Загальна характеристика роботи - Естетична перцепція релігійного досвіду

Актуальність та доцільність дослідження. Соціальне буття в сучасній Україні радикально змінюється і в цивілізаційному, і в культурному відношенні. Сутність цих змін обумовлена цивілізаційними зрушеннями в умовах глобалізації за рахунком культурних надбань, що перетворює людину в об'єкт обслуговування цивілізаційних потреб як суспільства, так і окремої людини.

Онтологія та феноменологія естетичного, як системоутворюючого елемента культури, свідчить про тенденцію до наростання деградуючих процесів у художній літературі та мистецтві як основних результатів естетичної діяльності саме сучасної людини. Наразі набувають все більшої актуальності слова Л. Толстого, що мистецтво дійшло до крайнього ступеня егоїзму та "зійшло" з розуму. Пересічна людина набуває все більше негативного досвіду щодо культурного буття, основною ознакою якого є визнання квазікультури як адекватної людському життю соціально-інформаційного середовища.

Традиційно найбільш стійким до таких негативних трансформацій у соціумі залишається релігійний досвід, але і в сфері релігійного буття в умовах глобалізації та ліберально-консюмеристської "діяльності" стають все помітнішими перверсійні процеси щодо базових, і в першу чергу - естетичних, цінностей та потреб.

У цих умовах зростає необхідність пошуків нових світоглядних, в тому числі й естетичних орієнтирів, замість втрачених. Одним з найважливіших у цьому сенсі орієнтирів, як показує людський досвід, є краса. Орієнтація на справжню красу виводить людину на пошуки добра, толерантності, свободи в творчості, які дозволяють їй зберегти власні особистісні якості. За таких умов виникає необхідність повернення до вивчення естетичного досвіду, який в естетичному й творчому відношеннях, щонайменше зазнав ерозії розпаду й деконструкції. Саме такими сьогодні виявляються насамперед форми релігійного досвіду, в першу чергу християнського, де естетичне продовжує відігравати роль наріжного світоглядно-ціннісного орієнтиру, постаючи центром сакрального й естетичного в свідомості людини.

Саме в релігійному досвіді Бог, любов і краса, а також інші загальнолюдські цінності, пов'язані з цими поняттями, і сьогодні є найбільш зримими й зберігають естетичну імперативність. На фоні маргіналізації культури в Україні та, особливо, меншовартування естетичних цінностей релігійні все наполегливіше витісняється сучасними культурними процесами у сферу приватного життя, набувають властивостей нецерковно-культової релігійності. Це призводить до деформування сутності естетичного чинника навіть у релігійному житті. Саме тому важливими є дослідження релігійно-естетичного досвіду в його історичному становленні й розвитку, а також з огляду таких форм сакрально-релігійного досвіду, який щонайменше потерпів від постмодерністських загроз.

В естетиці зазначені процеси досліджуються у різних аспектах: аналізуються форми й тенденції постмодерністських течій у літературі й мистецтві (Т. Адорно, Ж. Бодріяр, Г. Маркузе, Н. Маньковска, О. Усовська); досліджується роль почуттів і чуттєвого досвіду у формуванні естетичного досвіду (О. Леонтьєв, В. Мазепа, А. Канарський, В. Овсійчук); вивчаються форми взаємодії естетичного й релігійного досвіду (О. Лосєв, Д. Лукач, Г. Гадамер, Е. Суріо); висвітлюється роль естетичних і релігійних орієнтирів в особистісному бутті сучасної людини (В. Бичков, С. Аверінцев, І. Ільїн); досліджуються історичні аспекти відношення естетичного й релігійного в історії соціуму й становлення людини (К. Ушинський, П. Юркевич, П. Флоренський, С. Булгаков, М. Бердяєв).

Разом з тим в багатьох працях сучасних філософів та теологів досліджуються різні аспекти формування релігійного досвіду. Це праці В. Бондаренка, В. Єленського, О. Оніщенко, М. Поповича, А. Річинського, В. Танчера, Л. Филипович, О. Шуби, П. Яроцького та інших. Окремі аспекти сучасних проявів релігійного досвіду та тенденцій у релігійних процесах загалом стали предметом аналізу у дисертаційних дослідженнях О. Алексеєнко, І. Бондаревич, О. Васильєвої, С. Стебльова, А. Юрченко та ін.

Релігійний аспект цього питання представлений у сучасній науковій літературі працями Є. Балагушкіна, В. Бондаренка, В. Гараджи, Є. Дулумана, Ю. Калініна, В. Лубського, Л. Мітрохіна, О. Павловой, О. Поліщук, С. Філатова, П. Яроцького та ін. У цих працях грунтовно розкриті питання сутності, природи, формування релігійного досвіду та його структурних елементів, гносеологічніх рівнів та сторін релігійного досвіду, закономірностей та особливостей їх взаємодії, а також взаємодії з іншими сферами суспільної свідомості.

Незважаючи на те, що проблеми структури, формування та імперативних якостей релігійного досвіду знайшли розкриття в філософській, релігієзнавчій та теологічній літературі, значно меншою мірою досліджений релігійний досвід як джерело найбільш сталих форм естетичного. Роль естетичної перцепції певною мірою досліджені в роботах О. Воєводіна, Ю. В'яземського, Б. Додонова, П. Єршова, С. Кримського, Л. Мізіної, П. Симонова, В. Суханцевої, М. Ткачук та ін. Однак, залишається майже недослідженим саме сучасний релігійний досвід як джерело естетичної перцепції в найбільш притаманних людині формах існування. Іншими словами, до цього часу найменш дослідженою у філософській літературі залишається проблема саме естетичної перцепції в сучасному релігійному досвіді.

Особливої актуальності набуває зазначене питання для сучасного українського суспільства з точки зору необхідності уникнення загроз деконструкції історичних надбань українського народу в сферах релігійного та естетичного досвіду.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Естетична перцепція релігійного досвіду

Предыдущая | Следующая