Скіфи - Висоцька культура
Яскраву сторінку в давню історію нашої землі вписали скіфи. Вона оживає не лише у блиску золота і чудернацьких образах, а й у динаміці подій, донесених писемними джерелами.
Скіфи за писемними джерелами
Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484-- 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384--322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я -- Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах.
Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця -- "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше александрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз.
Головна тема Геродота -- греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції -- персів -- ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних.
Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів -- усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу -- сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами.
На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно -- за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, 3s 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.
Одним із найдавніших свідчень знайомства греків-іонійців зі скіфами є згадка про Колаксаєвого коня у поета Алкмана (друга половина VII ст. до н. е.) -- вихідця зі столиці Лідії Сарди, який зажив слави своїми гімнами, зокрема пар-феніями -- хорами для дівчат. Порівнюючи вроду виконавиць з прекрасними кіньми, він писав, що Колаксаїв кінь змагатиметься з лідійським. Одразу пригадується одна з версій Геродота про походження скіфів: першою людиною у їхній землі був Таргітай -- син Зевса і доньки р. Борисфен. У нього було троє синів -- Ліпоксай, Арпоксай і Колаксай... (IV, 5--7). За В. Флакком, римським поетом І ст., період "діяльності" того царя -- Колакса -- сягає часів походу аргонавтів за золотим руном (поема "Аргонавтика").
На рубежі VII--VI ст. до н. е. скіфи уже добре відомі в Європі. У поета Алкея (кінець VII--VI ст. до н. е.) з м. Мітілена (о. Лесбос), сучасника знаменитої Сафо, йдеться про Ахілла -- володаря скіфської землі. Отож, скіфська земля сягала Північно-Західного Причорномор'я. Адже згідно з грецькими міфами герой Троянської війни Ахілл із поховального вогнища перенісся на о. Левке -- сучасний о. Зміїний у гирлі Дунаю, і його посмертне життя було пов'язане з цим регіоном. Ахілла особливо шанували ольвіополіти.
Ясна річ, на цей час елліни знали скіфів не за чутками. Перекази про них живилися постійними зв'язками колоністів із метрополіями. Потребам такого спілкування слугували карти (першу карту світу склав у першій половині VI ст. до н. е. філософ Анаксамандр із Мілета), перієгеси -- описи відомих грекам обширів (наприклад "Опис землі" Гекатея з Мілета), періпли -- лоції для орієнтації моряків. Після перемоги скіфів над Дарієм їх почали залучати до грецького війська, а пізніше афіняни використовували їх як поліцейських. Тому навіть елліни, котрі зроду не бували у Північному Причорномор'ї, добре знали скіфів. Ця тема була присутня і в художніх творах.
V ст. до н. е. -- час розквіту грецької драматургії, позначений іменами трьох великих трагіків -- Есхіла, Софокла та Евріпіда, а також великого комедіографа Арістофана. їхні п'єси -- це не лише художні твори високого гатунку, а й своєрідна енциклопедія знань того часу, де звучала й скіфська тема. Вона певною мірою привертала увагу також учених -- філософів Платона (427--348), Арістотеля, учня і друга Арістотеля Феофраста (372--288) -- автора знаменитої "Історії рослин", якого називають "батьком ботаніки".
І все ж у IV ст. до н. е. інтерес до скіфів згасає, що призводить до їх ідеалізації. Найавторитетніший історик того часу Ефор оспівує бідних і справедливих абіїв та гіппемолгів, які з часів Гомера зберегли первісну чистоту і жили за законами природи -- у рівності та злагоді, що зробило їх непереможними. Саме в такому середовищі міг зрости славетний Анахарсіс, котрого Ефор, за свідченнями деяких джерел, зарахував до Семи мудреців стародавнього світу. Надалі така ідеалізація знайшла прихильників серед римських поетів епохи Августа (Горацій, Вергілій та ін.).
Постать Анахарсіса (приблизно перша половина VI ст. до н. е.) є унікальною. Виходець із варварського світу потрапив до сонму наймудріших, що стояли біля витоків грецької філософії. Про нього, починаючи з Геродота, писали багато. Найповніші відомості наведено Діогеном Лаертським у трактаті "Про життя, вчення і вислови славетних філософів" (III ст.).
Загалом час злету Скіфії та її краху прямо не відбито в писемних джерелах. Але є свідчення, що відображають зміну зовнішньополітичної ситуації, зокрема піднесення Македонії та її конфлікт зі скіфами. Початок його викладено давньогрецьким істориком Феопомпом (377--300) в "Історії Філіппа Македонського", продовження -- у мемуарах стратега Александра Македонського Птолемея, сина Лага. Цими джерелами користувалися Страбон, римський історик порубіжжя ер Пошей Трог ("Історія Філіппа"), Курцій Руф (І ст.), Арріан (II ст.), Макробій (III--IV ст.) та ін.
Останні події історії Скіфії стосуються участі скіфів на чолі з Агаром (310/309 р. до н. е.) у боротьбі за боспорський престол на боці Сатіра II. Грецький історик Діодор Сицилійський (90--21 pp.) висвітлив їх у своїй праці "Історична бібліотека". Він подав іншу, аніж Геродот, версію ранньої історії скіфів (II, 43). Певних нюансів додали також Страбон, Помпей Трог і Гай Пліній Секунд Старший -- визначний державний діяч Римської імперії, автор чудової "Природничої історії" (загинув у 79 р. під час виверження Везувію). висоцький культура скіф ассирійський
Уточнити хронологію подій ранньої історії скіфів дають можливість ассирійські джерела (скіфи у них фігурують як ішкуза). В них стверджується, що скіфи з'явилися у Передній Азії раніше, аніж це "розвідав" Геродот. Однак клинописні джерела, в яких ідеться про скіфів, обмежуються добою Асархаддона. Час володарювання скіфів у Передній Азії, яскраво описаний Геродотом (І, 103--106), має відлуння й у "Біблії": у пророцтвах Єремії, Єзекіїля, Повторенні Закону, а також у "Таблиці (каталозі) народів" (Книга Буття).
Похожие статьи
-
Висоцька культура - Висоцька культура
У верхів'ях Дністра (басейн лівих його допливів), Західного Бугу, Стиру й Горині, на перехресті різних культурних потоків -- лужицького,...
-
Культура и быт - История Черкесии
Адыгский этикет представляет собой составную часть свода неписанных законов (обычаев), известных под названием "АдыгэХабзэ". В соответствии с буквой этих...
-
Развитие торговли и промышленности, создание регулярной армии и флота, формирование новых структур чиновничьего аппарата, абсолютизма и другие реформы в...
-
Культура управління містами півдня України в кінці XVIII - на початку XX ст
У статті аналізується культура управління південноукраїнськими містами в кінці XVIII - на початку XX ст. Звертається увага на головні принципи...
-
НОВОЕ ЦАРСТВО И ЗАКАТ ЦИВИЛИЗАЦИИ, Новое развитие культуры Египта - Древний Египет
Новое развитие культуры Египта Эпоха гиксосского владычества затормозила естественную эволюцию египетской культуры, но не прервала линии ее...
-
Каковы особенности культуры и религии древних славян? - Отечественная история
Ответ: Особенность культуры и религии древних славян является вера во множество богов. Древние славяне были язычниками эта религия характерна для древних...
-
В предшествовавших частях работы были изложены общие концептуальные проблемы, сформировавшиеся в традиционной историографической традиции и сохраняющие...
-
Введение, Особенности культуры Месопотамии - Основные черты и особенности Месопотамии
Изучение культуры древних народов является неотъемлемой частью культуры в наши времена. Очень большое значение имеет культурный опыт, накопленный...
-
Культура в период правления Хрущева - Культура советского периода
Разоблачение культа личности Сталина, произошедшее на ХХ съезде КПСС в 1956 г. ознаменовало начало нового периода в жизни нашей страны. Эпоха Хрущева,...
-
Статуетки та зображення Трипільські зображення були здебільшого жіночими, лише зрідка чоловічими. Чому так? Скоріше всього, це було пов'язано з ідеями...
-
Збиральництво, Прядіння та ткацтво, Кераміка - Трипільська культура
Трипільці збирали в основному черепашки прісноводних молюсків, залишки яких знайдено в купах сміття біля будинків, які ще називають "черепашковими...
-
Господарство, Землеробство, Скотарство, Полювання - Трипільська культура
Землеробство Ця галузь господарства була найрозвинутішою у трипільців, особливо в ранній період. Навіть тоді оброблялося не менш як чотири види...
-
Церковная реформа, Реформы в области культуры - Россия в эпоху Петра I
Церковная реформа, по сути дела, завершила и поставила точку в длительной борьбе между светской и духовной властью. С учреждением Духовной коллегии...
-
КУЛЬТУРА ДРЕВНЕГО ЕГИПТА, Истоки египетской культуры - Древний Египет
Истоки египетской культуры Истоки египетской культуры теряются в глубокой древности. Обнаруженная в 1894-1895 гг. английскими учеными Фл. Питри и Дж....
-
Культура Шумера - Основные черты и особенности Месопотамии
Основу экономики Шумера составляло земледелие с развитой системой орошения. Отсюда понятно, почему одним из главных памятников шумерской литературы стал...
-
Духовная культура и традиционные верования - История мордвы
Для брачных отношений мордвы было характерно возрастное неравенство, девушку выдавали замуж за парня на 10-15 лет моложе ее. В свадебной обрядности...
-
Культурное развитие СССР в 30-е гг. - Культура советского периода
Годы советской власти значительно изменили облик России. С одной стороны, нельзя не признать, что в годы революции и после нее культуре был нанесен...
-
Культура СССР, в 20-е гг. - Культура советского периода
В литературе с первых лет советской возникают новые кружки и объединения. Однако соперничество между ними теперь выходит за пределы художественной сферы...
-
Россия в ХХ веке выступила в качестве катализатора социокультурных процессов на планете. 0ктябрьская революция привела к расколу мира на две системы,...
-
Трудно сказать, какая из двух отраслей хозяйства древних и древнейших людей - собирательство или охота - была основой их жизни. Вероятно, соотношение их...
-
Развитие культуры и искусства - Екатерина II и просвещение в России
Екатерина считала себя "философом на троне" и благосклонно относилась к эпохе Просвещения. При ней в Санкт-Петербурге появились Эрмитаж и Публичная...
-
В течение многих веков русский человек накапливал, развивал культуру отечества ее потенциал. Из-за тяжелых событий русской истории, наша культура не...
-
Наука, литература, музыка, театр в XVII веке - Художественно-эстетическая культура России
Сами условия жизни Российского государства в XVII в. требовали перехода к более конкретному и реалистическому изучению природы, отказа от...
-
Живопись и иконопись XVII-го века - Художественно-эстетическая культура России
Эволюционные процессы, происходившие в государственном строе России в 17 веке, ломка традиционного мировоззрения, заметно выросший интерес к окружающему...
-
Архитектура в XVII веке - Художественно-эстетическая культура России
Заметно изменился облик Кремля в 17 веке. Архитектура этого времени отличалась от архитектуры прежних столетий. На смену монументальной и лаконичной...
-
Відкриття та дослідження трипільської культури - Трипільська культура
ХІХ та початок ХХ століття інколи називають часом археологічних відкриттів. Саме тоді Г. Шліманн розкопав Трою, Мікени, Тірінф, А. Еванс виявив залишки...
-
Введение - Художественно-эстетическая культура России
В русской культуре трудно найти период, когда бы все ее сферы развивались равномерно. В то же время русская культура в каждом веке и на протяжении...
-
Наука в мире. 20 век стал веком научной революции. Благодаря технологиям изменились способы производства. К середине 20 века, фабричный способ...
-
Заключение - Художественно-эстетическая культура России
Итак, нация есть, как известно, историческая общность людей, складывающаяся на основе общности языка, территорий, экономической жизни, культуры и...
-
Заключение, Список используемых материалов - Культура советского периода
Словом, культура советского периода была противоречива. В ней проявлялись как положительные, так и отрицательные явления. Сейчас нами осознано главное:...
-
Общественная и культурная жизнь в СССР в 1985-1991 гг. - Культура советского периода
Эпоха Перестройки относится к тем периодам отечественной истории, для которых значение процессов, происходивших в культуре, особенно велико. М. С....
-
Культура периода застоя - Культура советского периода
Советская культура при Л. И. Брежневе развивалась во многом по инерции, заданной ей предыдущим периодом. Нельзя сказать, что достижений не было, но...
-
Культура многочисленных богов - Древний Египет
В период создания единого государства упорядочиваются культы многочисленных богов Египта и связанные с ними религиозно-мифологические представления. Идея...
-
Культура СССР в годы Великой Отечественной войны и послевоенный период - Культура советского периода
Немалую роль в достижении Победы сыграли деятели науки и искусства. С первых дней войны литература стала важнейшим идейным и духовным оружием в борьбе с...
-
Правительственная политика в области просвещения и культуры - Россия в первой половине XIX века
Особенно наглядно консервативные тенденции внутренней политики царизма этого периода проявились в области просвещения и культуры. Министерство народного...
-
Юліан Бачинський - видатний дослідник української еміграції - Юліан Бачинський як політичний діяч
В 1914 році появилася з під пера Юліана Бачинського перша обширна праця про життя і побут українських емігрантів в ЗСА.1 Цей нарис ще до сьогодні не...
-
Південнослов'янські сюжети в "Історії русів"
На зламі ХУШ-ХІХ ст. в українському суспільстві помітно поглибився інтерес до слов'янського світу, що було зумовлено формуванням модерних слов'янських...
-
Історіографія та джерельна база проблеми
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ПРОБЛЕМИ Давно відомо, що будь-яке свідоцтво літературних джерел про ту чи іншу подію давньої історії має для...
-
Історичні долі народів Центральної Азії в давнину багато в чому схожі, а в їхній стародавній історії часом важко провести межу, щоб виокремити...
-
Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення
Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення Наукові студії, присвячені творчості М. Грушевського мають вже понад столітню традицію і в кількісному...
Скіфи - Висоцька культура