Соціологічна структура особистості, Соціальний статус та соціальна роль особистості - Шпаргалки з соціології

Соціологічний підхід до структури особистості враховує передусім особливості і механізми її соціальної поведінки. Особистість розглядається як утворення яке складається з трьох основних видів компонентів:

    1 - розумових компонентів: думок, переконань, сприйняття, пам'яті; 2 - емоційних . компонентів: любові, ненависті, заздрощів, симпатiй, гніву, гордості та інших почуттів, 3 - поведiнницьких компонентів: вмінь, навичок, здібностей, здатностей та інших спроможностей.

Найзагальнішою спонукою людини до дії є потреба - внутрішній стимул, активність та все те, що забезпечує існування та самозбереження людини.

В науці є багато спроб класифікувати потреби, але найвідомішою є класифікація за Маслоу. Він виділив 5 рівнів потреб:

Фізіологічні потреби;

Потреба в захисті, безпеці, стабільності;

Потреби в емоційних зв'язках ;

Потреба в самоповазі, визнанні та повазі з боку інших;

Потреба в самореалізації, творчості, та реалізації своїх можливостей.

Соціальний статус та соціальна роль особистості

Соціальний статус - це відносне становище чи позиція індивіда або групи в соціальній системі. Це поняття характеризує місце особистості в системі суспільних відносин, її діяльність в основних сферах життя, та врешті - решт містить оцінку діяльності особистості з погляду суспільства, яка проявляється в певних кількісних та якісних показниках (зарплата, нагороди, звання, привілеї тощо), а також самооцінку, яка може, або не може збігатися з оцінкою суспільства або соціальної групи. Соціальний статус у значенні норми та суспільного ідеалу має великі можливості при розв'язанні задач соціалізації особистості, оскільки орієнтація на досягнення більш високого соціального статусу стимулює соціальну активність. Серйозну проблему становить правильне усвідомлення особистістю свого соціального статусу. Якщо соціальний статус особистості сприймається не правильно, то людина орієнтується на ворожі його соціальному оточенню зразки поведінки.

У цьому випадку можна розглянути дві крайності в оцінці свого соціального статусу. Низька статусна самооцінка, як правило, пов'язані з низькою протидією зовнішньому впливу.

Кожен індивід може мати велику кількість статусів, і всі, хто його оточує чекають від нього виконання ролей згідно цих статусів.

В процесі задоволення певних потреб, керуючись певними цінностями людина змушена виконувати певні ролі.

Прихильники теорії ролей (Р. Мертон, З. Фрейд, Т. Парсонс) вважали, що соціальна роль виступає важливим елементом механізму взаємодії індивіда з суспільством. Діяльність людини ототожнюється із розігруванням певних стандартних ролей в стандартних ситуаціях. Кожна роль потребує від актора певної поведінки. Отже, соціальна роль - це те, що очікують в даному суспільстві від людини, яка займає певне місце в соціальній системі.

Ролева концепція пояснює багато аспектів в соціології особистості, але від неї не можна вимагати всебічного обгрунтованого з'ясування всієї сукупності соціальних функцій індивіда, адже як писав Сорокін, - роль може стати соціальною лише за наявності соціальної матриці.

Похожие статьи




Соціологічна структура особистості, Соціальний статус та соціальна роль особистості - Шпаргалки з соціології

Предыдущая | Следующая