ПРО ТРИ РОСІЙСЬКІ АРМІЇ... - "Медіагігієна" в час війни

Перебуваючи у стані фактичної війни з РФ в межах самої України, ми маємо навіть не п'яту колону, а аж цілі три добірні та вишколені російські армії - проросійське телебачення, російський варіант православ'я і російську шансонну кримінальну культуру. Це три основні складові відомого "Русского мира", котрі добровільно і за власним бажанням фінансує та споживає українське населення. Ці ворожі армії діють партизанськими методами та є, на перший погляд, непомітними, але наслідки їхньої діяльності є наочно руйнівними з численними людськими жертвами і матеріальними руйнуваннями. Тому Кремль і надалі вкладатиме величезні ресурси в інформаційну війну проти України, маскуючи це гаслами про захист російської мови, національних меншин і "православного слов'янства" в Україні.

Ми є в'язнями власних політичних, романтичних ілюзій щодо російської доброзичливості до нас. Тепер мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світовому політичному процесі. Кремль веде в Україні типову "більшовицьку" війну, коли один хороший агітатор був сильніший за піхотний полк (згадаємо події 1918-1921 роки в Україні, які є осучасненою копією нинішніх подій).

Війна є продовженням політики радикальними засобами, а гібридна війна є поєднанням принципово різних способів ведення війни, які скоординовано застосовуються. Але як нам терміново навчитися протистояти російській пропаганді під час інформаційної війни та ще й при демократичних і майже вільних медіа, які за 25 років уже звикли працювати за європейськими демократичними правилами? Що робити журналісту із принципами подачі різних точок зору, об'єктивності, базування на фактах? Як мусить змінитися редакторська політика в умовах інформаційного протистояння з ворогом? Сильним націям байдуже, що про них говорять інші, а особливо вороги. війна гібридний проросійський

Наразі український журналіст мусить вміти прогнозувати перспективу використання його матеріалів ворожою стороною, наслідки сприйняття споживачем інформаційного продукту поданих матеріалів через призму війни. Нам протистоять умілі російські пропагандистські ЗМІ, які створені для того, щоб поширювати дезінформацію, відверто брехати (адже відомо, що чим більша брехня, тим швидше в неї повірять), дратувати громадян України діями військового керівництва ЗСУ, викликати стійку недовіру та ненависть до будь-якої діючої вітчизняної влади та викликати в нас пацифістські настрої під час війни.

При цьому використовувалися всі методи інформаційно-психологічної боротьби від розміщення тенденційної інформації та напівправди до неприхованої неправди ("фейку"), а кремлівські хакери, боти, тролі та інші "ударні трудівники" Інтернету надійно окопалися на російському боці передової інформаційного фронту. Тому нам потрібно бути агресивнішими у тому, як ми повідомляємо правдиву інформацію із зони проведення АТО. Не можна наразі із зони проведення бойових дій на підконтрольній Україні території подавати дві точки зору для забезпечення балансу українську та явно неправдиву терористів з "ДНР-ЛНР" чи російських військових. Аксіомою журналістських матеріалів із зони АТО мусить бути те, що ми на своїй території захищаємося від зовнішньої агресії та терористичних проросійських угрупувань, правда, на нашому боці, ворог буде розбитий і перемога буде за нами. В ході воєнного конфлікту на Донбасі інформаційна війна ведеться незалежно від планів урегулювання і припинення вогню.

Сам факт оприлюднення точки зору російських ЗМІ є поширенням ворожої інформації. Це один із методів пропаганди - навіть коли ми спростовуємо брехливу кремлівську інформацію, ми підживлюємо брехню і допомагаємо їй жити. Російська пропаганда не стоїть на місці - вона постійно вдосконалюється, винаходить нові методи, активно використовує для цього дипломатію, соціальні мережі та спецслужби, а головне - не шкодує на це величезних бюджетних коштів.

Похожие статьи




ПРО ТРИ РОСІЙСЬКІ АРМІЇ... - "Медіагігієна" в час війни

Предыдущая | Следующая