Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу
Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу
Український етнос автохтонний концепція
Питання про походження та формування українського етносу представлено багатьма концепціями та теоріями. Серед різноманітних теоретичних конструкцій можна виділити два підходи: Автохтонний та Міграційний. Прихильники першого відштовхувалися від тези, що після появи первісної людини на території України вона вже ніколи не залишалася обезлюдненною, тому саме ці автохтони становили головну "етногенетичну підоснову", в яку вкраплювалися всі пізніші елементи.
Прихильники міграціонізму доводили, що постійні потужні переселенські хвилі по території України були настільки всеохоплюючими та мали такі глибокі наслідки, що докорінно змінювали етнічну ситуацію, спричиняючи виникнення щоразу якісно нових Поліетнічних суспільностей. Так, згідно норманській теорії варяги відіграли вирішальну роль не лише у соціально-політичному (утворення Давньоруської держави), а й в етнічному процесі - формуванні східних слов'ян, набувають поширення ідеї скандинавського походження етноніма "Русь", який дав назву етнічній спільноті стародавніх східних слов'ян, землі літописних полян - Россю, Росавою та ін.
Дослідженню і вивченню цих процесів присвячена фундаментальна праця М. Грушевського "Історія України Руси". На основі археологічних та писемних джерел вчений засвідчив, що давнє населення території України не було етнічно і культурно однорідним протягом тисячоліть. Міграції певних груп населення були звичайним явищем, але вони ніколи не призводили до повної заміни або зміни населення. Завжди значна його частина продовжувала стабільно проживати на своїх предковічних землях. Це стосувалося в основному землеробського етносу на території лісостепу України.
Автохтонна концепція спирається на теорію культурно-історичної безперервності розвитку етносів, коріння яких шукають у первіснообщинному ладі. До "нашої історії" включається все, що з палеоліту знайдено на сучасній території розселення українців. Історія українського народу уявляється як просте продовження історії тих народів і культур, які колись жили на території України. Прихильниками автохтонного підходу до проблеми походження українського етносу є В. Хвойка, М. Брайчевський, Г. Василенко, Б. Рибаков.
Відгалуженням автохтонної теорії вважається Трипільсько-арійська концепція. Канадсько-український дослідник-археолог Я. Пастернак наприкінці ХІХ ст. етногенетичні витоки українців вбачав у наддніпрянських племенах часів трипільської культури; далі вони еволюціонували в одне з скіфських племен, потім - в антську культуру, і нарешті - у Київську Русь. Вони еволюціонували у спільноту часів Київської Русі, пройшовши декілька етапів і, грунтуючись на ідеї самобутності українців, які нібито не мали нічого спільного зі слов'янами.
У сучасних умовах дана теорія активно відроджується і має все більше прихильників як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних дослідників даної проблеми. У 1990-х рр. об'єктом гострої критики з боку українських учених став роман-есе Ю. Канигіна "Путь ариев" (К., 1995). Перенісши арійські міфи на давню Україну-Праукраїну, автор хотів довести, що людство саме з української території отримало санскрит, писемність, землеробську культуру та інші здобутки цивілізації. На цій основі проводиться ідея духовної вищості аріїв-орачів, які вважаються прямими пращурами українців.
Ранньослов'янська концепція багатьма вченими визнається найбільш прийнятною. Питання про витоки українців пов'язується із проблемою походження слов'ян, тим більше, що прабатьківщина останніх частково збігається з ядром українських етнічних територій (Київщина, Волинь, Прикарпаття, Поділля). Поряд із територіальним аспектом важливим аргументом на її користь є фактор часу. Український етнос як частина слов'янського світу з'явився не раніше V ст. Саме з середини І тис. можна простежити безперервність етноісторичних процесів на українських землях.
На основі писемних джерел М. Грушевський висунув припущення, що предками українців можна вважати наддніпрянський союз східних слов'ян, відомий візантійським авторам VІ ст. під іменем Антів. Відповідно до цієї концепції найдавнішою етнічною назвою українців були "русини" (руси, русичи, в латинській трансформації - rutheni), яка в Х-ХІІ ст. стосувалася тільки українців, а згодом поширилася на інших східних слов'ян - росіян і білорусів. Однак північно-східна група прийняла лише прикметникову назву - "русские" (у первинному значенні - підлеглі Русі).
У світлі сучасних археологічних досліджень його гіпотеза дещо уточнена та розширена В. Бараном. Відомий сучасний археолог-дослідник давньої історії слов'ян доводить, що предків українців слід шукати не тільки в пеньківських старожитностях Подніпров'я, залишений антами, а й у празько-корчацьких на території Верхнього Подніпров'я і Волині, де відкриті численні поселення склавинів.
Сучасний етнограф і історик Л. Залізняк зазначає, що корені українського етносу виникли на Волині, Прикарпатті, Київському Придніпров'ї. Етногенез слов'янства являв собою процес відокремлення слов'янських народів від праукраїнської етнокультурної спільноти. Разом з тим, Л. Залізняк визнає, що в культурі українців є також ірноаланські й тюркські (хозарсько-болгарські) елементи.
Києворуська (давньоруська) концепція представлена двома підходами. Перший - обгрунтовує консолідацію Київської Русі на основі праукраїнського субетносу, що склався з південноруських союзів племен - волинян, полян, древлян, хорватів, уличів, тиверців. Тобто руси-українці були консолідуючим ядром Давньоруської держави, а інші спільноти, зокрема пращури білорусів та росіян, були лише одними з етнічних субстратів, що входили до цього полі етнічного організму. Чимало дослідників (І. Брайчевський, Я. Ісаєвич, М. Дашкевич, Л. Залізняк та ін.), розвиваючи ідеї М. Грушевського, намагаються обгрунтувати різні варіанти "окремішності" українського народу, вважаючи саме його засновником Київської Русі.
Другий підхід доводить існування так званої Давньоруської народності, на основі якої потім почали формуватися три східнослов'янські народи - росіяни, українці та білоруси. Теорія "єдиної колиски" заблокувала наукову розробку проблеми етнічного складу Київської Русі. Тривалий час теза про єдину давньоруську народність стала своєрідним підгрунтям для формування постулату про "нову етнополітичну спільність - радянський народ.
Визначення етнічної структури в Київській Русі - проблема актуальна і складна. Актуальна, оскільки її вирішення є ключем для визначення спадкоємця києворуської культурно-історичної спадщини. Складна - тому що розв'язанню цього питання заважають не тільки обмеженість та фрагментарність джерел, а й політична кон'юнктура, політико-ідеологічні впливи.
Пізньосередньовічна концепція тісно пов'язана з теорією давньоруської народності і є її своєрідним продовженням. Суть цієї теоретичної конструкції полягає у тому, що процес виокремлення українців як самостійного етносу розпочався у ХІІ - ХІІІ ст., а завершився лише у ХІV - ХV ст., після монголо-татарської навали. Яка саме й спричинила розпад давньоруської народності. Такою була позиція офіційної радянської науки, що відроджувала реакційну великодержавну концепцію виникнення та існування українців (малоросів) лише в межах російського етносу, заперечуючи тим самим їхній саморозвиток.
Ідея етнічної єдності східних слов'ян у російських істориків - М. Карамзіна, С. Соловйова, В. Ключевського - висвітлюється через історію Київської Русі як перший період існування Російської держави. Праукраїнці та прабілоруси зображувалися не як окремі етнічні утворення, а лише як гілки єдиного російського народу. Ще далі в середині ХІХ ст. пішов М. Погодін: за його концепцією, у Києві до ХІІІ ст. жили росіяни, які тільки після татарського нашестя емігрували на Верхню Волгу, а на їхнє місце з Галичини та Волині прийшли українці.
Насправді, виводити походження українського етносу з давньоруської народності, а тим більше з пізнього Середньовіччя, є невиправданим хоча б тому, що таким чином фактично "відсікається" і заперечується весь попередній складний і тривалий процес його формування. З моменту проголошення незалежності України розпочинається новий етап дискусій, у центрі яких опинилися проблеми формування східнослов'янських народностей та етнічної-структури Київської Русі. Тезу про існування єдиної східнослов'янської етнокультурної спільності (в літературі зустрічаються також терміни "давньоруська народність", "давньоруська етнічна спільність", "єдиний давньоруський етнос" тощо) обстоюють П. Толочко, М. Котляр, О. Моця, В. Ричка та ін.
"Азіатська теорія". Ще у добу середньовіччя з'явилася версія Слов'янського етногенезу - скіфо-сарматська або азіатська теорія, яка визнає предками слов'ян скіфів і сарматів, які пройшовши маршем з Передньої Азії узбережжям Чорного моря, осіли в південній частині Східної Європи. До початку ХІХ ст. робилися спроби віднайти історичну прабатьківщину слов'ян, зокрема українців, в Азії. Походження українців пов'язувалося зі сармато-аланськими, скіфськими, тюркськими, кавказькими племенами. Зокрема топонім "Русь" вважався іранського походження. Однак ці гіпотези не мають серйозного наукового обгрунтування.
Таким чином, дослідження етногенезу українського народу грунтуються на ідеї Автохтонності. Рівень вивчення питання про походження українського народу свідчить, що одна з найважливіших і найскладніших проблем все ще чекає на своїх дослідників, представників різних галузей знань: археології, етнографії, історії, мовознавства, антропології.
Похожие статьи
-
Становлення українського етносу
Становлення українського етносу Відомий українофоб Шульгін, скрегочучи зубами, писав у білогвардійському денікінському журналі: "Добре відомо, що...
-
Історія українського менталітету та його формування - Український менталітет, як прояв самобутності
Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же...
-
Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же...
-
Початок формування української мови - Історія становлення та розвитку української мови
Найважливіші фонетичні, граматичні та лексичні особливості української мови почали зароджуватись й розвиватись ще з ХІІ ст.; у XIV-XVI ст. у своїй...
-
Розвиток українознавства по етапах - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
1. Перший етап - перші історіософські дослідження, які започатковують базуукраїнознавства, появляються: а) за рубежами Вітчизни - у працях...
-
Давність мови - Історія становлення та розвитку української мови
В історіографії широко відома думка М. Маркевича, за якою великороси - народ, похідний від українців: український народ сформувався в незапам'ятні часи,...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Сьогодні громадяни України відчувають потребу в якісних культурних послугах, що, у свою чергу вимагає підвищення ефективності функціонування установ...
-
Мистецтво барокко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю. Українське бароко -- це і сміливий,...
-
Етнополітичні процеси в часи Київської Русі
"Етнополітичні процеси в часи Київської Русі" Київська Русь увійшла в історію як могутня ранньофеодальна держава, яка відіграла надзвичайну роль у...
-
Основні аспекти щодо мовної стійкості в Україні
Мова це основа національної гідності і ставлення до неї є виявом національної свідомості. Аналіз мовних проблем є важливим через зіткнення даних...
-
Вступ - Психологія етносу: Росія
Росіяни - населення Російської Федерації, яке там становить близько 119, 8 млн. чол. За даними 1989 р. в Україні проживає 11, 4 млн. росіян, отже вони...
-
Проблеми розвитку культури в незалежній Україні - Періодизація української культури
Розпад Радянського Союзу і блоку країн прорадянської орієнтації, крах комуністичної системи ознаменували початок нової історичної доби в геополітичних,...
-
Соціально-історичний шлях українців, довкілля, у якому проходить їхнє життя, уважаються визначальними умовами формування своєрідного характеру...
-
Особливості українського менталітету. Основні риси - Етнопсихологія українського народу
Вивчення особливостей українського менталітету, його основних характеристик привертає до себе особливу увагу і потребує детального дослідження на даному...
-
Етнографічні особливості українського народу
ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У культурі та побуті українського народу при наявності багатьох загальнонаціональних рис зберігаються деякі особливості, в тому...
-
Культурний архітектура український шевченко Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного...
-
За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської...
-
Соціальні умови розвитку української національної культури та образотворчого мистецтва в СРСР
Вступ Постановка проблеми. Для сучасного розвитку й розбудови незалежної вільної Української держави велике значення має процес українського...
-
На початку ХІХ ст.. панівні кола як Російської, так і Австрійської імперії, щоб повністю денаціоналізувати український народ, усіма засобами намагалися...
-
Етнос - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов'ян, були праслов'янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших,...
-
Напрямки і форми українознавства - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
У вже згадуваних "Матеріалах...", підготованих І. Стешенком таО. Дорошкевичем, рекомендувалися такі напрямки й форми українознавства: Історія України...
-
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка Милосердя естетичний обрядовість мораль Головними чинниками народної моралі споконвічно...
-
1. Пила В. І. Сутність, завдання та основні етапи стратегічного планування в державному управлінні / В. І. Пила, Т. В. Майстер // Формування ринкових...
-
В сучасних умовах використання стратегічного підходу до управління організацією є об'єктивно необхідним внаслідок досить динамічних змін в зовнішньому...
-
Становлення ринкових відносин в різних сферах національної економіки України в сучасних економічних умовах з одного боку дозволяє ефективно розвиватися...
-
Українці на етнічних картах першої половини ХІХ століття
Посилення національно-визвольних рухів у Європі в першій половині ХІХ ст., процес формування націй, загострення національних конфліктів у...
-
Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності
Забезпечення сталого гуманітарного розвитку, формування загальноукраїнської ідентичності та цілісності мовно-культурної сфери країни, інтеграція...
-
Особливості української культури та менталітету
На початку літа 1846 року вперше і востаннє відвідав Україну один з найвідвертіших її ворогів В. Бєлинський. Перебуваючи у Харкові, 27 червня він написав...
-
Проблеми розвитку народної хореографії в Україні
Постановка проблеми. Одним із пріоритетних напрямів державної політики України щодо розвитку мистецтва є збереження національної культури як засіб...
-
Перший козацький літопис був анонімним, а наступні -- авторськими. Григорій Граб'янка і Самійло Величко уклали зводи, де розповіли про козацтво з тією...
-
Особливості розвитку документального кіно України у контексті жанрової специфіки мистецтва
Проблема жанрово-тематичної еволюції документального кіно являє собою одну з найважливіших та найменш вивчених проблем сучасного мистецтвознавства. З...
-
Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у другій світовій війні, Сталін був переконаний, що війна завдала радянському...
-
Освіта та наука в Україні XIX ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Що стосується України, то на її території власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне...
-
Культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися. В Україні спостерігається відносно високий порівняно з Росією рівень...
-
Символи, Свята та обряди - Психологія етносу: Росія
Серед символів російського народу виділяють такі: 1. Серед їжі: - Баранки; - Печатні пряники; - Ікра червона та чорна. 2. Серед одягу: - Армяк; -...
-
Географічне положення - Психологія етносу: Росія
Росія свято обряд культура Росія є найбільшою країною в світі, що охоплює більше однієї восьмої площі Землі, та восьмою за чисельністю країною з...
-
Упродовж другої половини ХІХ початку ХХ ст. у Закарпатті, яке на той час входило до складу Габсбурзької монархії, проходили складні етнополітичні...
-
Вступ - Історія становлення та розвитку української мови
Із індоєвропейської прамови, яка розпалась не пізніше 2,5-3 тисяч років до н. е., з її північно-східної діалектної групи, до якої входили також діалекти...
-
Етнічність в процесах культурного розвитку багатонаціонального суспільства України
Етнічність в процесах культурного розвитку багатонаціонального суспільства України У процесі формування багатонаціонального українського суспільства...
Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу