Загальний огляд системи освіти в Азербайджані до відновлення незалежності - Система освіти Республіки Азербайджан

Освічені і знаючі люди на сході завжди цінувалися. До таких людей шанобливо зверталися як "мірза". Ця тенденція була продовжена на мусульманському сході. "Вчіться від колиски до могили," - мав звичай говорити пророк Мухаммед. Всебічно освічені люди були серед найбільш шанованих радників правителів. Прикладом цього може служити Нізам-уль-мюльк - везир правителя Сельджукского держави Алп-Арслана, а пізніше Мелікшаха - автор трактату "Книга про Правління". Або везир Карабаського хана Ібрагіма, знаменитий поетМірза Панах Вагіф. Народ ретельно зберігав їх праці для наступних поколінь: переписування каліграфічнимпочерком рукописів Нізамі, Хагані, Тусі, Біруні, Ібн-Сіни та інших став місією всього життя для багатьох. Загальноосвітні школи

Взагалі, відомості про перших школах Азербайджану відносяться до X ст. У них навчалися діти знаті і духівництва. Після араб, завоювання (VII ст.) З метою поширення ісламу при мечетях відкривалися мектеби. З XI ст. в мектебе було введено викладання перської мови. У X-XI ст. при не-яких великих мечетях (Тебріз, Нахічевань, Барда, Гянджа, Шемаха) виникли медресе. Ці навчальні заклади відіграли істотну роль у поширенні грамотності; в них здобули освіту відомі поети і мислителі: Абу-ль-Ала Гянджеві, Мехсеті Гянджеві, Хагані Ширвані, Нізамі Гянджеві, Насіреддіна Тусі, Насимі, Фізулі, Вагіф та ін У XIV ст. в Тебрізібув відкритий "Будинок зцілення" - містечко з навчальними та лікувальними установами. Мектеби і медресе надалі відкривалися окремо від мечетей. У 1647 в Тебрізі було 47 медресе і 600 мектебе, в Шемахі - 7 медресе і 47 мектебе.

На початку XIX ст. в Північному Азербайджані, який увійшов до складу Російської імперії, були відкриті початкові школи російською мовою. Перше повітове учіліщеще було організовано в Шуші в 1830, потім в Шекі (1831), Баку (1832), Гянджі (1833), Шемахі і Нахічевані (1837), Кубі і Ордубад (1856), Закатали (1862). До 1870-х рр.. число цих шкіл росло вкрай повільно, чисельність азербайджанців в них була незначна. Під тиском мусульманського духовенства багато хто відмовлявся навчати своїх дітей у російських школах, визначаючи їх мектеби, число яких у 80-і рр.. XIX ст. доходило до 500 (бл. 7 тис. учащихсяся). Навчальні заклади Азербайджану (крім мусульманських) в 1848-1860-х рр.. і 1864-1917-х рр.. підпорядковувалися Кавказького уч. округу. У 1865 році в Баку було відкрито реальна прогімназія (з 1874 року реальне училище) і жіноча гімназія. У 1887 році в Азербайджані з'явилося російсько-татарське початкове училище (азербайджанців, як і ін мусульман, часто називали татарами). В кінці XIX-початку XX ст. в Азербайджані було відкрито понад 240 російсько-азербайджанських шкіл. На відміну від звичайних шкіл з навчанням російською мовою, в ці училища приймалися тільки азербайджанці, і поряд з російською в значному обсязі викладавсяазербайджанську мову. В кінці XIX ст. крім казенних, створювалися приватні і громадські школи, серед них і так звані ново-методние з викладанням рідною мовою.

У листопаді 1917 року в Баку була проголошена радянська влада. Вже в 1918 році Бакинський Раднарком опублікував декларацію про запровадження загального безкоштовного навчання рідною мовою; були створені Рада з народної освіти і комісія по складанню програм і підручників. Після оголошення Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР), одними з перших декретів, випущених урядом, були декрети про заснування Державного університету та навчанні молодих людей за кордоном за рахунок державних фондів, також було проголошено здійснення національної політики щодо народній освіті в дусідемократичних принципів.

Освіта Бакинського державного університету було пов'язане з дуже великими труднощами. За дорученням Парламенту було виділено будівлю у центрі Баку і було прийнято рішення прозапрошення на роботу викладачів з-за кордону і про оплату їх діяльності. Крім Бакинського державного університету були відкриті загальноосвітні школи на народній мові, в навчальні плани були включені предмети по рідній літературі, історії, географії. Після переходу влади до Рад (1920) стара школа була замінена єдиної трудової школою з навчанням рідною мовою.

Загальне початкове навчання було введено в Азербайджані в 1928. У тому ж році був здійснений перехід з арабської системи писемності на латинську, а в 1939 - на кирилицю.

З початку 1930-х рр.. у великих містах, а з 1935-го року повсюдно стало здійснюватися загальне 7-річне навчання. Значно розширилася мережа середніх навчальних закладів. Виникли школи і курси для дорослих (1927). Починаючи з 1931 значно посилився використання уч. планів і програм Наркомосу РРФСР. З 1936года, за винятком азербайджанської мови та літератури, викладання основних предметів проводилося за програмами РРФСР. Національно-регіональні особливості не отримували належного відображення в шкільних планах і програмах. Довгий час історія Азербайджану не включалася до навчальних планів як окремий предмет. У середині 1970-х рр.. було введено загальну середню освіту. У 1988/89-ом навчальних роках в Азербайджані працювало 4,4 тис. денних загальноосвітніх шкіл (1,3 млн. уч-ся). Понад 79% школярів навчалося азербайджанською мовою; понад 18% - російською. У 84 вечірніх і заочних школах навчалося 25,9 тис. чоловік.

Малося 17 шкіл для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку (4,5 тис. уч-ся), 5 дитячих будинків (450 чол.), Спеціальні школа і ПТУ для підлітків, які потребують особливих умов виховання (близько 90 чол.).

У школах Азербайджану в 1989 році було зайнято 129,6 тис. учителів, у тому числі 80% з вищою освітою.

Дошкільні установи.

До 1920 було 5 приватних дитячих садів (все в Баку). Після встановлення радянської влади дошкільні установи відкривалися в містах і в сільській місцевості: у 1920-21-х рр.. було відкрито 76 державних дошкільних установ.

У 1989 р. працювало 2088 постійних дошкільних закладів зі 182,6 тис. дітей (у т. ч. 172 дит. ясел-садків з 4,8 тис. вихованців); в 1988 р. почали функціонувати дитячі дошкільні установи на дому (св. 10 тис. вихованців). Забезпеченість дітей відповідного віку дошкільними установами склала 20%. Св. 63% установ вели виховну роботу на азерб. та ін мовами народів Закавказзя, св. 17% - російською. Є дитсадки з інтернаціональними за складом групами. У дошкільних установах зайнято 14 тис. педагогічних працівників, у тому числі 22% з вищою освітою. Вихователів дошкільних установ готують: середньої кваліфікації - Бакинське дошкільний училище, вищої кваліфікації - Азербайджанський державний педагогічний університет (Баку).

Професійно - технічна освіта.

Перші ремісничі училища виникли в XIX ст. У містах Шекі (1843), Закатали (1882), Гянджа (1884), Баку (1887) та ін До 1914 року в десяти ремісничих училищах навчалося 2,4 тис. чол.

Після встановлення радянської влади в зв'язку з розвитком промисловості зросла потреба у кваліфікованих робітниках. За ініціативою М. Наріманова почалося створення цілісної системи професійно-технічної освіти. У 20-30-х рр.. функціонували школи ФЗУ, з кінця 30-х рр.. училища та школи ФЗО. До 1940 р. їх було 32 (5 тис. уч-ся). У 1940 р. була створена система державних трудових резервів. У роки Великої Вітчизняної війни ці училища підготували понад 43 тис. кваліфікованих робітників. У 1959 р. Трудові резерви перетворені вДержавну систему професійно-технічної освіти. У 1966 р. були засновані ТУ для підготовки кваліфікованих робітників з числа випускників середніх шкіл. У 1969 р. стали відкриватися середні ПТУ.

У 1988/89-ом навчальному році в 180 професійно-технічних закладах навчалося 88,2 тис. учащихсяся, працювало 4,4 тис. викладачів, в т. ч. 4085 з вищою освітою (93,9%), 5,4 тис. майстрів виробничого навчання. Навчання велося більш ніж по 270 масовим робітничим професіям.

Середня спеціальна освіта.

До 1917 в Азербайджані було два середніх спеціальних навчальних заклади з 500 уч-ся: середнє технічне училище (засноване в 1905) і середнє морехідне училище (початок XX ст.), Обидва в Баку.

Після встановлення радянської влади середня спеціальна освіта стала розвиватися з урахуванням потреб народного господарства. У 1920/21-ом навчальному році було відкрито 8 середніх спеціальних навчальних закладів (5 тис. учнів). До початку 30-х рр.. вони були підпорядковані Наркомпросу, а потім переданівідповідним наркоматам.

У 1988/89-ом навчальному році в 78 середніх спеціальних навчальних закладах навчалася 61 тис. учнів. Велася підготовка по 196 спеціальностями.

Вища освіта.

Історія вищої освіти в Азербайджані починається з 1919 року, заснування першого університету в Баку. Зараз в Азербайджані діють близько 50 вищих навчальних закладів, в яких здобувають освіту приблизно 100 тис. студентів. Найбільші вузи країни - Бакинський державний університет, Університет нафти і хімії (заснований в 1920, бл. 15 тис. студентів), Азербайджанський технічний університет, Азербайджанський педагогічнийуніверситет російської мови і літератури ім. М. В. Ахундова, Азербайджанський державний унівеситет іноземних мов, Азербайджанський медичний університет ім. Н. Наріманова, Консерваторія ім. У. Гаджибекова, Державний сільськогосподарський інститут в Гянджі та ін В останні роки з'явилося кілька приватних (перший з них - Хазарський університет, заснований в 1991 році, навчання ведеться англійською мовою також) і міжнародних вузів. Серед останніх виділяється Західний університет (заснований в 1991 році, налічує бл. 1000 студентів). У Кавказькому університеті навчання ведеться і на турецькому мовою. Є також філії Дагестанського та Дніпропетровського університетів. Більшість вузів знаходиться в Баку

Похожие статьи




Загальний огляд системи освіти в Азербайджані до відновлення незалежності - Система освіти Республіки Азербайджан

Предыдущая | Следующая