ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНА ВІДПОВІДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАМІТКИ В РАЙОННІЙ ПРЕСІ, Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми - Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми

Керуючись завданнями роботи, проблему жанрової адекватності замітки в районній пресі дослідимо на прикладі таких видань Черкаської області: "Світлий шлях" (загальнополітична газета Чорнобаївського району), "Поле честі" (громадсько-політична газета м. Тальне), "Колос" (тальнівська районна громадсько-політична газета), "Трибуна хлібороба" (христинівська районна громадсько-політична газета), "Христинівська сорока" (христинівська міська газета), "Дніпрова зірка" (канівська районна громадсько-політична газета).

Для досягнення мети дослідження розглянемо основні змістово-жанрові форми інформаційних заміток у кожному виданні окремо.

У газеті Чорнобаївського району "Світлий шлях" інформаційна замітка лідирує серед інших жанрів. Переважають фактологічні та подієві замітки. Рідше публікують нормативні замітки, бліц-портрети, міні-історії та міні-поради. Основною проблемою змістово-жанрової адекватності заміток можемо назвати наявність авторської оцінки. Вона помітна майже в кожній фактологічній, подієвій, нормативній замітках та бліц-портретах. Так, у замітці "У День місцевого самоврядування" (див. Додаток А) помітна авторська оцінка описаних фактів, як-от: "Корисно і приємно провели його минулої середи керівники територіальних громад та депутати районної і селищної рад" або "...в приємній сонячній атмосфері всі мали змогу поспілкуватись, обмінятися досвідом". З іншого боку, авторської оцінки недостатньо, щоб замітку можна було ідентифікувати як оцінну. Нормативна інформація у матеріалі "Ловись рибко велика й маленька" (див. Додаток А) також має оцінний характер. Автор, розповідаючи про незаконний рибний промисел, поєднує нормативну інформацію з власними порадами: "...подумайте не тільки про себе, а і про своїх дітей, чи потрібні вашим дітям гроші такою ціною - ціною зруйнованого життя".

Видання "Поле Честі" виділяється з-поміж інших аналізованих наявністю рубрики "Новини одним реченням" (див. Додаток Б). Це коротка фактологічна інформація без заголовка, коментарів та оцінок. За жанровою формою нагадує факт у французькій пресі - найменшу жанрову форму обсягом 4-5 рядків, що не має заголовка і не передбачає жодного стилістичного забарвлення. Перші два-три слова у таких замітках виділяють жирним шрифтом або набирають великими літерами.

Що ж стосується форм інформаційної замітки в тальнівській газеті, то їхні межі, як і в попередньому виданні, не чіткі. Факти подані з оцінними характеристиками. Так, автор замітки "Жива виставка в школі" (див. Додаток Б) вживає багато зменшено-пестливих та емоційно забарвлених слів, як-от: "Діти принесли на виставку своїх улюбленців - собачок, котиків, хом'ячків, мишок" та "...семикілограмового сірого котяру прозвали не Мурком, а, з огляду на його фізичні дані, паном Мурським" Тощо. Матеріал "І Даринка заспівала" (див. Додаток Б) містить нав'язливу оцінку автора. Так журналіст розповідає про перемогу школярки в конкурсі молодих талантів: "...найяскравіше виступила, напевно, учениця міської школи №1 Дар'я Царенко. Вона не побоялася ризику і взялася за дуже складну сучасну потужну мелодію "Адажіо", яку виконують цілі гурти. А ця дівчинка вийшла на сцену сама. І хвилювалася в залі ще більше за саму артистку її наставниця, учителька музики Ольга Михайлівна Мамієнко, яка є також керівником вокального гурту "Дзвіночки" РБДЮ. Та на цей раз ми почули вже не дитячий дзвіночок. Це вже лунав гучний дзвін-благовіст, який не залишив байдужим нікого."

Тальнівська громадсько-політична газета "Колос" На першій шпальті має традиційну рубрику "Коротко", де вміщують 3-5 інформаційних заміток. Переважає подієва, фактологічна та нормативна інформація. Часто трапляються передруки з інших видань. Наприклад, замітка "Наркокартель ліквідовано" (див. Додаток В) - передрук з газети "Прес-центр". Усі замітки мають чіткі жанрові межі.

У газеті Христинівського району "Трибуна Хлібороба" Майже відсутній будь-який жанровий поділ матеріалів. На нашу думку, це зумовлено тим, що до видання дописують не журналісти, а жителі району. Левова частка публікацій має посилання "З інших видань", "Повідомляє "Урядовий кур'єр", "За матеріалами РДА" (див. Додаток Г) тощо. Авторські журналістські матеріали трапляються нечасто. Однак після аналізу видання умовно виділяємо синтез таких жанрових різновидів замітки: подієва, фактологічна, нормативна, міні-порада, міні-історія, бліц-портрет.

Не краща ситуація з жанровим поділом текстів склалася у ще одному христинівському виданні. Так, у газеті "Христинівська сорока" У жанрі замітки намагаються подавати подієву та нормативну інформацію. Однак такі повідомлення часто перевантажені цифровими даними. Наприклад, у замітці "Демографічна ситуація" (див. Додаток Д) кожне речення тексту містить по 4-6 багатозначних чисел, як-от: "Загальна чисельність наявного населення району за 2010 рік становила 35,8 тис. осіб, в т. ч. міського населення - 14,8 (41,3%), сільського - 21,0 тис. осіб (58,7%)". Значно рідше на сторінках газети трапляються міні-історії та міні-поради. Недоліком аналізованих текстів вважаємо те, що у формі інформаційних заміток подають уривки з протоколів РВ УМВС без попередньої жанрової журналістської обробки.

На сторінках канівської громадсько-політичної газети "Дніпрова зірка" Переважають фактологічні, подієві, нормативні форми заміток, більшість з яких уміщені в рубриці "Коротко". Жанрові межі повідомлень відносно чіткі. Серед заміток трапляються передруки з видання "Прес-центр". Наприклад, це замітки "Чоловік втратив авто разом з пасажиркою", "У Курилівці міліціянти "взяли" зберігача наркозілля" (див. Додаток Е).

Проаналізувавши шість видань, ми з'ясували, що жанр інформаційної замітки є домінантним у контенті районних газет. Проте її жанрові форми досить часто мають розмиті межі. Ідентифікувати жанр журналістських текстів у районній пресі часом буває дуже складно. Це, насамперед, зумовлено тим, що дописують до газет не журналісти, а вчителі, лікарі, бібліотекарі, депутати сільських рад та навіть пенсіонери.

Поширеним явищем у районній пресі є передруки інформаційних повідомлень з інших видань ("Урядовий кур'єр", "Прес-центр"). Заголовки в аналізованих виданнях банальні, у замітках часто трапляються штампи ("затамувавши подих", "відгукнулися на заклик", "велика робота проведена" тощо).

Така складна ситуація спричинена тим, що новації у мас-медійній сфері, докорінні зміни в інформаційному просторі щонайменше торкнулися нижчого щабля періодики - районної преси [21]. Місцева преса майже не зазнала змін і в роки перебудови, і незалежності.

Зробивши спробу аналізу змістово-композиційних форм заміток у шести районних виданнях, ми виявили розмитість жанрових меж їхніх різновидів. Також помітна тенденція до надмірної авторської оцінки у будь-яких жанрових формах замітки.

Керуючись завданням роботи, ми здійснили спробу аналізу того, замітки яких типів інформаційного змісту і жанрових форм превалюють у досліджених виданнях. Результати дослідження вважаємо за доцільне подати у Діаграмах 1, 2.

Отже, у виданнях переважає фактологічна змістова форма замітки, рідше трапляються програмна та нормативна інформація. Серед жанрових форм превалює подієва замітка. Також на сторінках видань з'являються міні-поради, міні-історії та бліц-портрети. Інші жанрові форми замітки журналісти використовують значно рідше.

Діаграма 1. Відсоткове співвідношення змістових форм інформаційних заміток проаналізованих видань

Діаграма 2. Відсоткове співвідношення жанрових форм інформаційних заміток проаналізованих видань

Похожие статьи




ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНА ВІДПОВІДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАМІТКИ В РАЙОННІЙ ПРЕСІ, Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми - Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

Предыдущая | Следующая