Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. - Естетична перцепція релігійного досвіду

Дисертацію виконано у відповідності до наукової теми: "Філософсько-естетичні аспекти сучасної художньої культури", що досліджувалась на кафедрі світової філософії та естетики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Об'єктом дослідження Є естетична складова в традиційній та постмодерністській феноменології людського буття.

Предметом дослідження є естетичний компонент релігійного досвіду людини ХХ - початку ХХІ століть.

Мета роботи Полягає в дослідженні особливостей естетичної складової в релігійному досвіді на основі вивчення чуттєво-образної традиції естетичних інтенцій у християнстві (православ'ї). Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

    - проаналізувати якісні ознаки "релігійного естетизму" у сфері релігійного та поза релігійного досвіду; - визначити специфіку релігійно-естетичних почуттів в бутті людини ХХ - ХХІ століття; - розкрити сутність естетичного співвідношення візуального й аудіального сприйняття в сучасному релігійному досвіді; - з'ясувати цінність православного церковного мистецтва в структурі естетичного сприйняття сучасної людини (на прикладі естетичної концепції П. Флоренського); - спираючись на естетичну концепцію П. Флоренського та прояви сучасного православного мистецтва, окреслити естетичні параметри духовної практики сучасного соціуму; - визначити основні механізми впливу синкретизму сакральної храмової естетики та храмової дії на сучасний естетичний дискурс.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався системний підхід, який уможливив дослідження процесів естетичної традиції в сучасному релігійному досвіді. У дисертації, відповідно поставленим завданням, елементи структурно-функціонального та діалектичного підходів. Метод типології, принцип історизму та принцип співпадіння історичного та логічного використовувалися при дослідженні впливу традиційних проявів естетичної перцепції в сучасному релігійному досвіді, та в процесі аналізу взаємовідношення світовідчуття й світорозуміння, а також сутності світовідношення естетичного й релігійного досвіду.

Методи дослідження обумовлені необхідністю міждисциплінарного підходу до проблеми, що реалізовано в діалектичній інтеграції феноменологічного й екзистенціального методів стосовно особливостей загальноестетичного й релігійного простору.

Наукова новизна Одержаних результатів полягає в цілісному, системному аналізі відношень і взаємовпливів естетичного й релігійного чинників людського буття за умов кардинальної зміни проявів функціонування мистецького простору; виявленні принципів формування нових естетичних потреб особистості й механізмів прояву естетичного в релігійному досвіді та в інших іпостасях суспільного досвіду. У роботі вперше:

Розширено погляд сутності та специфіки естетичної перцепції в релігійному досвіді на основі аналізу феномена взаємопроникнення і взаємозбагачення естетичного й релігійного досвіду на рівні світовідчуття, світорозуміння й світосприйняття;

Поглиблено уявлення про особливості структури, форми і змісту естетичної перцепції в релігійному досвіді, як основи сприйняття людиною сакральних цінностей;

Виявлені механізми взаємопроникнення естетичних і релігійних почуттів у структурі релігійного досвіду конструктивної імперативності як комплементарних сутностей;

Показано як саме взаємозбагачення естетичної перцепції й релігійного досвіду впливає на сучасний естетичний дискурс;

Переосмислена роль візуального й аудіального сприйняття краси православного храму та його естетичного навантаження в сучасній релігійній філософії як ідеального "синтезу мистецтв" та об'єкту естетичного сприйняття в розумінні естетичного дискурсу сучасній української духовності на прикладі робіт П. Флоренського;

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження. Результати дослідження спрямовані на поглиблення деяких положень естетичної теорії з урахуванням досягнень новітньої філософії, а також із залученням знань суміжних з естетикою наук - мистецтвознавства, релігієзнавства, теології, психології та етики.

Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватись в подальших наукових дослідженнях у галузі філософії, естетики, релігієзнавстві. Основні положення дисертації можуть бути застосовані на заняттях з курсів "Етика", "Естетика", "Філософія", "Релігієзнавство".

Апробація роботи. Зміст дисертаційного дослідження апробовано на наукових конференціях: "Духовні засади життя в період становлення громадянського суспільства в Україні" (Луганськ, 2003), "Україна наукова - 2003" (Дніпропетровськ - Одеса - Львів, 2003), "Педагогічні прийоми формування системи духовних цінностей в свідомості студентської молоді" (Луганськ, 2005), "Духовні, психологічні, культурологічні засади реальності людини в сучасному українському соціумі" (Луганськ, 2006). Результати дослідження знайшли відображення в опублікованих статтях.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено в 10 наукових працях, з яких 8 публікацій у фахових виданнях та 2 публікації у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3 др. арк. Одна стаття написана зі співавтором, обсяг особистого внеску - 0,25 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Структура дисертації обумовлена метою та головними завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких містить три підрозділи, висновків, списку використаних джерел (221 найменування). Загальний обсяг дисертації - 173 сторінок, з яких 156 сторінок основного тексту.

Похожие статьи




Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. - Естетична перцепція релігійного досвіду

Предыдущая | Следующая