групування наносупутників з метою досягнення глобального покриття. Представники Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова повідомили, що вони вже співпрацюють над аналогічними проектами з ЄКА та Берлінським технічним університетом, і також зацікавлені в ідеї створення загальної міжнародної системи наносупутників з відповідною наземною інфраструктурою [5].

Необхідні наземні станції в Європі та Азіатському регіоні вже існують, наразі потребують додаткового аналізу шляхи залучення країн південної півкулі (Південної Америки, Африки, Австралії тощо) до відповідної студентської ініціативи.

Крім того, японська сторона запросила українських спеціалістів та студентів до участі у конкурсі щодо подання ідей стосовно створення супутникового групування. Передбачено три грошові призи, у кожному разі призерам додатково сплачуватимуться транспортні витрати до Японії для нагородження. Позитивним є те, що у разі подання дійсно гідної ідеї, японська сторона розглядатиме можливість її практичної реалізації.

Також Японія та Іспанія з нетерпінням чекають перший успішний запуск українського ракетоносія з космодрому "Алкантара" в Бразилії, щоб довірити свої супутники перевіреній системі запуску[6][7]. Планується, що запуск японського супутника "Нано-Жасмин" відбудеться разом з запуском космічного апарату Мікросат.

Україна-Китай

У 1995 році було створено Українсько-китайську підкомісію з питань співробітництва у сфері освоєння космічного простору в мирних цілях. До цього моменту відбулося вже сім засідань цього органу. Серед багатьох документів, підписаних Києвом і Пекіном у рамках державного візиту в КНР Президента України Віктора Януковича, була і Програма українсько-китайського співробітництва у галузі дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2011--2015 роки. Генеральний директор Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв зазначив, що це вже третя п'ятирічна програма, яка містить 52 пункти. Із них близько 35 розраховані на 2011--2012 роки, інші на подальшу перспективу.

Щодо можливості участі України в масштабній та амбіційній Місячній програмі КНР, Юрій Алексєєв зазначив, що у програмі записано: опрацювати питання та розглянути можливість використання досягнень КБ "Південне" у Місячній космічній програмі Китаю" [8]. Українські чиновники також не раз говорили, що не проти попрацювати c Китаєм, зокрема, в аспекті програми освоєння Місяця.

В період 4 по 6 грудня 2011 року в Пекіні відбулося Перше засідання українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництвa. В ході візиту до КНР С. О. Баулін відвідав Китайську Національну Космічну Адміністрацію (КНКА), де зустрівся із заступником Голови КНКА паном Ху Яфеном. Під час зустрічі С. О. Баулін та Ху Яфен висловили задоволення розвитком українсько-китайських відносин в космічній сфері, обговорили стан реалізації Програми українсько-китайського співробітництва в галузі космосу на 2011--2015 роки та можливі шляхи вирішення проблемних питань, які виникають при її реалізації, а також досягли домовленості про проведення Другого засідання Українсько-Китайської підкомісії з питань співробітництва в космічній галузі у квітні 2012 року.

Україна - Індія

Співпраця між українськими й індійськими підприємствами в космічній галузі сягає ще часів СРСР.

В період з 20 по 23 липня 2003 року відбувся візит в Україну делегації Індійської космічної дослідницької організації (ІКДО) на чолі з директором Центру рідкопаливних систем ІКДО паном Н. Ведачаламом [9].

За результатами проведених переговорів з підприємствами космічної галузі України підписано Протокол про наміри щодо співробітництва між ДКАУ та ІКДО в космічній сфері. Протоколом передбачено розвиток співробітництва за наступними напрямками: створення ракетних двигунів, спільне виробництво деталей та приладів для космічних апаратів, спільні дослідження та виробництво ракетного палива різних типів.

В КБ Південне активно йде робота з створення ракетного двигуна, що працює на компонентній парі кисень-гас для індійської ракети носія.

Інші держави

Активно розвивається співпраця й іншими державами світу. Співробітництво з державами які не володіють космічними технологіями є чудовим способом просувати свою продукцію та послуги на чималому ринку.

Єгипет виступив замовником на супутник ДЗЗ. КБ "Південне" виграло тендер на будівництво такого супутника та його запуск. Після вдалого виконання всіх умов контракту Єгипет продовжує діалог з вітчизняними підприємствами щодо будівництва наступника.

Алжир також підтримує тісні контакти з ДКАУ [10].

Нігерія неодноразово виявляла бажання співпрацювати з нашою державою в сфері мирного освоєння космічного простору.

Похожие статьи




Міжнародна співпраця - Космонавтика України

Предыдущая | Следующая