Характеристика методики конструювання - Проектування нової моделі жіночого костюму (жилет, спідниця)

В залежності від характеру вихідної інформації всі відомі методи конструювання одягу можна поділити на два класи:

Методи, що базуються на дискретних вимірах фігур типової тілобудови, припусках, даних про типове членування деталей і способі їх формоутворення. Вони дозволяють лиш приблизно знаходити положення основних конструктивних точок деталей одягу (методи першого класу);

Більш точні інженерні методи із вільним алгоритмом, що допускає вибір із числа варіантів вирішень найбільш оптимального. Методи базуються на прямих вимірах оболонки розгорнутої поверхні зразка-еталона одягу.

При створенні нових моделей одягу використовуються різні способи приблизного конструювання первинних креслень розгорток їх деталей (методи 1-го класу). жіночий костюм модель матеріал

При виборі методики слід надати перевагу найбільш новій, досконалій методиці, яка забезпечує раціональну конструкцію основних деталей виробу та відповідає вимогам виробництва. Вибрана методика повинна базуватись на даних сучасної розмірної типології населення і враховувати у структурі формул використання величин прибавок на вільне облягання, узгоджених з перспективними напрямками моди.

Для проектованого виробу обрано методику Мюллера. Це досить раціональна і точна методика конструювання.

Модні тенденції змінюються, а методи конструювання залишаються. Методика Мюллера, що передбачає проектування одягу для масового та індивідуального виробництва, розроблена в Німеччині. Існуюча понад сто років методика постійно доробляється та вдосконалюється. Розмірні ознаки, прибавки, конструкції відповідають сучасним досягненням науки. Для методики Мюллера також характерне використання вимірів фігури, які не використовуються в інших методиках. Це висота стегон (Вб) та довжина горловини спинки (Дгс). Більшість допоміжних розмірних ознак по методиці Мюллера розраховуються в залежності від обхвату грудей, наприклад: глибина пройми; висота грудей; довжина талії спереду друга4 ширина спини; ширина пройми; ширина грудей. Найбільш характерною особливістю є побудова плечових точок спинки і пілочки, нагрудної виточки. Ширина базисної сітки плечового виробу знаходиться по обхвату грудей.

Розрахунково-графічні способи побудови креслень деталей одягу передбачають як вихідну інформацію дві групи даних:

    - розмірну характеристику фігури людини - прибавки, які враховують силуетне вирішення і форму одягу.

Кількість розмірних ознак встановлюють відповідно до обраної методики конструювання (табл. 3.2).

Таблиця 3.2-Розмірні ознаки фігури, необхідної для побудови БК виробу

Номер за ГОСТ

Найменування розмірних ознак

Умовне позначення

Величина виміру типової фігури

1

Зріст

Р

168

16

Обхват грудей

Ог

76

18

Обхват талії

От

62

19

Обхват стегон

Об

86

31

Ширина плеча

Шп

11,6

35

Висота грудей ІІ без урахування Шш. з

ВгІІ

25,7

39

Висота пройми ззаду

Впр. з

18,9

Висота бедер

Вб

61

Ширина шиї ззаду

Шш. з

6,4

40

Довжина спини до талії

Дтс

41,4

45

Ширина грудей

Шг

15

47

Ширина спини

Шс

15

Ширина пройми

Шпр

7,2

61

Довжина талії спереду ІІ без урахування Шш. з

ДтпІІ

43,9

Таблиця 3.3-Конструктивні прибавки по основних конструктивних ділянках виробу

№ п/п

Назва прибавки

Позначення

Величина, см

1

До ширини спинки

Пш. с.

0.5

2

До ширини пройми

Пш. пр.

1

3

До ширини грудей

П ш. г.

1

4

До висоти пройми ззаду

Пв. пр. з.

1

5

Прибавка на посадку

П. п.

0,7

Похожие статьи




Характеристика методики конструювання - Проектування нової моделі жіночого костюму (жилет, спідниця)

Предыдущая | Следующая