Політична нація в Україні - Етнічна та політична нація

Етнос націоналізм суверенний самовизначення

З набуттям Україною державної незалежності стала політичною реальністю й українська нація, набувши конституційного права реалізувати у своєму соціальному житті регуляторні й владні функції. Але де-факто, задеклароване народовладдя не набуло належної повноти, бо політичну активність українського суспільства контролювала й гасила тоталітарними методами обрана тим же суспільством влада.

За короткий термін Україна створила нову систему державного управління, власні Збройні Сили, органи безпеки і правопорядку. Зріс рівень політичних свобод громадян, було знято всі обмеження в духовному розвиткові українського та інших етносів. Українська держава, як рівна серед рівних, увійшла до світової спільноти. Розпочалася напружена робота з створення ефективної економічної системи, розвинених інститутів демократії, підвищення авторитету держави на міжнародній арені.

Для теперішньої України дуже важливими стали пошук форм і засобів стимулювання активності українського народу, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних державотворчих процесів, утвердження і поширення в українському суспільстві культу державницької ідеї, розробка цілісної системи ціннісних орієнтацій суспільства, головною думкою якої має бути власне державна національна ідея. Однак щоб на цьому терені досягти вагомих здобутків, потрібно зламати стереотип зашореного мислення, допомогти народові нарешті відчути себе повноцінним, не гіршим, ніж інші.

У вільному демократичному суспільстві є чимало альтернатив. Але таке суспільство Україні ще треба збудувати. І сильним індикатором, об'єднуючою силою на шляху до цього стане українська національна ідея - ідея незалежної держави України. При цьому в жодному випадку не можна допустити розчленування національної ідеології на соціальну і національну. До уваги потрібно взяти особливості самої методології поняття цієї ідеології, врахувати її двоєдиність. Отже, українська національна ідея з одного боку, повинна віддзеркалювати право нації на самовизначення та незалежність, а з другого - залишити націю в рамках вселюдської спільності, прагнути до утвердження в житті загальнолюдських цінностей, боротися за соціальну справедливість.

Демократичні політико-правові засади розбудови української нації знайшли адекватне тлумачення в Конституції України. Смисл визначення українського народу з великої та малої літери включає в себе як всю полі етнічну специфіку населення України, так і його громадянську, політичну сутність - рівність громадян усіх національностей перед Законом. Більше того, в третій частині преамбули Конституції право на самовизначення, проголошення незалежності України закріплено не тільки за "українською нацією", а й за "усім Українським народом", чим підтверджено об'єктивну реальність: Україна є батьківщиною, рідним домом для громадян усіх національностей.

Нині в Україні склалася історично рідкісна ситуація, коли основою влади може реально стати політична воля народу. Це підтверджують після виборчі акції громадянського протесту по всій Україні проти клановості й фаворитизму в органах влади всіх рівнів - цієї найгіршої спадщини політичної системи. Проте насторожують факти нових політичних призначень, бо персональні заміни в збережених старих інститутах влади й старій політичній надбудові ще не несуть у собі суттєвих змін, вони відбуваються в інтересах самого політичного класу, а не суспільства в цілому. Таке внутрішньокласове переформатування не змінить суті політичної надбудови й системи влади і не принесе бажаного оновлення для національної душі.

Похожие статьи




Політична нація в Україні - Етнічна та політична нація

Предыдущая | Следующая