Ерозія грунту і заходи боротьби з нею - Літосфера, її складові та значення

Ерозія (лат. Erosio - роз'їдання) грунту - це різноманітні процеси руйнування грунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

    1. Геологічна (природна) - є природним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала завжди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу грунтоутворення. Відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості грунту, запобігти практично неможливо. 2. Прискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництво, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні грунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

В залежності від факторів руйнування ерозію поділяють на водну та вітрову:

    1. Водна ерозія - це змивання грунту поверхневими водами (дощовими, талими та іригаційними (зрошення та полив). Водна ерозія буває двох видів:
      ? Поверхнева - Змивається верхній родючий горизонт грунту на значній території; ? Глибока - проявляється на крутих схилах, зумовлює утворення ярів.

Водна ерозія проявляється в основному на розораних схилах, особливо там, де оранка проводиться вздовж схилу, а не впоперек. Внаслідок цього виникають поздовжні борозни, по яких стікає тала і дощова вода. Ситуація значно погіршується, якщо на цих полях засівають просапні культури. Водна ерозія призводить до значного змивання орного шару, значна частина якого надходить у водойми, збагачуючи їх біогенами. Крім того, що зменшується родючість грунтів, водною ерозією завдається шкоди сінокосам і пасовиськам, замулюються річки, псуються гідротехнічні споруди.

Водну ерозію підсилюють:

    ? вирубування лісів, знищення трав'яного покриву, розорювання схилів; ? неглибока оранка; ? велика кількість опадів; ? неправильна меліорація. 2. Вітрова ерозія (дефляція) - руйнування грунтового шару силою вітру. Вона спостерігається переважно на недостатньо захищених або зовсім не захищених рослинністю землях, відсутня належна задернілість поверхні грунту. Найшкідливішим видом вітрової ерозії є Пилові бурі, які спричинюються сильними вітрами. Вітрова ерозія поширена в степовій, пустельно-степовій і пустельній зонах.

У відкритих степових ландшафтах щорічно внаслідок вітрової ерозії пошкоджується 5-6 млн. га родючих земель.

Вітрову ерозію підсилюють:

    ? розорювання піщаних і супіщаних грунтів; ? вирощування на одній території протягом декількох років одних і тих самих культур; ? неправильна меліорація.

Причинами прискореної ерозії є:

    1. Безконтрольне вирубування лісу. Ліс найефективніше захищає грунт від ерозії, оскільки:
      ? Коренева система дерев утворює тонке сплетіння, яке, обплітаючи грунт, дає йому змогу утримувати талу і дощову воду. ? Грунт поступово вбирає воду, що підтримує його вологість. За чудовою властивістю утримувати вологу ліс можна порівнювати з водосховищем. ? З безлісого грунту значно швидше (утричі) випаровується вода. ? Не захищений рослинністю грунт під дією сонячного випромінювання нагрівається дуже інтенсивно, що спричинює знищення грунтових мікроорганізмів, деяких тварин і рослин, які беруть участь у створенні гумусу (комах, червів, водоростей, грибів), процесах перетворення хімічного складу грунту та утворення органічних і мінеральних сполук. ? Зменшення площі лісів зумовлює зміни місцевого клімату на більш сухий, що, у свою чергу, спричинює висушування грунту.
    2. Розорення лук. Трав'янисті рослини мають добре розвинену кореневу систему, яка на поверхні грунту утворює дернину. Вона і виконує грунтозахисні функції. 3.Перевипасання Худоби Небезпечне тим, що:
      ? Рослинний покрив значно зменшується, тому що рослини знищуються швидше, ніж завершується нормальний цикл відновлення пасовища. ? Крім прямого знищення рослин, худоба під час випасання вибиває грунт кінцівками, внаслідок чого порушується його структура, він стає пилуватим. ? Поступово рослинність у цих місцях зникає і через деякий час починає розвиватись ерозія, - особливо швидко утворюються балки. ? На шляхах перегону худоби, навколо загонів у грунті поступово утворюються невеликі поглиблення, в яких збирається вода, відтак ерозійні процеси прискорюються. ? Вибіркове поїдання худобою цінних кормових рослин значно збіднює видовий склад рослинності. Поширюються види, не придатні для годівлі. Передусім зникають багаторічні рослини, а ті, що залишилися, однорічні, через свої фізіологічні властивості і гірше розвинену кореневу систему погано захищають грунт від ерозії. ? Надмірне випасання худоби у напівпустелях або сухих степах з легкими грунтами спричинює руйнування дернини, через що виникає вітрова ерозія.
    4.Неправильне Ведення землеробства:
      ? Відсутність сівозміни шкідливе тим, що при тривалому вирощуванні однієї і тієї самої культури на одному місці грунт більшу частину року залишається відкритим, не захищеним рослинним покривом від посиленого впливу сонячного випромінювання, вітру. У ньому при цьому постійно зменшується вміст необхідних для рослин поживних речовин. Для компенсації нестачі елементів живлення, як правило, використовують мінеральні добрива. Запаси органічної речовини, необхідної для збереження структури і властивостей грунту, не поповнюються. Через це грунт виснажується, погіршується його структура, посилюється вітрова і водна ерозія. ? Неправильне розорювання схилів - це, передусім, поздовжнє розорювання схилів, навіть невисоких, яке спричинює змивання частинок грунту

Ерозія грунту - процес не зворотній, все що винесено з грунту водою чи вітром, назавжди втрачено для землеробства.

Загальна площа еродованих та ерозійно небезпечних земель в Україні становить понад 17 мли га. Часто виявляються різні типи ерозії одночасно. Водна ерозія набула поширення на зрошуваних землях у вигляді площинного змиву та намиву грунту, розмиву полинних борозен. Найбільша площа змитих грунтів припадає на Луганську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську області, де цей показник сягає 53--66 % від загальної площі ріллі.

Боротьба з ерозією грунту - дуже важливий процес. Усі заходи боротьби з ерозією грунту мають бути спрямовані на те, щоб припинити або зменшити змивання, розмивання і видування грунту до розмірів, які б давали змогу відновити стан грунтів у процесі природного грунтоутворення. Крім того, при розробці та здійсненні системи заходів боротьби з ерозією слід передбачати не тільки припинення ерозійних процесів, а й обов'язкове відновлення родючості еродованих грунтів, тобто слід ліквідувати причини ерозії та її наслідки.

Для боротьби з ерозією здійснюють такі протиерозійні заходи:

    ? агротехнічні; ? гідротехнічні; ? лісомеліоративні; ? грунтозахисні.

Відомо понад 100 грунтозахисних агротехнічних заходів. Надійний захист грунту від ерозії дає поєднання грунтозахисних сівозмін з протиерозійними системами обробітку грунту і технологіями вирощування культур.

Ефективними заходами боротьби з ерозією грунту є:

    ? оранка впоперек схилу, ? глибока оранка, обробіток грунту культиваторами; ? лункування; ? оптимальні строки, норми і способи сівби; ? безполицевий обробіток грунту із залишенням стерні; ? вапнування кислих і гіпсування засолених змитих грунтів; ? мінімальний обробіток грунту легкого механічного складу; ? впровадження грунтозахисних сівозмін з використанням багаторічних трав; ? оранку і посів на схилах впоперек схилу; ? насадження дерев і кущів на берегах водойм, по краям ярів, лісосмуг; ? будівництво гідротехнічних споруд; ? закріплення пісків.

Похожие статьи




Ерозія грунту і заходи боротьби з нею - Літосфера, її складові та значення

Предыдущая | Следующая