Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища - Основи проблеми безпеки життєдіяльності. Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні фактори та їх характеристики
Як би далеко не сягнув технічний прогрес, не стали теплішими арктичні заметілі, так само вражають потужністю урагани, не стали "добрішими" океанські шторми і тайфуни, так само безжальна спека в пустелях. Іноді людина потрапляє у критичний стан, залишившись наодинці з природою. Ще досі можна прочитати повідомлення у пресі про моряків, які опинилися на рятувальних човнах і плотах у бурхливих водах морів і океанів внаслідок аварій суден і кораблів; про рибалок, яких на уламку криги винесло у відкрите море; про туристів, які збилися зі шляху і заблукали в горах або пустелі. І дуже часто потерпілим до підходу допомоги доводиться існувати автономно, тобто за рахунок власних обмежених запасів їжі та води, забезпечувати своє життя за рахунок незначного спорядження.
Нагромаджений людством досвід підказує, що люди тривалий час здатні витримувати найсуворіші природні умови. Проте людина, що не звикла до таких умов і потрапила в надзвичайну ситуацію вперше і випадково, у результаті обставин, що склалися, значно меншою мірою виявляється пристосованою до життя в незнайомому середовищі, ніж його постійні жителі. Що жорсткішими є умови довкілля, то коротші терміни автономного існування і більшого напруження потребує боротьба за виживання, ретельніше повинні виконуватися правила поведінки, тим вища ціна кожної помилки.
Як зазначалося, для підтримання свого життя людині необхідні певні умови: їжа, вода, житло тощо. Разом з тим як член суспільства людина звикає до думки, що багато з потреб забезпечують одні люди іншим, що хтось постійно турбується про задоволення чиїхось потреб, що в екстремальній ситуації людина завжди може розраховувати на чиюсь допомогу. І справді, у повсякденному житті людині не доводиться замислюватися над тим, де сховатися від спеки або холоду, як вгамувати спрагу і голод. Заблукавши в незнайомому місті, людина легко отримає необхідну інформацію, захворівши, звернеться по допомогу до лікарів.
В умовах автономного існування в безлюдній місцевості подібна вироблена цивілізацією філософія непридатна тому, що задоволення навіть найпростіших життєвих потреб найчастіше перетворюється у проблему, яку дуже важко розв'язати. Всупереч набутому багаторічному досвіду життя людини стає залежним не від звичних критеріїв -- освіти, професійних навичок, матеріального стану, а від інших факторів-- сонячної радіації, сили вітру, температури повітря, наявності або відсутності водойм, тварин, їстівних рослин. Сприятливий результат автономного існування істотно залежить від психофізіологічних якостей людини: волі, рішучості, зібраності, винахідливості, фізичної підготовленості, витривалості. Але цих одних якостей виявляється недостатньо для врятування. Подекуди люди гинуть від спеки і спраги, не підозрюючи, що за три кроки розміщується рятівне джерело води; замерзають у тундрі, не зумівши побудувати укриття із снігу; гинуть від голоду в лісі, де повно дичини; стають жертвами отруйних тварин, не знаючи, як подати першу допомогу в разі укусу. Основа успіху в боротьбі з силами природи -- вміння людини виживати.
Під виживанням нині розуміють активні дії, спрямовані на збереження життя, здоров'я і працездатності в умовах екстремального оточення. Ці дії залежать від можливості людини переборювати психологічні стреси, виявляти винахідливість, ефективно використовувати наявне спорядження і підручні засоби для захисту від несприятливих впливів природного середовища, забезпечувати потреби власного організму в їжі та воді.
Основний постулат виживання -- людина може і повинна зберегти здоров'я і життя в найсуворіших фізико-географічних умовах, якщо вона зуміє використати у власних інтересах усе, що надає їй навколишнє середовище.
Для непідготовленої людини довкілля видається джерелом небезпек. Вона постійно перебуває в напруженні, тому що не знає, звідки чекати прикрощів, а якщо й знає, то не здатна правильно оцінити їх міру.
Цей стан може тривати від кількох хвилин до кількох діб, і що менше відомо людині про умови, в яких вона опинилася, то довше триває цей стан. Саме тому психологічна підготовка людини до переборення екстремальної ситуації, підвищення емоційно-вольової стійкості, уміння правильно розуміти й оцінювати ситуацію, що склалася, і діяти відповідно до неї може врятувати їй життя. Можна заперечити: навіщо в умовах України готуватися до виживання в екстремальних умовах? Майже вся територія держави освоєна, є шляхи сполучення, населені пункти, до яких легко дістатися й отримати необхідні відомості і, можливо, необхідну допомогу.
У цьому разі достатньо лише згадати рибалок, яких навесні 2001 року винесло на крижині у відкрите Азовське море, катастрофу з теплоходом "Адмірал Нахімов" під Новоросійськом, спробувати вийти з поліських боліт або з Карпатських чи Кримських гір і стане зрозуміло, що без відповідних знань і вмінь вижити в екстремальних умовах дуже важко. Разом з тим нікому не відомо, куди його закине доля. Можливо, це будуть гори чи пустеля, можливо, білоруські болота чи ліси, а можливо, і антарктична експедиція. Саме тому наведемо початкові відомості про основні правила виживання в екстремальних умовах довкілля різних широт.
Людина в умовах автономного існування
Перед людиною, що опинилася в умовах автономного існування, вже з перших хвилин постає ряд невідкладних завдань:
- * подолання стресового стану від аварійної ситуації; * подання першої медичної допомоги постраждалим або самодопомоги; * захист від несприятливого впливу факторів навколишнього середовища (низьких або підвищених температур, прямої сонячної радіації, вітру тощо); * забезпечення водою і їжею; * визначення свого місцеперебування; * встановлення зв'язку і підготовка засобів сигналізації.
Не всі люди, які опиняються в надзвичайній ситуації (аварія корабля або літака, пожежа, повінь тощо), здатні до негайних, енергійних, цілеспрямованих дій. Більшість людей (приблизно 50-75 % потерпілих), перебувають у стані панічної реакції, залишаючись відносно спокійними, хоча й недостатньо діяльними. У 12-25% людей спостерігається істерична реакція. В одних осіб проявляється у вигляді сильного збудження, безладних, неадекватних ситуації дій, в інших -- у загальмованості, пригніченості, глибокій прострації, повній байдужості до того, що сталося, нездатності до будь-яких дій. І лише 12-25% людей, зберігши самовладання, швидко оцінюють ситуацію, що склалася, діють рішуче й розумно.
Певний період часу всі люди, за незначним винятком, заспокоюються, адаптуються до нової, незвичної обстановки і поступово підключаються до діяльності, необхідної для збереження життя і здоров'я. Успішність цієї діяльності залежить від багатьох обставин: фізичного і психічного стану людей, наявних запасів їжі, води, аварійного обладнання. Значну роль відіграватимуть природні умови району лиха: температура і вологість повітря, сонячна радіація, рослинність, джерела водопостачання тощо. Усі ці причини об'єктивного і суб'єктивного характеру, які зумовлюють результат автономного існування, називаються факторами виживання. До них належать також так звані стресори виживання, які найнегативніше впливають на людський організм, на тривалість гранична допустимих термінів автономного існування, а саме: фізичний біль, холод, спека, спрага, голод, перевтома, самотність, страх.
Біль. Це нормальна фізіологічна реакція організму, яка виконує захисну функцію. З одного боку, людина, яка позбавлена больової чутливості, наражається на серйозну небезпеку, тому що не може своєчасно усунути загрозливого фактору. З іншого боку, біль, завдаючи страждань, подразнює, відволікає людину, а тривалий, непереборний біль впливає на її поведінку і подальшу діяльність. Разом з тим людина може здолати навіть дуже сильні больові відчуття, перебороти їх. Зосередившись на розв'язанні якогось завдання, людина здатна на певний час "забути" про біль.
Холод. Знижуючи фізичну активність і працездатність, холодовий стресор впливає на психіку людини. Кам'яніють від холоду не лише м'язи, ціпеніють мозок, воля, без якої будь-яка боротьба приречена на поразку. Тому в зоні низьких температур, наприклад в Арктиці, діяльність людини починається із заходів захисту від холоду -- будівництва сховищ, розведення вогню, приготування гарячої їжі й питва.
Спека. Висока температура навколишнього середовища в поєднанні з прямою сонячною радіацією викликає в організмі людини значні зміни, подекуди за досить короткий проміжок часу. Перегрівання організму порушує функції органів і систем, послаблює фізичну та психічну діяльність. Особливо небезпечний вплив високих температур у поєднанні з нестачею питної води, тому що в цьому разі поряд з перегріванням розвивається зневоднення організму.
Побудування сонцезахисного тенту, обмеження фізичної діяльності, економне використання запасу питної води -- заходи, що значно полегшують стан людей, які багато терплять від спеки.
Спрага. Спрага є нормальним сигналом про нестачу води в організмі. Проте якщо неможливо вгамувати спрагу через недостатню кількість або відсутність води, вона стає серйозною перепоною діяльності людини в умовах автономного існування. Спрага заволодіває всіма думками і бажаннями людини, і людина зосереджується на єдиній меті -- позбутися цього нестерпного відчуття.
Голод. Сукупність відчуттів, пов'язаних з потребою організму в їжі, можна розглядати як типову, хоча й уповільнену стресову реакцію. Відомо, що людина може обходитися без їжі тривалий час, зберігаючи працездатність. Проте тривале голодування, особливо при нестачі води, знижує стійкість людини до впливу холоду, болю тощо. Оскільки аварійний запас їжі розрахований лише на кілька діб субкомпенсованого харчування, джерелом харчових запасів повинно стати навколишнє середовище за рахунок полювання, рибної ловлі, збирання дикоростучих їстівних рослин.
Перевтома. Це своєрідний стан організму, який виникає після тривалого (а інколи і нетривалого) фізичного або психічного напруження. Перевтома є потенційною небезпекою, бо притупляє волю людини, робить її поступливою до власних слабкостей. Вона готує людину до думки: "Ця робота неважлива, її можна відкласти і на завтра". Наслідки таких настанов можуть бути найсерйознішими.
Уникнути перевтоми і швидко відновити сили дає змогу правильний, рівномірний розподіл фізичного навантаження, своєчасний відпочинок, який усіма доступними засобами необхідно робити якомога повноціннішим.
У людей, які потрапили в умови автономного існування, часто виникає психічний стан, який називається зневірою. Викликаний самотністю, цей стан посилюється невдалими спробами зорієнтуватися, розшукати воду і їжу, встановити зв'язок тощо. Розвитку зневіри сприяють незайнятість, монотонна одноманітна робота, відсутність вираженої мети. Цього стану можна уникнути, поклавши на кожну людину певні обов'язки, вимагаючи від неї їх неухильного виконання, поставивши перед кожним конкретні завдання, які можна виконати.
Однією з форм емоційної реакції, яка виникає в результаті аварійної ситуації, є страх -- почуття, яке викликається існуючою або такою, що видається, небезпекою, очікуванням болю, страждання. "Страх, -- казав Оноре де Бальзак, -- це явище, яке так сильно і болюче діє на організм, що всі здібності людини раптово або сягають надзвичайного напруження, або настає цілковите знесилення". Відчуття небезпеки призводить організм у стан, подібний до стиснутої пружини. Мозок починає мислити швидше, зір і слух гострішають, м'язи напружуються. Якщо людина вміє приборкувати і контролювати страх, він стає своєрідним каталізатором енергії та рішучості. Разом з тим якщо поступитися страху, він перетвориться на небезпечного ворога, який підкорить усі почуття людини, її думки і вчинки. Страх посилює відчуття болю і страждання від голоду і спраги, спеки або холоду. Людина втрачає здатність контролювати свої дії, приймати правильні рішення. Будь-яка проста проблема стає надзвичайно складною, а складна стає непереборною.
Багато людей, які потрапляли в екстремальні умови, гинули від голоду, не використавши аварійного запасу їжі, замерзали на смерть, маючи під руками сірники і запаси палива для вогнища, втрачали свідомість від спраги лише в кількох кроках від джерела питної води. Усе це можна віднести на рахунок того, що людина не подолала страху.
ІV. Селеві потоки, зсуви та інші метеорологічні небезпечні явища та їх характеристики
Надзвичайні ситуації природного характеру формуються внаслідок таких природних явищ, як повені, землетруси, посухи тощо.
Загалом надзвичайні ситуації розрізняють за конкретними природними явищами, що викликають ці ситуації
Похожие статьи
-
Внаслідок надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру (а загалом будь-якого походження) може сформуватися надзвичайний екологічний стан,...
-
Безпека надзвичайний психофізіологічний навколишній Формування особистої безпеки у людини в повсякденному житті відбувається паралельно з формуванням її...
-
За даними ООН, у багатьох країнах світу природні та техногенні катастрофи завдають збитків, що становлять приблизно 2-4 % валового внутрішнього продукту...
-
Контроль за системами та засобами БЖД у межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством здійснюють спеціальні органи центральної державної та...
-
Безпека життєдіяльності - наука про комфортну і безпечну взаємодію людини з техносферою. Життєдіяльність - це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб...
-
Хворобливий, пригнічений стан працівника, який супроводиться послабленням його фізичних і психічних якостей, може виникати на грунті психічної травми...
-
Людина - оператор, особливості діяльності - Основи безпеки життєдіяльності
Процеси приймання, переробки інформації, прийняття рішень і виконання оператором керуючих дій певним чином поєднані в цілісну діяльність. Операторська...
-
Психологічні властивості людини. Емоції, воля, моральна свідомість - Основи безпеки життєдіяльності
До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність з точки зору БЖД, належать пам'ять, емоції, сенсомоторні...
-
Основні принципи та засоби забезпечення життедіяльності - Основи безпеки життєдіяльності
Життєдіяльність -- процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб...
-
Нитраты и нитриты, и их роль в растениях Азот - это один из самых важнейших химических элементов в жизни растений, т. к. он необходим для синтеза...
-
Надзвичайна екологічна ситуація (далі НЕС)- надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному...
-
Вплив електромагнітного поля на стан людини - Основи безпеки життєдіяльності
Електрична енергія - найвагоміше відкриття людства, без якого цивілізації в її сьогоднішньому вигляді не існувало б. Цей вид енергії широко вико...
-
Надзвичайні ситуації природного характеру - Основи безпеки життєдіяльності
Надзвичайні ситуації природного характеру формуються внаслідок таких природних явищ, як повені, землетруси, посухи тощо. Загалом надзвичайні ситуації...
-
Вплив забруднення грунтів на умови життєдіяльності людини - Забруднення навколишнього середовища
Людина забруднює грунт різними речовинами. Головна причина забруднення - безпосереднє застосування шкідливих речовин або внаслідок забруднення повітря та...
-
Джерелами радіоактивного забруднення є як природні, так і штучно створенні об'єкти. До основних джерел потенційної ядерної та радіоаційної небезпеки на...
-
Чисте повітря необхідне для життя на Землі. Воно складається з кисню та азоту і є важливим компонентом навколишнього природного середовища. Без нього...
-
Здоровий спосіб життя. Його вплив на здоров'я та працездатність людини
Здоров'я людини грунтується на основі генетичних факторів, способу життя та екологічних умов. Але певною мірою воно залежить також від свідомого...
-
ВСТУП - Забруднення навколишнього середовища
Земля - це планета, на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів...
-
Надзвичайний смерч штормовий запобіжний Кожного дня в світі реєструються десятки, а то й тисячі, подій, при яких порушуються нормальні умови...
-
Актуальність теми. Збереження здоров'я працюючих в умовах дії несприятливих факторів виробничого середовища - головна проблема гігієни праці (Кундиев Ю....
-
Виробничий гігієнічний реактивність екстремальний 1. У дисертації наведені узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми контролю і...
-
Оцінка умов праці, що формують реактивність організму працівників. Аналіз сучасного стану проблеми показав, що реактивність організму людини є апаратом...
-
При технічній експлуатації електроустаткування промислових підприємств електротравми можуть виникати з таких причин: - дотик безпосередній до...
-
Фактори, які впливають на довголіття - Таємниця довголіття
Довголіття здоровий психічний трудовий Вітчизняними і зарубіжними вченими встановлено, що на здоров'я людини впливає ряд факторів, згрупованих певним...
-
Перелік використаних джерел - Основи безпеки життєдіяльності
1. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. - Київ-Львів, 2001 2. Безпека життєдіяльності /За ред. Я....
-
Для взрослого человека предельно допустимая норма нитратов 5мг на 1кг массы тела человека, т. е. 0,25г на человека весом в 60кг. Для ребенка допустимая...
-
Вплив шумового забруднення на умови життєдіяльності людини - Забруднення навколишнього середовища
Шум є дуже специфічна проблема, тому що сприймається вона дуже суб'єктивно. Сильний шум не просто турбує людину, але й повільно погіршує слух, сприяє на...
-
Важливість здоров'я для людини - Культура здоров'я людини
Здоров'я людини грунтується на основі генетичних факторів, способу життя та екологічних умов. Але певною мірою воно залежить також від свідомого...
-
Наслідки впливу психофізіологічних вражаючих факторів - Наслідки впливу на людей вражаючих факторів
Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності и розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи невдач, фізичного...
-
Вступ, Поняття валеології - Культура здоров'я людини
Здоров'я -- стан живого організму, при якому всі органи здатні виконувати свої життєві функції. Охорона здоров'я громадян -- одна з функцій держави. У...
-
ВИСНОВКИ - Забруднення навколишнього середовища
Земля оточена повітряною оболонкою - атмосферою. Вона становить собою механічну суміш газів. Атмосфера має декілька шарів. Найважливішим для людини є...
-
Основні наслідки екологічної кризи в Україні і вплив їх на життєдіяльність людини Дефіцит води Дефіцит води в Україні нині становить близько 4 млрд. м3....
-
Перевірки поділяються на планові та позапланові. Планові перевірки встановлюються структурним підрозділом з урахуванням специфічних особливостей, стану...
-
Поняття техніки безпеки і виробничої санітарії Техніка безпеки (техніка - від грецьк. technicos - досвідчений, майстерний) - система технічних заходів,...
-
Характеристика надзвичайних ситуацій та їх класифікація - Надзвичайні ситуації
Екологічна обстановка у світі останніми роками погіршилась і вважається несприятливою. Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні...
-
Шкода, яку приносить порушення синхронності біоритмів - Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини
Біоритм фізіологічний життєдіяльність людина Насамперед, різко погіршується самопочуття і слабшає імунітет. Дуже часто в людей, що відносяться до...
-
Вступ, Цивільна оборона в сучасних умовах. - Цивільна оборона
Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків...
-
Содержание и накопление нитратов в растениях - Основи безпеки життєдіяльності
Само по себе присутствие нитратов в растениях - нормальное явление, т. к. они являются источниками азота в этих организмах, но излишнее увеличение их...
-
Висновки - Стан травматизму в Україні
При розгляді даної теми, можна зробити наступні висновки. На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватись безпечні і нешкідливі...
-
Причини виробничого травматизму та захворювань - Стан травматизму в Україні
Постійний і різнобічний аналіз травматизму і профзахворювань розглядається як одна з головних функцій керування безпекою праці та прийняття основних...
Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища - Основи проблеми безпеки життєдіяльності. Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні фактори та їх характеристики