Етнографічні особливості Поділля, Етнотип подолян, подільський говір - Поділля як етнографічний район України
Етнотип подолян, подільський говір
Подоляни -- українці, населення Поділля. Поділля було відоме в літописах як Пониззя або Русь дольна. За часів Русі, Поділля належало до руських князів і народ його були русини. В 14-15 ст. на цих територіях існувало Подільське князівство, ще пізніше Поділля війшло в історію як Подільська земля, Подільське воєводство та Подільська губернія. Територія Поділля простягалася від Покуття до Чорного моря. Від Дністра до впадіння р. Буг в Дніпро (по сучасне місто Очаків). Столицею Поділля був Кам'янець-Подільський. Вирізняли також Західне Поділля та Східне Поділля (Брацлавщина), або також власне Поділля, Побужжя, Побережжя.
Волосся подоляни мали кольору льону, очі -- блакитні.
Подільський говір -- говір української мови. Належить до групи волинсько-подільських говорів південно-західного наріччя. Подільський говір неоднорідний, сформований під сильним впливом говорів південно-західного наріччя (наддністрянським, покутсько-буковинським, волинським) і меншим впливом південно-східного наріччя (середньонаддніпрянським і степовим).
Подільський говір поширений на території історичного Поділля. А саме: Хмельницька область, південні райони; Вінницька область, південні райони; Черкаська область, південно-західні райони; Кіровоградська область, західні райони; Миколаївська область, північно-західні райони; Одеська область, північно-західні райони.
На заході річкою Збруч подільський говір межує з наддністрянським. Наддністрянський говір від подільського відмежовується ізоглосами явищ (першими при протиставленні подаються риси подільського говору, другими -- наддністрянського): голосний звук на місці давнього ятя в іменнику відро: відро -- видро; наявність і відсутність приставного голосного звука в дієслові іржати: іржати -- ржати і іржати; голосні звуки о і е після шиплячих приголосних: шостий, вчора -- шестий, вчера; голосні звуки на місці давнього носового e в числівнику десять: десять і десіть -- десіть; голосні звуки на місці давнього носового e в кінцевому складі: ягня -- ягнє; перехід голосного а після м'яких приголосних в е та і: фасоля -- фасоле і фасолі; звукова будова іменника цвях: цьвях -- цьвих і цьвех; звукова будова іменника коцюба: коцюба і коцюба -- кацюба; звукова будова іменника зозуля: зузуля і зазуля -- зазулє і зазулі; звукова будова іменника золото: золото -- злото і золото; звукова будова іменника війт: ві'йт -- віт; звукова будова дієслова мандрувати: вандрувати -- мандрувати; звукова будова іменника граната: граната -- граната звукова будова іменника гадюка: гадюка -- гадюга (з проривним другим г) і гадюка; словотвірна будова іменників -- назв листя картоплі, буряків: картоплиння, бараболиння, бурачиння -- бараболянка, бурачанка; форма орудного відмінка множнини іменника гість: гістьми і гостями та гостями -- гостема і гостіма; форма називного відмінка складених числівників: два з половиною, три з половиною -- півтретя, півчверта; форма називного відмінка числівника дев'яносто: дев'яносто і девиносто -- дев'ядесет, дев'їдесет, деведесєт; форма називного відмінка числівника двісті: двісті і двіста -- деїста; форми 1-ї і 2-ї особи однини теперішнього часу від дієслова лити: ляю, ляєш -- лею, леєш; особові форми дієслів II дієвідміни теперішнього часу з основою на губний приголосний: люблять, ловлять -- люб'ять, лов'ять; сполучник що: шо -- же і шо; сполучник щоб: шоб -- жеби і жиби; поширення словосполучень: взяв ножа, перекинув воза і взяв ніж, перекинув віз -- взєв ніж, перекинув віз; поширення конструкцій: у хлопця нема грошей -- хлопец не має грошей і у хлопцє нема грошей; вживання слів: на позначення будівлі для свійських тварин: хлів і обора -- стайне; кварти пити воду: кварта -- горне і банячок; скатерті: скатерка і обрус -- обрус; воза для зерна, картоплі: бестарка -- гара; райдуги: райдуга -- дуга; господині: хазяйка і господиня -- господине і газдинє; вагітної жінки: бережена, груба і вагітна -- груба і вагітна; короткозорої людини: близорукий і короткозорий -- короткозорий; почекати: почекати і підождати -- зачекати; захворіти: занедужати і заслабнути -- заслабнути; кумкають (про жаб): квакають -- рахкают; вигуки, якими кличуть коней: ксьов-ксьов і цонь-цонь -- цісь-цьов.
Говірки: західноподільська говірка (спільні риси з наддністрянськими говірками); східноподільська говірка (спільні риси з середньонаддніпрянськими та степовими говірками); північноподільська говірка (спільні риси з волинськими говірками); південноподільська говірка (спільні риси з покутсько-буковинськими говірками).
Фонетика: повне або часткове нерозрізнення ненаголошиних голосних и та о (сеилo, силo, шерoкий, тоуб'i, туб'i, доуп'iк, дуп'iк); відсутність переходу в е, і після м'яких приголосних (лише в західноподільських говірках спостерігається перезвук а>е) (з'ат', вз'аў, йагн'a); твердість p перед голосними (бурaк, радoк, раснимй, зорa, говору); твердість у південноподіліських говірках кінцевого ц (хлoпеиц, м'iс'ац); твердість передньоязикових приголосних т, д, н, с, з, л перед і, що походить з давнього о (ніс, сік, стіл, лій); наявність вставних л', н' після губних приголосних (рипл'aх, здорoўл'а, жaбл'ачий, корoўл'ачий, мн'aсо, мн'aта); перехід в у м у сполуці вн (р'iмний, дамнo); наявність протетичних приголосних в та г перед голосними (Гoс'ін', вoс'ін', горaти, ворaти, вор'iх, вoстрий, гострий); стягнення подвоєних приголосних (нас'iн'а, кор'iн'а, жит'a); твердість приголосного т у дієсловах 3-ї особи однини і мнножини теперішнього часу і 2-ї особи множини наказавого способу (рoбит, нoсит, рoбл'ат, нoс'ат, роб'iт, нос'iт); відсутність переходу зубних приголосних у шиплячі в дієслівних формах (хoд'у, нoс'у, крyт'у, вoд'у)
Лексика має багато спільного з сусідніми говорами. У його межах закінчуються ізоглоси ряду лексем, поширених у більшості говорів південно-західного наріччя (най 'хай, нехай', когyт 'півень', т'ічким (т'ічoк) 'пасіка', р'iшча 'хмиз', клaн'а 'півкола', комар'i 'мурашки', а-сa 'вигук, яким відганяють свиней', а-рйa 'вигук, яким відганяють овець', та ін.) а також у зворотному напрямі з південного сходу на південний захід (завoд'ат 'виють (про вовків)', чорногyз 'лелека', шматoк 'кусок'). У південноподільських говірках є деякі запозичення зі східнороманьських мов (папшoйа 'кукурудза', бурдeй 'землянка' та ін.)
Морфологія: відмінювання іменників м'якої та мішаної груп за зразком твердої групи (кон'oв'і, товaришов'і, кон'oм, товaришом, зеимл'oйу, долoн'ойу, грyшойу, пoл'ом); у західноподільських говірках іменники жіночого роду в орудному відмінку однини мають закінчення - еў або - оў, - ом (землeў, душeў, зеимл'oў, душoў, зеимл'oм, душoм); наявність у південноподільських говірках флексій - и у формі род. в. одн. іменників III відміни (сoли, смeрти) та - ох у формі місц. в. іменників сіни, груди (у с'iн'ох, у грyд'ох); усічення закінчень прикметників та присвійних займенників ж. р. в дав. і місц. в. одн. (зеилeн'і трав'i, на зеилeн'і трав'i, нaш'і бригaд'і, у нaш'і бригaд'і); відсутність розрізнення твердих і м'яких основ прикметників (симний, дивний); творення форм вищого ступеня прикметників за допомогою суффіксу - ішч (добр'iшчий, син'iшчий, чеивон'iшчий); творення майбутнього часу дієслів недоконаного виду аналітичними і синтетичними способами (робимтиму, бyду робимти і бyду роби мў); поширення у західноподільських говірках дієслівної складеної форми минулого часу (робимли-смо, робимли-сте); препозитивне вживання у західноподільських говірках частки с (де с'а ти д'iла). Синтаксис: поширення словосполучень типу п'ішoу за водoйу, п'ішoў водим (у західноподільській та південноподілській говірках), п'ісл'а (пoсл'а), об'iду та ін.
Похожие статьи
-
Традиційне житло подолян - Поділля як етнографічний район України
Кожне обістя (оселя) було оточене валом на 2-3 локті або деякі оточували ровом і кругом обсаджували вербами. Саме цим подільські села відрізнялися від...
-
Висновки - Поділля як етнографічний район України
Етнографічний поділля говір звичай Отже, етнографічне районування - це поділ території на локальні культурно-побутові групи населення, які мають спільні...
-
Історія формування Поділля як етнографічного району України - Поділля як етнографічний район України
На Поділлі люди жили з давніх давен. З археології відомо, що в цьому регіоні існували середньодністровські стоянки палеоліту Лука Врублевецька та ін....
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Декоративно-ужиткове мистецтво - Поділля як етнографічний район України
Подоляни займалися вишивкою, килимарством, писанкарством, гончарством. Вишивали на Поділлі чорними з добавленням гранатового кольору, інколи в західному...
-
Використана література - Поділля як етнографічний район України
1. Атлас української мови, тома 1-2. К., 1984-88. 2. Зеленин Д. Восточнославянская этнография. - М., 1991. - С. 29. 3. Бевзенко С. П. Українська...
-
Подільський стрій - Поділля як етнографічний район України
Основні види одягу: опонча з бородицею -- чоловічий одяг, рід плаща з войлоку бурого кольору з капішоном, розшитий кольоровими шерстяними шнурками...
-
Вступ - Поділля як етнографічний район України
Поділля займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, на Подільській височині на Українському кристалічному щиті в лісостепу. Тут...
-
Останніми роками в науковій та науково-популярній літературі значна увага приділяється проблемам розселення українців поза межами своєї держави. Особливе...
-
Етнографічні особливості українського народу
ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У культурі та побуті українського народу при наявності багатьох загальнонаціональних рис зберігаються деякі особливості, в тому...
-
Особливості розвитку документального кіно України у контексті жанрової специфіки мистецтва
Проблема жанрово-тематичної еволюції документального кіно являє собою одну з найважливіших та найменш вивчених проблем сучасного мистецтвознавства. З...
-
Особливості формування та проблеми збереження індустріальної спадщини України
У статті розглянуто історичні та регіональні аспекти розвитку промисловості в Україні. Подано типізацію об'єктів індустріальної спадщини залежно від...
-
Серед створених ним праць є три погруддя Т. Шевченка, портрет І. Франка і монументальна скульптура князя Володимира Великого. Він боляче переніс той...
-
Выводы: - Истоки колыбельных в Кормиловском районе
1. В результате проведения обзора научной литературы, рассказывающей о колыбельной песни, а так же ознакомления с результатами научных исследований о...
-
Архітектура України ХІХ ст - Періодизація української культури
Розвиток капіталізму в Україні спричинив потребу в будівництві нових архітектурних споруд -- заводських корпусів, банків, бірж, готелів, навчальних...
-
Особливості романтизму в українській художній культурі - Періодизація української культури
Розвиток романтичного типу творчості, що почався у преромантизмі, як загальноєвропейське явище був зв'язаний з глибоким світоглядним переломом наприкінці...
-
Технологічні особливості вишивки - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Українська народна вишивка славиться багатством технічного виконання. Безперечно слово вишивка походить від слова шити. На думку дослідників, давня назва...
-
Історія заселення Білопільського району Територія сучасного Білопілля була заселена ще у II-VI ст., про що свідчить виявлене поселення черняхівської...
-
ВСТУП - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району
Актуальність. Щоб по справжньому пізнати свій рідний край та його населення, необхідно вивчати природні особливості території, а також історію, мову,...
-
Періодизація кам'яного віку на території України - Періодизація української культури
Палеоліт Природні умови спочатку клімат теплий і вологий, згодом -- льодовиковий період (250-100 тис. років тому) Характерні риси залюднення території...
-
Архітектура України кінця ХVII століття
Архітектура України кінця ХVII століття Розглядаючи розвиток образотворчого мистецтва і архітектури на Україні в XVII ст., треба відмітити, що він...
-
Актуальність. Сьогодні є очевидним, що цивілізовану людину початку третього тисячоліття стан, "образ" та привабливість свого тіла хвилюють не менше, ніж...
-
Колыбельная "лечит" или "калечит" - Истоки колыбельных в Кормиловском районе
Доказано также, что уникальная ритмика колыбельной песни может служить профилактическим средством двигательных и речевых расстройств (тиков, заикания,...
-
Розглядається сутність, основні риси, особливості постановки та місце в культурі сучасних арт-проектів на прикладі fashion-шоу. Виявлено основні...
-
Харчування - Культура і побут населення України XIX-XX століть
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Музика - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у...
-
Сім'я - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Шлюб завжди був не тільки актом цивільно-правового характеру, а об'єднував в собі соціальні, біологічні, матеріальні та духовні аспекти. Шлюб в Україні...
-
Томашпільський район визвольна війна До 1569 року Томашпіль належав до Великого князівства Литовського. В 1569 році (за Люблінською унією) був переданий...
-
Томашпільський район в ХІХ-ХХ ст. - Історія Томашпільського району Вінницької області
1793 р., коли Поділля приєднали до Росії, в Томашполі було розквартировано війська О. В. Суворова. З 1797 р. поселення входить до складу Ямпільського...
-
Томашпільський район до середини XVI ст. - Історія Томашпільського району Вінницької області
Назва Томашпіль походіть від імені Томас (пол. Tomasz - Томаш). Закінчення "піль" (поль) від грецького поліс (місто), або слов'янського полюс (поле)....
-
Особливості української культури та менталітету
На початку літа 1846 року вперше і востаннє відвідав Україну один з найвідвертіших її ворогів В. Бєлинський. Перебуваючи у Харкові, 27 червня він написав...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
Національна структура населення України - Національний склад населення сучасної України
Україна - одна з найбільших країн Європи, яка за чисельністю посідає шосте місце на континенті. Її населення становило майже п'яту частину всіх жителів...
-
Вступ - Національний склад населення сучасної України
Населення України, здавалось би, добре вивчене. В науково-популярній, науковій та довідковій літературі досить широко висвітлена його чисельність,...
-
Дзержинский район Красноярского края - Наш район пятьдесят лет назад
Когда-то эти места были почти необитаемы. Коренные жители берегов речки Усолки -- тунгусские народы (предки эвенков) асаны занимались охотой и селились...
-
Висновок, Література - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Матеріал виявився набагато цікавішим, ніж я вважала на початку написання роботи, і на превеликий жаль, значний його обсяг не вдалося вмістити в рамки...
-
На юге Русской равнины привольно раскинулся край Тихого Дона. Широко и спокойно в просторах необозримых степей течет Дон. Недаром зовется он Тихий. И все...
-
Історичною перлиною Томашпільського краю є таємниче село Стіна, наповнене живим подихом давнини. Село розкинулося у долині річки Русава. Відоме воно...
-
Її називають "найпліднішою" письменницею України. Марія Матіос є автором семи поетичних збірок, шести прозових книжок та автором першої в сучасній...
-
Українська проза останніх десятиліть відзначається появою художніх творів, які свідчать про активний пошук митцями нових тем, засобів виразності,...
Етнографічні особливості Поділля, Етнотип подолян, подільський говір - Поділля як етнографічний район України