Подільський стрій - Поділля як етнографічний район України
Основні види одягу: опонча з бородицею -- чоловічий одяг, рід плаща з войлоку бурого кольору з капішоном, розшитий кольоровими шерстяними шнурками червоного, блакитного та жовтого кольору; сіряк -- верхній одяг (рід пальто), який був сірого або бурого кольору, розшитий кольоровими шерстяними шнурками; кафтан -- короткий верхній одяг в повздовжню полосочку. Жіночі кафтани були довжиною до коліна, з фалдами та оксамитовими відлогами; вишита сорочка. Чоловіки носили сорочки навипуск по штанах, довжиною до колін. Інший тип сорочок чоловіки носили заправленими в широкі штани, така сорочка була густо призбирана біля шиї та мала вузький викладений комірець, під шиєю та на рукавах завязували таку сорочку червоними шовковими стрічками (гарасівка). Жіночі сорочки були довжиною по кісточки; запаска ткана плахта з домашньої вовни. Запаска -- повсякденний жіночий одяг червоного або темно-синього кольору. Запаскою був кусок тканини, якою обгортали стан; спідниця -- святковий одяг, фалдована спідниця з перкалю, вибита узором в повздовжні смуги та зигзаги, найчастіше сивого або червоного кольору (зеленого); димка -- жіночий одяг, кусок тканини, який призбирувався позаду в складки, а спереді був незшитий. До димки спереду одягали білий фартух; фартух -- білий мусліновий в свята, рідше в узори. В будні носили білі перкалеві фартухи; жупан -- святковий одяг з гранатового сукна з викладним коміром, обшитий на кишенях та по швах золотими галонами та підбитий лисячим хутром; бекеша -- жіночий святковий одяг, короткий, до колін кожух покритий гранатовою або синьою тканиною; намітка -- до святкового жіночого строю належала також намітка; кожух -- чоловічий одяг, кожухи носили довгі, білого кольору з великим виложеним коміром.
На ногах носили юфтові чоботи чорного кольору. Дівчата носили жовті сафянці або в паси. Прикраси: жінки та дівчата носили на шиї пацьорки та коралі, а заможніші ще й золоті дукачі та хрестики.
Жіноче вбрання складалося з таких елементів: лляна сорочка довга до кісточок, запаска (тканина якою обгортали стан) або з пізніше з 18-19 ст. димка (спідниця), червона крайка (пояс). Спідниці подолянок були гофровані (в складку), чоботи сап'янці (жовті). Заміжні жінки покривали голову білим чепцем сплетеним за старовиною традицією, а зверху в вигляді тюрбана пов'язували хустку. На свята голову жінки пов'язували лляною тонкою білою переміткою або рантухом, який кілька разів складали і обвивали голову під підборіддям, закриваючи чоло, а обидва кінці опускали через плечі до колін. Дівчата заплітали волосся в дві коси і викладали в вигляді віночка колом і запихали в нього живі або зимою штучні квіти. В деяких місцевостях носили з тонких стрічок (гарасівка) мистецько зроблені чубки. Поверх сорочки носили чорну суконну запаску i зверху пов'язували суконною крайкою (пояс), кінці якої звисали по центру ;кінці запаски спереду піднімались і затикались за крайку, пізніше затикали тільки один кінець запаски. Запаска спереду була виткана повздовжніми смугами і переткана срібною або золотою ниткою. Або пізніший варіант поверх сорочки носили -- димку (спідницю), поверх якої спереду прив'язувалась довга до кісточок ткана запаска (фартух). Поверху сорочки одягали лляний голубого кольору в смужки або більш заможні гранатовий кафтан до колін, з відворотами гранатового або синього кольору, який пов'язували вовняним поясом червоного кольору в небесні повздовжні смуги. Багатші одягали також на свята "бекешу" (кожух) з білих баранів, покритий зверху гранатовим сукном і вишитий. Носили також білі, темно -- сірі або брунатні довгі сіряки без каптурів. В жіночому подільському одязі своєрідністю відзначалася сорочка вишита червоними, темно синіми (чорними) та жовтими нитками. До чорних ниток деколи добавляли срібну або золоту нитку. На початку 19 ст. подільські сорочки були вишиті ясно-червоними та небесними нитками. У подільський сорочці основним був "полик" ("опліччя"), (12-20 см), який був тридільним. На Поділлі полик (верх рукава) розшивався суцільною широкою смугою поперек рукава геометричним орнаментом в вигляді мозаїки : "Рукава як писанка, а личко як маків цвіт". Традиційна подільська вишивка низь. На шиї носили багато разків намиста з золотими або срібними монетами (дукачі). Менш заможні носили скляні буси (пацьорки)
Чоловіки взимку носили чорні високі каракулеві шапки, а влітку низькі солом'яні капелюхи з широкими полями, оздоблені бавовняною червоною або блакитною стрічкою. Каракулева шапка зверху була з гранатового сукна або синього. А позаду шапки, де був шов, шапка була оздоблена 3 небесного кольору нашитими "вензелями", через які її називали "шапка на завісах" Чоловічі сорочки лляні були довгі тунікоподібні з стоячим коміром. Сорочка защіпалась на мосяжний гудзик або зав'язувалась вузькою стрічкою, кінці якої звисали (гарасівка). Штани носили широкі білі або сині в полоси. Взимку чоловіки носили білі кожухи з приталеною спинкою, вишиті кольоровим шовком (зеленим і червоним) або кафтани. Молоді парубки носили часом сіряк сивого кольору, довгий по кісточки з каптурем, який був прикрашений нашивкою в вигляді серця. Сіряки були розшиті червоними крученими шнурками. В деяких місцевостях були коричневого кольору (опонча). Відкладний ворот та на грудях вони були оздоблені нашивками з голубої тканини, що нагадувало княжий одяг з " Ізборніка ". Чоловіки носили також білі до колін кітелі. На свята та до церкви носили довгі по кісточки з коміром -- стійкою та каптурем бородиці. Чоботи були без каблуків, холяви мали широкі довжиною до колін, вивернуті зверху на ширину долоні, підбиті залізною підківкою. При собі мали кремінь, кресало, люльку, ножик. На поясі носили також широкі шкіряні паси (черес). Пояс був також тканий з довгими тороками, червоний або темно-синій в повздовжні паси, шириною з долоню, спереді мав кишені. На поясі висів ножик "козик". Голови чоловіки традиційно голили, на верху залишали чуб який закривав всю голову. Бороду не носили, а вуса коротко підстригали.
Похожие статьи
-
Декоративно-ужиткове мистецтво - Поділля як етнографічний район України
Подоляни займалися вишивкою, килимарством, писанкарством, гончарством. Вишивали на Поділлі чорними з добавленням гранатового кольору, інколи в західному...
-
Традиційне житло подолян - Поділля як етнографічний район України
Кожне обістя (оселя) було оточене валом на 2-3 локті або деякі оточували ровом і кругом обсаджували вербами. Саме цим подільські села відрізнялися від...
-
Вступ - Поділля як етнографічний район України
Поділля займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, на Подільській височині на Українському кристалічному щиті в лісостепу. Тут...
-
Народний одяг - Культура та побут населення України
Український народний одяг -- самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не...
-
Історія формування Поділля як етнографічного району України - Поділля як етнографічний район України
На Поділлі люди жили з давніх давен. З археології відомо, що в цьому регіоні існували середньодністровські стоянки палеоліту Лука Врублевецька та ін....
-
Народний одяг - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народний одяг - самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не...
-
Висновки - Поділля як етнографічний район України
Етнографічний поділля говір звичай Отже, етнографічне районування - це поділ території на локальні культурно-побутові групи населення, які мають спільні...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Використана література - Поділля як етнографічний район України
1. Атлас української мови, тома 1-2. К., 1984-88. 2. Зеленин Д. Восточнославянская этнография. - М., 1991. - С. 29. 3. Бевзенко С. П. Українська...
-
Етнотип подолян, подільський говір Подоляни -- українці, населення Поділля. Поділля було відоме в літописах як Пониззя або Русь дольна. За часів Русі,...
-
Традиционная мужская и женская одежда юго-восточных районов Малого Кавказа ХІХ
Традиционная одежда воспринимается и изучается как важная составная часть материальной культуры. Ее полное изучение с одной стороны отражает уровень...
-
Митець український матіас архипенко "Плач Єремії" - один з кращих концептуальних рок-гуртів в Україні. Пісні "Плачу Єремії" - унікальне явище української...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура та побут населення України
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце мимнулих століть. Органічно...
-
Розглядається сутність, основні риси, особливості постановки та місце в культурі сучасних арт-проектів на прикладі fashion-шоу. Виявлено основні...
-
Біля села Королево на Закарпатті були виявленні найдавніші сліди перебування людини на території України, які датуються від 600 тис. до 1 млн. років...
-
За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської...
-
Формування традиційного одягу українців - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Український народний одяг - яскраве й самобутнє культурне явище, котре розвивалося й удосконалювалося протягом століть. Зберігаючи ознаки різних епох,...
-
Образотворче мистецтво України у 1920-1980-ті роки - Періодизація української культури
Українське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалось у руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були...
-
На довгі роки Олександр Архипенко залишався прапором українського мистецтва, на який орієнтувалися як українські митці, так і критики їхньої творчості....
-
Вступ - Національний склад населення сучасної України
Населення України, здавалось би, добре вивчене. В науково-популярній, науковій та довідковій літературі досить широко висвітлена його чисельність,...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
Побут і звичаї - Культура та побут населення України
Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності -- належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна община називалася...
-
Харчування - Культура та побут населення України
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура і побут населення України XIX-XX століть
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце минулих століть. Органічно...
-
У с. Москаленки Білопільського району Сумської області знаходиться церква святого мученика Іоанна Воїна. Побудована у 1814 році, розміщена на рівнинній...
-
Рельєф - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району
За геоморфологічним районуванням території Білопільський район відноситься до Східноукраїнської акумулятивно-денудованої розчленованої рівнини на...
-
Географічне краєзнавство Вивчає взаємозв'язки природних і соціальних явищ рідного краю з науковою, навчальною, виховною і практичною метою. Зародження...
-
Українська проза останніх десятиліть відзначається появою художніх творів, які свідчать про активний пошук митцями нових тем, засобів виразності,...
-
У першій половині XVIII ст. процес відновлення польської влади на Правобережжі, перерваний воєнними діями, пов'язаними з Північною війною, продовжився....
-
Релігійна полеміка з католицизмом та уніатством відображена в літературі другої пол. XVII ст. (Л. Баранович). Ораторсько-проповідницьку прозу розвинув К....
-
Європейські тенденції в культурній політиці України
Вступ Останнім часом Україна все активніше співпрацює із Європейським Союзом у різних сферах суспільного розвитку, в тому числі з питань адаптації...
-
Харчування - Культура і побут населення України XIX-XX століть
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Томашпільський район визвольна війна До 1569 року Томашпіль належав до Великого князівства Литовського. В 1569 році (за Люблінською унією) був переданий...
-
Історичною перлиною Томашпільського краю є таємниче село Стіна, наповнене живим подихом давнини. Село розкинулося у долині річки Русава. Відоме воно...
-
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ОДЯГ - Український народний одяг
Народний одяг українців -- яскраве й самобутнє культурне явище, котре не обмежувалося функціональним призначенням, завжди виступаючи у вигляді...
-
На юге Русской равнины привольно раскинулся край Тихого Дона. Широко и спокойно в просторах необозримых степей течет Дон. Недаром зовется он Тихий. И все...
-
Національна структура населення України - Національний склад населення сучасної України
Україна - одна з найбільших країн Європи, яка за чисельністю посідає шосте місце на континенті. Її населення становило майже п'яту частину всіх жителів...
-
Территория округа составляет 650, 7 тыс. кмІ, то есть 3,82% от территории Российской Федерации. Округ расположен на Восточно-Европейской равнине; имеются...
-
Український костюм, народний та сучасний
"Український костюм, народний та сучасний" Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Народний одяг...
-
До речі, "Плач Єремії" у повному складі -- явище на столичних сценах доволі рідкісне. Переважно з київською публікою спілкується один Тарас: чи то...
Подільський стрій - Поділля як етнографічний район України