Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки - Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

Основними структурними компонентами інформаційної замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина й закінчення. Керуючись завданням роботи, ми проаналізували структурні елементи інформаційних заміток районної преси. Для досягнення мети дослідження розглянемо особливості побудови інформаційних заміток у кожному виданні окремо.

У газеті Чорнобаївського району "Світлий шлях" переважають банальні заголовки, як-от: "Міжнародний день волонтера", "Першотравень" (див. Додаток А). Мотивуючі заголовки в замітках видання використовує вкрай рідко.

У аналізованому виданні відсутній обов'язковий для інформаційної замітки лід. Текст зазвичай побудовано неправильно. Наприклад, замітка "Землі - увагу" (див. Додаток А) розпочинається таким складнопідрядним реченням: "1 грудня цього року в прес-центрі РДА відбулося засідання "круглого столу" з питання "Земельна реформа: ринок земель" під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ю. Н. Коцюра, який у вступному слові поінформував учасників зібрання про проведену в районі роботу по реформуванню земельних відносин, про хід виконання доручення Президента України від 15.07.2011№1-1/476 щодо роз'яснення земельної реформи в Україні, запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення та запросив усі присутніх до відвертої розмови". Так, основне повідомлення подано неправильно. У текстах видання порушено всі правила побудови замітки, внаслідок чого інформація стає важкою для сприйняття аудиторією. Основними структурними недоліками заміток у цьому виданні вважаємо відсутність ліду, довгі та перевантажені зайвими подробицями речення. У замітках відсутні вставки, що могли б розвантажити та систематизувати текст. Фото подають без текстівок.

Принципам побудови інформаційні замітки не відповідають і тексти тальнівської газети "Поле честі". Майже всі заголовки заміток інформаційні, але трапляються і мотивуючі, як-от: "Свято в оточенні спецназу" (див. Додаток Б). Лід у текстах відсутній, а перші речення тексту розпочинаються з дати або прислівника. Основне повідомлення у тексті виокремити важко. Так, у замітці "Свято в оточенні спецназу" Журналіст нібито розповідає про річницю Помаранчевої революції, однак важко зрозуміти, що насправді відбувалося 24 листопада, бо факти непослідовні та плутані. Пряма мова не виділена пунктуаційно, що не дає змоги відокремити її від слів автора та заплутує читача. Фотоілюстрації не мають жодних текстівок і пояснень.

У рубриці "Новини одним реченням" повідомлення не мають заголовків, але перші три-п'ять слів виділено жирним шрифтом. Однак та інформація, на яку прагне звернути увагу читача журналіст, не завжди найважливіша. Наприклад, у повідомленнях "Заступник голови ОДА Ю. Тимошенко недавно заявив, що Тальнівський район посідає 18-те місце в області...", "На 25 листопада в МЦКЗ (колишній кінотеатр) призначено звіт міського голови про зроблене за рік після останніх виборів.", "У вівторок 22 листопада зранку кілька танцювальних пар із школи №1 відправили в Легедзине показувати свою майстерність на обласному семінарі..." (див. Додаток Б) автор неправильно виділив ключові слова.

Замітки громадсько-політичної газети "Колос" мають вдало дібрані заголовки. Переважають інформаційні, але нерідко трапляються і мотивуючі, як-от: "І руйнують, і будують..." Або "Дуб червоний неподалік Мошурова" (див. Додаток В). Як і в попередніх проаналізованих нами виданнях, у цьому відсутній важливий композиційний елемент замітки - лід. Основне повідомлення подано неправильно. Так, замітку "Вітання для працівників сільських рад" (див. Додаток В). журналіст розпочинає так: "У четвер у День місцевого самоврядування усіх працівників сільських рад та причетних до таких віншувань за святковими столами у відремонтованому фойє театру...", а інформація про привітання працівників сільських рад міститься в останньому абзаці замітки. Перше речення замітки "Квартирні крадіжки почастішали" (див. Додаток В) автор будує так: "У період із 22 по 30 жовтня у місті сталося ряд квартирних крадіжок". Замість коротких завершальних фраз тексти закінчуються довгими реченнями. У побудові інформаційної замітки журналісти не використовують вставок, фото відсутні.

У газеті "Трибуна Хлібороба" Жанр інформаційної замітки ідентифікувати важко, оскільки інформаційні тексти мають нечіткі жанрові межі. На нашу думку, це зумовлено тим, що автори 95% заміток - читачі газети або посадові особи Христинівки. Усі тексти мають інформаційні, переважно довгі заголовки, наприклад: "Офіційне повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з додатками", "До кого завітають ревізори КРУ у II кварталі 2011 року", "Про хід виконання районної програми зайнятості населення за перший квартал 2011 року." (див. Додаток Г)

Лід відсутній навіть у передруках з інших видань, де цей елемент використовують обов'язково. Речення складні та перевантажені цифровими даними, абревіатурами й назвами організацій, як-от: "РЦЗ забезпечив виконання річного завдання цього показника на 15,1%, за цим напрямком в економіку району інвестовано 285525,0 тис. грн." Або "Як повідомляють в Головному управлінні інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин облдержадміністрації, в ході прискореного перегляду розглянуто - 2722 регуляторних акта, з яких відповідають принципам державної регуляторної політики - 1144, не відповідали принципам регуляторної політики та потребували скасування або внесення змін - 1578." (див. Додаток Г). Основне повідомлення у текстах виокремити складно. Таких елементів, як вставки та фотографії у замітках немає.

Інформаційні замітки на сторінках газети "Христинівська сорока", за нашими спостереженнями, також не відповідають основним жанровим принципам побудови. Заголовки складні, як-от: "Оплачувані громадські роботи як вид тимчасової зайнятості, а також допомога у вирішенні соціально-економічних проблем", "Організовуємо роботу таким чином, щоб кожен суб'єкт господарювання на Черкащині працював і працював з прибутком" (див. Додаток Д). Лід у замітках відсутній, а перші речення повідомлень зазвичай розпочинаються з дати або прийменника. Наприклад, "22 серпня новим начальником Христинівського ВУЖКГ призначили 37-річного Павла Олександровича Гончаренка", "Із 1 липня уряд підняв зарплати вчителям на 340 гривень, а лікарям - на 300".

Видання має рубрику "Кримінальні новини", де у формі інформаційних заміток публікують уривки з протоколів РВ УМВС. Такі матеріали без попередньої обробки та жанрової адаптації погано сприймаються читачем. Наприклад, публікація про крадіжку брухту починається так: "02.09.2011 року в чергову частину Христинівського РВ УМВС з письмовою заявою звернувся гр. Ж., житель м. Христинівка, про те, що 02.09.2011 року близько 12 години з його домоволодіння невідома особа скоїла крадіжку металевого швелера розміром 3 м., вагою 70 кг., чим завдала шкоду на суму 200 гривень". Так розпочинається повідомлення про школярку, що розбила градусник: "9 березня 2011 року близько 12 години до Христинівського райвідділу МНС надійшло повідомлення, що в житловому будинку по вул. Аеродромна в м. Христинівка стався розлив ртуті" (див. Додаток Д).

Такі додаткові елементи, як вставки й виноси відсутні. Часто замітки супроводжуються фотографією, але без текстівки.

За нашими спостереженнями, у канівській районній газеті "Дніпрова зірка" Повідомлення найбільше відповідають принципам побудови інформаційної замітки. У текстах цього видання переважають чіткі інформаційні заголовки. Наприклад, "Відкрито виставку українського іконопису" або "Першість - у бобрицьких футболістів" (див. Додаток Е). У деяких замітках є важливий структурний елемент - лід. Однак усі ліди побудовані неправильно. Наприклад, автор матеріалу "Канів готується до зими" (див. Додаток Е) вибудовує такий лід: "У понеділок, 17 жовтня ц. р., відбулася прес-конференція Канівсього міського голови В. Нікеленка. Темою зустрічі мера із журналістами стала підготовка Канева до зимового періоду". Створений за правилами лід повинен бути побудований інакше. Наприклад, "Підготовка Канева до зимового періоду стала темою прес-конференції міського голови, що відбулася 17 жовтня".

Сублід логічно продовжує лід, але не залежить від нього. Закінчення у замітках лаконічні та продумані. Наприклад, повідомлення про ювілейну зустріч "Збиралися в Попівці моряки" Має логічне та вдале завершення: "Закінчився захід святковим феєрверком". Публікації часто супроводжуются фотоілюстраціями, але без текстівок. Не використовують журналісти й такі структурні елементи, як вставки.

Отже, проаналізувавши структурні елементи інформаційних заміток районної преси, ми з'ясували, що заголовки у цих текстах зазвичай складні та незрозумілі, відсутній або неправильно побудований важливий структурний компонент замітки - лід. Повідомлення часто перевантажені цифровими даними, а врізи та вставки у текстах журналісти не використовують. Відсутні текстівки до фотографій.

Похожие статьи




Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки - Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

Предыдущая | Следующая