НЕТРАДИЦІЙНІ КУЛЬТИ СХІДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ (ДЗЕН-БУДДИЗМ, РУХ ХАРЕ КРИШНИ) - Основи релігієзнавства

Серед нетрадиційних культів східної орієнтації мабуть найбільш поширеними у країнах Європи і Америки з'являються дзен-буддизм і крішнаїтство.

Дзен-буддизм є різновидністю махаянського буддизму. В його основі лежить віра в те, що шляхом споглядання і самоспоглядання можна досягти просвітлення, зрозуміти істину, сутність світу. Він привабливий для людей тим, що обіцяє їм досягнення повної внутрішньої незалежності від суспільства без уходу з миру, без прийняття на себе яких би то не було суворих обітів, які могли б в якій-небудь мірі порушити звичайний уклад життя тих, хто прийняв цю віру. Згідно вченню дзен-буддизму, людина може досягти внутрішньої незалежності від суспільства, повної безтурботності духу без великих зусиль у будь-якому суспільстві, у будь-яких умовах. Методи досягнення просвітлення (саторі), переходу до такої свідомості, що розкриває смисл буття і відповідні цьому переживання, засновані на аутотренінгу. Дзен-буддистський психотренінг включає і самонавіяння і оргаїстичну несамовитість, екстаз, сп'яніння, презирство до установлених норм поведінки, шокотерапію тощо. Всі вони направлені на досягнення звільнення свідомості від обтяжливості спрямовані буттям.

Засновником крішнаїтстсва був уродженець із Калькутти, в минулому бізнесмен А. С. Бхактиведанта Свами. У 1966 р. він перебрався в Нью-Йорк, де і почав свою місіонерську діяльність. Канонічне вчення кришнайтів викладено у творі Свами "Бхагавадгіті". В центрі його лежить поклоніння Кришні. Необхідність шанування Кришни, вважають кришнаїти, обумовлена наступними причинами. Ми живемо у вік богині Калі (в індуїстському пантеоні богині відплати) у "залізному віці", в епоху "роздорів, короткої пам'яті", "ранньої смерті", "підлості", "занепаду", "панування зла". Це пора занепаду духовності, лицедійства, забуття колишніх духовних цінностей і перш за все релігії. Але "залізний вік" минув. Насувається світова катастрофа, що подібна біблейському всесвітньому потопу, коли бог Кришна з'явиться на білому коні в образі вершника Калки (у вішнуїзмі десяте втілення божества, яке очікується наприкінці нашого періоду світу), щоб знищити тих, хто робить зло і принести спасіння. Обов'язок послідовників Кришни - шанувати його як "верховну особу господа", постійно духовно самовдосконалюватися, наближатися до божественного трансцендентального світу. Той, хто не залучений до "свідомості Кришни", живе у пітьмі, неуцтві, не маючи жодних уявлень про розвиток світу, про дійсний історичний час, який невблаганно наближає людство до катастрофи. Цей процес неможливо зупинити, а тому слугам Кришни залишається лише прагнути прилучати людей до "вищої істини", прагнути спасти кожного, навіть якщо він не розуміє смислу того, що відбувається.

Кришніати вбачають мету людського існування у повному відстороненні від реальної діяльності, в спрямованності всіх думок, почуттів і діянь людини на служіння Кришні. "Усвідомлення Кришни" досягається за допомогою аскетичного способу життя і безкінцевого, до входження в екстаз, повторення так званих мантр, які прославляють Кришну.

Звичайний вік крішніатів від 18 до 25 років. В основному це молоді люди, які закінчили школу. Правда, зустрічаються і колишні студенти. Майже половина кришніатів - це виходці з католицьких сімей. Це, як правило, люди, що в минулому так чи інакше були вибиті із звичної колії, в чомусь надломлені, втратили надiю. Вони, як правило, живуть у релігійній комуні (храмі, ашрамі), яка кваліфікується як "ворота у духовне небо". Кришнаїти прагнуть носити особливий одяг: жінки - сарі, чоловіки - дхоті. Голови у чоловіків, як правило поголені, за виключенням кіски на потилиці, за яку, як вважається, Кришна візьме слугу на небо. На чолі наноситься особливий знак, який нагадуює букву "У". Кришнаїти ніколи не розлучаються з чотками, які перебирають під час декламації або співів мантр. Шкіряне взуття виключається, бо пов'язане із вбивством тварини. Відношення між чоловіками і жінками регламентуються з невблаганністю уставу стройової служби. Розторгнення шлюбів не допускається. Культові дії носять масовий карнавальний характер і включають вуличні шествія, декламацію і співи мантр, ритмічні рухи тіла, пантомімічні сцени. В край насичені групові заходи не залишають людині ні хвилини для особистих земних роздумів, приводять до того, що вона постійно знаходиться в стані екстазу, трансу, катарсису. Це пагубно впливає на психічне і фізичне здоров'я. Але покинути ашрам не так просто. Людям постійно внушають, що Кришна їх накаже, і навіть штовхають їх на самогубство.

Розпорядок життя в амрамі дуже суворий. В три години сорок п'ять хвилин лунає удар колокола. Потім з половини п'ятого люди на протязі трьох годин проводять спільні культові заходи. Десь на половину десяту їм пропонується легкий сніданок і вони по заздалегідь составленій програмі розходяться на різні роботи: продаж літератури, пошив одягу і навіть жебратства. У 13 годин організується ланч. Потім продовження індивідуальної програми. З 19.30 рок знову спільні культові заходи, які продовжуються до 21.30. В решті-решт: останні фрази про Кришну, стакан гарячого молока і люди провалюються у сон на зустріч кришнаїтським маривам.

Похожие статьи




НЕТРАДИЦІЙНІ КУЛЬТИ СХІДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ (ДЗЕН-БУДДИЗМ, РУХ ХАРЕ КРИШНИ) - Основи релігієзнавства

Предыдущая | Следующая