Золото як грошовий еквівалент розрахунку у міжнародних операціях


Режим фіксованих валютних курсів -- це система, за якої валютний курс фіксується, а його зміни під впливом коливання попиту і пропозиції усуваються проведенням державою стабілізаційних заходів. Класичною формою фіксованих курсів є валютна система "золотого стандарту", коли кожна країна встановлює золотий зміст своєї грошової одиниці. Валютні курси при цьому являють фіксоване співвідношення золотого змісту валют.

Конвертованість, або оборотність національної грошової одиниці --це можливість для учасників зовнішньоекономічних і угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки, без прямого втручання держави в процес обміну. валютний золотий курс попит

Система "золотого стандарту". Бреттон-вудська валютна система

За системи "золотого стандарту " всі національні валюти мали фіксований золотий вміст. Наприклад, 1 англійський ф. ст. з 1821 р. мав золотий вміст, який дорівнював 7,322385 г. золота. 1 німецька марка -- 0,385422 г. золота (з 1873р.). Валютний курс визначався відношенням золотого змісту валют. В даному випадку - 1:20,3.

"Золотий стандарт" був системою твердих валютних курсів за визначенням, оскільки він базувався на безпосередньому зв'язку із золотом.

Система "золотого стандарту" Перша світова війна докорінно змінила ситуацію.

Відносно спокійний, безконфліктний розвиток валютних відносин відійшов у минуле. Світова обстановка між першою і другою світовими війнами характеризувалась економічною і політичною нестабільністю. Повоєнне бурхливе зростання інфляції і припинення конвертованості валют на золото, а потім економічна криза і "велика депресія" 30-х років призвели до неминучого і остаточного краху "золотого стандарту". Після невдалої спроби Англії в 1925 р. повернутися до "золотого стандарту" стала очевидною марність зусиль підтримувати фіксований валютний курс за умов, коли вводяться обмеження в міжнародній торгівлі і вільному просуванні капіталу, зростає інфляція, відбуваються потрясіння на валютному ринку. Досвід наочно продемонстрував, що одне лише золото не здатне задовольнити внутрішні грошові потреби економіки і зовнішні потреби, породжені збільшенням міжнародної торгівлі і вивозу капіталу.

Бреттон-Вудська валютна система Окрім того, після Другої світової війни стихійно-ринковий вплив "золотого стандарту" на рівень економічної активності і заробітну плату став неприпустимим з того моменту, як соціально-економічний прогрес перетворився на основну мету західних країн. Усі ці обставини підводили до прийняття компромісної валютної політики, суть якої полягає в тому, щоб об'єднати систему в основному фіксованих курсів з великими девальваціями і ревальваціями у випадках реального знецінення або підвищення інтернаціональної вартості тієї чи іншої валюти. Така система договірно-фіксованих курсів і паритетів валют, що періодично переглядаються, була прийнята в 1944 р. внаслідок Бреттон-вудської угоди і отримала назву "Бреттон-вудської системи".

Перехід від золотовалютного стандарту до нової системи валютних відносин зайняв декілька років. Після першого істотного кроку --припинення обміну доларів на золото -- сталися такі події. В березні 1973 р. були введені плаваючі валютні курси. З 1974 р. всі провідні валюти (долар, фунт стерлінгів, німецька марка, єна, французький франк) уже вільно плавали по відношенню один до одного. В тому ж році "Спеціальні права запозичення" -- "кошик СПЗ" став новим еталоном цінності валют. У 1976 р. МВФ ухвалив рішення відмовитись від фіксації офіційної ціни золота, припинивши операції з ним у рамках МВФ, надавши право національним валютним органам розпоряджатися власним золотом на свій розсуд.

Фізичні особи, компанії, організації і держава частину своїх фінансових ресурсів тримають в резерві - активах, що зберігаються для можливих майбутніх витрат.

Завдання ЗВР:

    1. Забезпечення платоспроможності країни по її міжнародних фінансових зобов'язаннях, насамперед, у сфері валютно-розрахункових відносин; 2. Вплив на макроекономічну ситуацію у своїй країні через валютну інтервенцію - купівлю і продаж державою на внутрішньому валютному ринку іноземної валюти і підтримання тим самим обмінного курсу.

Загальноприйнятий мінімум офіційних ЗВР = трьохмісячний обсяг імпорту товарів і послуг.

Величина всіх ЗВР світу = 1,7 трлн дол., в т. ч. понад 70 млрд дол. - в США, 225 млрд дол. - в Японії, 220 млрд. долл - в Китаї, 90 млрд дол. - в Тайвані, по 80 млрд дол. - у Німеччині і Сінгапурі, 50 млрд дол - в Бразилії, 25 млрд дол. - в Мексиці, в Україні - 4 млрд дол.

Склад ЗВР:

І. Іноземні валюти -3 /4 офіційних ЗВР світу.

II. Монетарне золото (близько ЗО тис. т чистого золота) - золото в державних сховищах.

Поступово скорочується. Причина -- витіснення золота із міжнародних валютно-розрахункових відносин.

Величина золотого запасу: 8 тис. т - США; по 2,5 - 3,5 тис. т - Німеччина, Франція, Швейцарія; кілька сотень тонн ~ в Японії і Китаї; близько 300 т - в Росії.

III. Спеціальні права позик - спеціальна міжнародна валюта для розрахунків між державами - учасницями МВФ. Випущено в 70 - 80-х рр. XX ст. лише 21,4 млрд. (близько ЗО млрд дол.).

IV. Резервна позиція в МВФ - право на отримання від МВФ кредиту за першою вимогою в рахунок частки країни в резервах МВФ. Величина резервної позиції = 70 млрд дол.

Похожие статьи




Золото як грошовий еквівалент розрахунку у міжнародних операціях

Предыдущая | Следующая