Культурний феномен українського бароко (XVII - XVIII ст.) - Основні етапи розвитку та здобутки української культури

Мистецтво барокко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю.

Українське бароко -- це і сміливий, і, в той же час, наївний потяг "зробити красиве, зробити не гірше, ніж у людей". Архетипи, позасвідомі образи української колективної ментальності, що до тієї пори мали лише дуже обмежену сферу виявлення -- іконопис, гаптування, писанки, оздоблення предметів декоративно-прикладного мистецтва -- раптом отримали неосяжне поле для реалізації своєї буйної фантазії: насамперед в галузі архітектури. Спершу цілком позанаціональний стиль набув яскравого національного наповнення. Чи не найпоказовіше українське бароко знайшло своє життєстверджуюче втілення у низці кам'яних споруд Чернігова XVII--XVIII століть.

Прекрасним зразком українського бароко є архітектурний ансамбль Троїцького монастиря. Будівництво Троїцького монастиря пов'язане з ім'ям видатного українського релігійного, політичного, культурного діяча і просвітника Лазаря Барановича, котрий створив на його базі важливе вогнище духовності й культури всієї Лівобережної України. Ще у той час, коли книгодрукування тільки-но розпочиналося у Новгороді-Сіверському, Лазар Баранович заснував типографію, яку згодом перевів до Троїцького монастиря. Вона була відома майстерністю своїх граверів, а монастирська бібліотека налічувала більше 11 тисяч книжок.

Українське бароко -- безсмертний витвір "історичної мрії" нашого народу; спливає час, змінюються обставини, але вони не владні над справжніми творіннями мистецтва. Бароко України належить саме до них.

Похожие статьи




Культурний феномен українського бароко (XVII - XVIII ст.) - Основні етапи розвитку та здобутки української культури

Предыдущая | Следующая