Музеї - Типологія будівель і споруд

Музеї (від грецького museion) - спочатку сховища скарбів, предметів "чудесних й дивних", потім святилища, храми муз на честь мистецтв і наук. У цей час музеї - освітні й просвітні центри, масове загальнодоступне джерело інформації про духовну й матеріальну культуру і постійно зростаючий науково-дослідний центр.

Типологія сучасних музеїв різноманітна. За класифікацією музеї бувають:

    - художні; - історичні;- етнографічні;- меморіальні; - науково-технічні; - природи;- музеї - архітектурні пам'ятники;- ботанічні й зоологічні сади; - великі національні парки.

За обсягом музеї підрозділяються на:

- великі (80-300 тис. м3); - середні (30-80 тис. м3); - малі (10-30 тис. м3).

Музеям властиві типологічні ознаки й принципи побудови, які враховуються при проектуванні музейних будівель. Їх архітектурно-просторова побудова повинна сприяти розкриттю тематико-експозиційного задуму, а технічне оснащення - забезпечувати комфортний, світловий і акустичний режим.

Місце для розміщення музею вибирається з урахуванням фактора доступності й високої відвідуваності. Характерними прийомами розміщення музеїв у природному або містобудівному середовищі є:

    - вільне острівне розташування музею на відкритій природній ділянці, що допускає круговий огляд будівлі з різних точок зору; - розміщення музею в зоні центральної вулиці або площі міста. - розміщення музею в складі культурного центра міста, що підвищує його відвідуваність.

Сучасний музей - багатофункціональний об'єкт, у якому існує ряд функцій: виставочна, зберігання експонатів, освітня, виховна, масово-просвітня, клубна, науково-дослідна і методична, що впливають на його внутрішню структуру й склад груп приміщень.

Сучасні будівлі музеїв включають кілька груп обов'язкових приміщень:

    - обслуговування відвідувачів (вестибюль із гардеробом, інформаційно-довідковий центр, курильні, туалети, приміщення відпочинку, кімнати екскурсоводів, дитяча ігрова кімната й ін.); - культурно-пропагандистського призначення (бібліотека, лекційний зал, зали періодичних виставок); - постійної експозиції (експозиційні зали); - адміністративно-господарські (кабінети адміністрації, науковців, малий конференц-зал, лабораторії, реставраційні майстерні, запасники, приміщення технічного устаткування й ін.).

Маршрут руху в музеї органічно пов'язаний з його планувальною структурою. Розповсюдженими типами руху є анфіладний і кільцевий, але при організації руху необхідно виключити петлі й зустрічні потоки.

Своєрідну планувальну структуру мають музеї-панорами. Центральним ядром тут є панорама, що вимагає спеціального круглого залу. Приміщення панорами повинно мати спеціальне висвітлення, а у центрі залу розміщуватись кільцева площадка для кругового огляду панорами.

Будівлі музеїв можуть бути одноповерховими, двоповерховими із цоколем, з перепадом експозиційних площ у півповерху або багатоповерховими.

Велике значення в сучасних музеях надається відкритій експозиції, розміщенню на території садово-паркової скульптури й творів монументально-декоративного мистецтва.

Похожие статьи




Музеї - Типологія будівель і споруд

Предыдущая | Следующая