Троїцький монастир - Архітектурні будови Чернігова

Неподалік - через інший яр, що прорізує масив Болдиних гір, здіймаються величні будівлі Троїцького монастиря - одного з найцінніших бароккових архітектурних ансамблів України, заснованого 1677 року з ініціативи Лазаря Барановича. За задумом, цей заклад мав стати ще однією опорою в боротьбі проти католицизму в складній політичній ситуації другої половини XVII століття.

Для розробки проекту й керівництва будівельними роботами запросили відомого німецького архітектора Йоганна Баптіста, вихованого, звичайно, на традиціях західноєвропейської архітектури. Отож Троїцький собор (1679 - 1695 рр.) - видатний твір кам'яного будівництва Лівобережної України в стилі барокко - шестистовпний, первісне - семибанний, побудовано з урахуванням як давньоруських звичаїв, так і українських та західноєвропейських традицій. Чітка динамічність силуету, розчленованість та деяка подрібненість масивів, насиченість інтер'єра Троїцького собору деталями стали загалом тим новим, що мало згодом розвиток у стилістичних прийомах українського барокко.

За монастирським звичаєм, на південь від собору стоїть трапезна з Введенською церквою (1677 - 1679 рр.) - теж цікава пам'ятка українського барокко. Трапезна ця, найбільш принадна й затишна монастирська споруда, витягнута в плані згідно з призначенням приміщень - молитовня, обідній зал, поварня, комора, пекарня тощо. Фасад будівлі розроблено із застосуванням соковитої гри світлотіней. Проте трапезна - ранній зразок, до того ж споруда монастирська, і тому декор тут стриманіший.

Величезне господарство, яким був Троїцький монастир, знайшло своєрідний відбиток і в доборі монастирських споруд: будинок архієрея (1750 р.), келії (XVII - XVIII ст.), консисторія, друкарня, каплиці родовитих чернігівських людей, нарешті, монументальна п'ятиярусна дзвіниця над в'їзною брамою (1771 - 1775 рр.) - висотна домінанта всього ансамблю. Важкий цоколь з аркою-брамою зміцнено волютами-контрфорсами, а згруповані по кутах колони, згідно з умовами міцності й виразної довершеності, зменшуються вгору. Розташована на краю узвишшя, добре помітна з усіх найвіддаленіших точок Задесення, дзвіниця разом із собором вражає могутністю й величчю. У порівнянні з Великою дзвіницею Києво-Печерської лаври або ж з Козелецькою дзвіницею, теж оздобленими згрупованими колонами, чернігівська висотна домінанта хоч і важкувата, проте цілком відповідає всьому ансамблю.

Велич і багатство монастиря підкреслюють і оборонні мури з мальовничими барокковими наріжними вежами, дві з яких збереглися.

Тому Троїцький монастир має повну назву: Троїцько-Іллінський, як єдине ціле з сусіднім давнім Іллінським монастирем.

Похожие статьи




Троїцький монастир - Архітектурні будови Чернігова

Предыдущая | Следующая