Загальна характеристика французького реалізму. Періодизація, зв'язок з романтизмом, представники - Загальна характеристика реалізму

Реалізм розвився у Франції паралельно з романтизмом. Різні напрями не заперечували, а взаємно збагачували одне одного. Одним з основних джерел розвитку французького романтизму стали так звані "фізіології": портрети крамаря, ремісника і т. д., з детальними описами кварталів, де вони мешкали. Фізіології створювались на подобу біологічних описів тварин. Письменники використовували досягнення романтиків, які відкрили явище колориту (неповторності). Вони передавали специфічні риси, які були притаманними певній соціальній персоні та місцю її проживання. "Фізіології" мали великий вплив на становлення реалізму Бальзака. Деякі моменти перейшли до класи чного французького реалізму із класицистичної спадщини. Наприклад, характерна для класичної трагедії боротьба між двома пристрастями. У Стендаля душа Сореля розривається між честолюбством й коханням; у Бальзака - в душі Растіньяка відбувається конфлікт між моральним обов'язком й честолюбством. Література революційної епохи була спрямованою на аналіз суспільства. "Поетичним правосуддям" займалися і романтики, і реалісти. Але робили вони це різними шляхами. Сент-Бьов дотепно охарактеризував різницю, яка існувала між романтичним і реалістичним соціальним аналізом: "Це вже не поет, який делікатно стягує покрови з інтимних таємниць, це - лікар, який без сорому дивиться на найінтимніші хвороби своїх пацієнтів. ПРЕдставниками реалiзму були О. де Бальзак, Стендаль, Ч. Дiккенс, Г. Флобер, В. Теккерей, М. Гоголь, Т. Шевченко, I. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, I. Тругенєв, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, А. Чехов, I. Франко, Б. Грiнченко, О. Конинський та iн.

Похожие статьи




Загальна характеристика французького реалізму. Періодизація, зв'язок з романтизмом, представники - Загальна характеристика реалізму

Предыдущая | Следующая