Розрахунок кривої відпалу - Завод по виробництву загартованого скла

Відпал скла характеризується інтервалом температур та часом відпалу. Це інтервал обмежений верхньою та нижньою температурою відпалу. Проектований склад скла: SiO2 - 72,6; Al2O3 - 1,8; CaO - 8,2; MgO - 3,7; Na2O - 13,4; Fe2O3 - 0,1.

Вища температура відпалу для скла складом: SiO2 - 73; Al2O3 - 3; CaO - 7; MgO - 2,5; Na2O - 14,5; Fe2O3 - 0 рівна tg = 560 оС.

    1 % Na2O в межах 10-15 % знижує температуру відпалу на 4 оС: 4-(13,4-14,5) = 3,6 оС. 1 % CaO знижує температуру відпалу на 6,6 оС: 6,6-(8,2-7) = 7,32 оС. 1 % Al2O3 підвищує температуру відпалу на 3 оС: 3-(1,83-3) = -3,6 оС. 1 % MgO підвищує температуру відпалу на 3,5 оС: 3,5-(3,7-2,5) = 4,2 оС.

Fe2O3 в межах 0-5% не змінює температуру відпалу, значить температура відпалу рівна: 560 + 3,6 + 7,92 - 3,6 + 4,2 = 572,1 оС.

T від. вища = 572,1 оС.

Нижча температура на 100 оС нижче ніж вища. Отже вона рівна: tниж. = 472,1 оС.

В температурній області між вищою та нижчою температурами відпалу необхідно установити таку швидкість охолодження, при якій не можуть виникати залишкові напруги. Допустима швидкість охолодження розраховується по формулі:

,

Де V - допустима швидкість охолодження;

K - теплопровідність скла;

Р - величина допустимих термопружних напруг;

М - коефіцієнт Пуасона;

L - півтовщина скла.

оС/мин.

Тривалість перебування стрічки скла в області відпалу: 100:20 = 5 хвил.

Похожие статьи




Розрахунок кривої відпалу - Завод по виробництву загартованого скла

Предыдущая | Следующая