Композиційна частина, Актуальність обраної теми - Листівки та їх походження

Актуальність обраної теми

Темою мого дипломного проекту є набір графічних листівок "Храми Львова". Я обрала цю тему тому, що краса львівських пам'яток сакрального мистецтва захоплює мене своєю величчю та хотіла ширше розкрити уявлення про багатонаціональність Львова.

Метою моєї роботи є створити щось масштабне, вагоме, серйозне і корисне із можливістю проявити всі свої творчі здібності і вирости як художник, здобути знання під час процесу створення роботи. Водночас матеріал роботи має бути цікавим, сповненим змісту, який би носив повчальний характер.

Я дуже люблю архітектуру Львова, листівки з її зображенням, календарі, тому вирішила працювати над цією темою. Львів для мене - це відчуття неймовірної атмосфери старого міста. Львів відрізняється красою архітектурних споруд, а також великою кількістю соборів, монастирів і костелів. На них цікаво подивитись не тільки парафіянам, але й звичайним туристам. Адже багато хто з них є пам'ятками архітектури і тут зберігаються святині, яким поклоняються паломники з усього світу. Храми займають особливе місце серед пам'яток архітектури Львова. У кожного з них є власна історія і власна пам'ять. Проте їх можна об'єднати за певними характеристиками як приналежність до певної епохи чи певного стилю.

Я довго думала, що саме вибрати, ходила, дивилась, фотографувала, і вирішила вибрати храми. Храми Львова - це не стільки центри духовного життя міста, а більше частка його культурного життя, повноцінного архітектурного ансамблю, який варто побачити у Львові.

До виконання мого дипломного проекту було вибрано сім храмів, які є найбільш відомими і цікавими за своєю архітектурою.

Успенська (Волоська) церква -- збудована у 1591-1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства.

Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під час нападу на Львів польських феодалів у 1340. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421, проіснувала до пожежі 1527. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547-1559 архітектор Петро Італієць, уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружини Роксани: в пам'ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571.

Будівництво четвертої Успенської церкви, що збереглась донині, братство розпочинає в 1591 одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин (помер у 1618): з 1597 йому допомагав Войтіх Капінос, а через рік приєднався й Амброзій Прихильний. Будівництво закінчено в 1629.

Структура церкви витримана в стилі італійського ренесансу, але на основі традицій українського будівництва: на вісі зах.-сх. тридільна і триверха, як основний тип укр. дерев'яних церков.

Каплимця Боїмів -- пам'ятка сакральної архітектури.

Каплиця збудована у 1609-1615 роках (за іншими даними у 1606-1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря, поблизу Латинського собору. Усипальницю для родини замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував його син Павло Боїм. Всього в каплиці поховано 14 членів династії Боїмів.

Імена творців каплиці точно не відомі. За найобгрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів.

Церква Св. Михаїла (Костел Кармелітів Босих). Спорудження, розпочате 1634, тривало 270 років. Автором вважається архітектор італійського походження Ян Покора (Покорович). Вежі на головному фасаді, запроектовані архітектором А. Вондрашкою у 1835--1839, були завершені під час реставрації 1906 р., яку провадив архітектор В. Галицький.

Укріплений монастир являв собою оборонний комплекс, який зміцнював зі сходу систему міських фортифікаційних споруд. Пам'ятка кам'яна, тринефна, без абсид, до неї примикає прямокутний у плані будинок із внутрішнім двориком. Головний західний фасад розчленований пілястрами, завершений високим шпилем, фланкованим двома баштами з багатоярусним бароковими за характером завершеннями. Костел перекритий склепінням.

Інтер'єр вирішено у стилі бароко, прикрашений у 1731--1732 розписом, який зберігся у склепіннях центрального нефа і належить пензлеві італійського маляра Дж. К. Педретті та його учня Б. Мазуркевича. Картини на сюженти з історії кармелітського ордену виконані Г. Чайковським. Скульптури у нефах створив львівський скульптор 2-ї половини XVII століття А. Штиль.

Домініканський собор (сьогодні -- Церква Пресвятої Євхаристії) -- греко-католицька церква, у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; пам'ятка архітектури національного значення.

У 1749 році за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте був закладений фундамент собору. Будівництвом керував М. Урбаник, з 1764 року -- К. Мурадович, а закінчував фасад С. Фессінгер. До 1764 року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж 1766 і 1778 років роботи відновилися. В 1865 році за проектом архітектора Юліана Захарієвича до костьолу прибудували чотириярусну дзвіницю. В 1895 році був перебудований ліхтар на куполі, в 1905--1914 роках відреставрований інтер'єр. Собор побудований в стилі пізнього бароко за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни 18 століття.

Церква святих Ольги і Єлизавети -- неоготичний собор.

Костел збудовано в пам'ять про популярну в народі імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську (Габсбург), відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.

Єлизавета (Сісі) Габсбург загинула від рук італійського анархіста Луїджі Лючені 1898 року. Під час останніх відвідин Львова 13 вересня 1903 року 73-річний Франц Йосиф I взяв участь у закладанні першого каменю під храм. Тоді цісар саме прямував на маневри цісарсько-королівської кавалерії в околицях Комарного.

Храм було зведено до 1911 року. Проектував споруду та керував будівництвом архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський.

Скульптори: П. Війтович, Л. Жепіховський, Ю. Шостакєвич та ін., художник -- К. Сіхульський. Неоготичний стиль собору повторює багато елементів готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільчасті вікна, портал з великою трояндою в центрі, внутрішній вертикальний простір. Петро Війтович, якого поляки називали "нашим Фідієм", прикрасив костьол скульптурною композицією "Розп'яття з Пристоячими". У 1926 році в храмі був встановлений один з найбільших органів в Польщі роботи відомої польської фірми братів Домініка і Вацлава Бернацьких. У 1991 році храм було передано греко-католицькій громаді і освячений як церква св. Ольги та Єлизавети.

Церква Святого Андрія Первозванного (Бернардинський монастир) - історична пам'ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років, це монастир часів середньовіччя, який зберіг в собі всі свої традиції.

На початку XVII ст. зводиться храм Святого Андрія -- перший кам'яний на цьому місці (попередні були дерев'яні). Архітекторами були П. Римлянин та А. Бемер -- представники різних будівельних стилів. Один будував у стилі ренесансу, інший -- бароко. Але ці стилі так органічно сплелися на фасаді церкви, що зробили храм Святого Андрія шедевром львівської архітектури. Фасад храму св. Андрія прикрашають скульптури, що зображують Ісуса Христа, Матір Божу, св. Андрія і св. Петра. У XVIII ст. старий інтер'єр був замінений пишним бароковим. Шістнадцять вівтарів прикрашені скульптурами і виблискують позолотою. Прекрасні розписи художника Мазуркевича прикрашають високі стелі.

Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві. Храм обслуговують священики Василіянського Чину.

Латинський катедральний костел - унікальна пам'ятка XIV-XVIII століть, в якій гарно поєднані риси різних стилів та епох. Тут були використані готичний стиль, ренесанс і, звичайно ж, бароко.

Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними -- 1370 році) на кошти короля Казимира III Великого. На місці собору попередньо також був храм. Одні дослідники стверджують, серед них А. Стройни, що то був дерев'яний костел Найсвятішої Трійці 1344 році, що згорів у 1350 році під час нападу литовців на місто. Дослідники І. Ходиницький та І. Шараневич стверджують, що за княжих часів тут стояла одна з околичних церков східного обряду -- Успіння, котру Казимир Великий розпорядився знести. Проте, не підлягає сумніву те, що храм починали будувати як костел Найсвятішої Трійці. Автором проекту та першим будівельником є Петро Штехер (трапляються помилкові написання прізвища як Штрехер та Стрехер). Проект Петра Штехера втілювали Микола Гансечке (Гонзаге) та Ганс Блюхер. Однак найбільше до сучасного внутрішнього оздоблення доклався Петро Полейовський у XVIII столітті. Таке велике будівництво, як звично у ті часи, йшло невеликими темпами -- за перші вісім років завершили лише фундаменти. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі -- одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. У 70-х роках XIV століття була змінена назва храму -- він став собором Успіння Богородиці.

У 1404 році вроцлавський архітектор Микола Гансечке (Гонзаге) закінчив вівтарну частину храму, а наступного, 1405 році, храм було освячено перемишлянським єпископом Мацієм Яніною. Статус кафедри храм отримав у 1412 році Проте, ще й пізніше велися доопрацювання та добудовування -- у 1479--1481 роках собор добудовували Йоахім Гром та Амвросій Рабиш з Вроцлава (у 1482 році встановлено перший -- готичний -- вівтар храму), а у 1493 році Ганс Блюхер добудовував хори зі склепіннями.

В наш час в продажі є безліч таких наборів листівок, каталогів, календарів, але я вирішила створити його в новій техніці - гратографія, для неї характерна мальовничість, безпосередність, емоційність манери, різноманітність ліній, свобода штриха, тонкість світлотіні.

Переваги гратографії - у простоті та приємності. Навіть, володіючи зовсім мінімальними каліграфічними навиками, можна зробити щось цікаве. Отже, для гратографії потрібно:

Аркуш мелованого паперу

Мило

Свічка (найкраще підходять свічки-таблетки)

Чорна туш (хоча з кольором можна поексперементувати)

Інструменти для зішкрябування (канцелярський ніж, тонке перо, пензлик)

Біндер

Почати можна з подрібнення мила, для цього найкраще підійде канцелярський ніж. Коли стружка від мила закриє поверхню стаканчику - його достатньо. Можна відразу додати до суміші чорної туші і зайнятись підготовкою паперу. Як раніше зазначалось, нам знадобиться мелований папір, заслужив він це своєю гладкою поверхнею, на яку добре лягатиме віск, а потім туш. Свічкою потрібно натерти поверхню паперу, бажано це робити в одному напрямку і так, щоб не було прогалин через які видно папір. (щоб забезпечити правильне зішкрябування в майбутньому).

На щільно закритий воском папір можна наносити туш (яку ми раніше змішали з милом). Варто це робити за якимсь принципом, наприклад, наносити горизонтальні і вертикальні мазки.

Після нанесення туші - перерва - поверхня повинна добре висохнути, на це піде хвилин 10. Листок можна покласти на батарею або посушити феном.

Після перерви (коли робоча поверхня висохла) починається найцікавіше - зішкрябування!

Дрібні штрихи робляться тонким пером, а більш товсті - канцелярським ножем. Також можна долучати інші інструменти на свій розсуд.

Основним своїм завданням вважаю при спогляданні готової роботи викликати у людини бажання дивитись, купити листівку і отримувати естетичне задоволення від її оформлення. Думаю туристам, колекціонерам та звичайним львів'янам було б цікаво мати саме такі листівки. Вважаю, що мети роботи я досягла, адже створила листівки, які є цікавими для споглядання. На даний час ця тема є актуальною.

Похожие статьи




Композиційна частина, Актуальність обраної теми - Листівки та їх походження

Предыдущая | Следующая