Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення (зараження) - Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху -- швидкий спад рівнів

Радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу -- приблизно у 40 разів, через 49 годин -- у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації -- до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год -- лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на грунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-

Ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 -- для непрацюючого населення, режими 4--7 -- для робітників і службовців, режим 8 -- для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший -- перебування у захисних спорудах; другий -- перебування у захисних спорудах і будинках; третій -- перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).

Для непрацюючого населення розроблено такі режими (з урахуванням К^у,-- коефіцієнта ослаблення):

Режим № 1 -- для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.

Режим № 2 -- для населення, яке проживає у цегляних одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.

Режим № 3 -- для населення, яке проживає у багатоповерхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і використовує ПРУ з Косл^ 200--400.

Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:

    -- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму захисту -- 25 діб. З них: перебування в ПРУ -- 5 діб; в ПРУ та будинку -- 10 діб (у т. ч. протягом доби: 6,5 год у будинку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у будинку -- 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу; -- для населення, що проживає в цегляних одноповерхових будинках (режим № 2), загальна тривалість дотримання режиму захисту -- 20 діб. З них: перебування в ПРУ -- 3 доби; в ПРУ та будинку -- 4 доби (у т. ч. протягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку -- 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

-- для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту -- 7 діб. З них: перебування в ПРУ -- 16 год; в будинку -- 6 діб (у т. ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

Похожие статьи




Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення (зараження) - Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

Предыдущая | Следующая