Характеристика окремих видів транспорту України - Транзитний потенціал України

За призначенням виділяють транспорт загального користування (для перевезення готової продукції, сировини та напівфабрикатів з місць виробництва до пунктів споживання або подальшої переробки, задоволення потреб населення у просторовому переміщенні з виробничими або приватними цілями), відомчий (внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський і внутрішньопортовий), а також транспорт особистого призначення.

Виділяють такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний та трубопровідний. Усі вони тісно пов'язані і взаємно доповнюють один одного.(Качан)[3,ст.]

В Україні розвинуті всі види сучасного транспорту: залізничний, автомобільний, морський, повітряний, річковий, трубопровідний, електронний.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт відіграє важливу роль у функціонуванні та розвитку народного господарства країни і її економічних районів. Він забезпечує внутрішні зв'язки в системі матеріального виробництва, а також зовнішньоекономічні зв'язки із зарубіжними країнами. На нього припадає основна частина вантажообороту і перевезень пасажирів.

Першими залізницями в Україні стали Балаклавська залізниця (1855), Перемишль -- Львів (1861) на заході й Одеса -- Балта (1865) на півдні країни, яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць. До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному вже сформувалася.

Залізничний транспорт України має шість залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна(Харків), Південно-Західна(центр - Київ) та Придніпровська (Дніпропетровськ)), які підпорядковані "Укрзалізниці". У мережі цих доріг нараховуються 1962 станції. Найважливіші внутрішні магістралі: Донбас - Кривий Ріг, Київ - Львів, Харків - Севастополь, Львів - Одеса. З'єднують Україну з найближчими сусідами залізничні магістралі: Донбас - Харків - Курськ - Москва, Донбас - Москва, Львів - Краків, Одеса - Київ - Москва, Чоп - Прага та ін. Паромна лінія Іллічівськ-Варна дає вихід на Балкани. Україна має вихід практично до всіх країн Центральної і Східної Європи, а через територію Білорусі - до країн Балтії. Функціонує залізнична паромна переправа з Криму через Керченську протоку в країни Закавказзя, а також до Туреччини та Ірану. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Ковель, Жмеринка, Сміла, Лозова, Знам'янка, Козятин, Шепетівка та ін. На цих магістралях крім звичайних пасажирських, курсують і фірмові пасажирські потяги.

Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські кордони: Схід - Захід, Балтика - Чорне море. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е - 30, що бере початок у Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська - Львів - Київ і йде далі до Москви.

Експлуатаційна довжина залізничних магістралей 22,8 тис. км., з них електрифікованих 8,3 тис. км. При середній щільності 38 км/тис. км2 Території найвищим показником виділяються промислово розвинуті Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області, а також такі області, як Львівська, Закарпатська, Чернівецька і Вінницька, де висока щільність залізниць обумовлена насамперед їх вигідним прикордонним розташуванням, а також галузевою структурою господарства. В названих областях щільність залізниць коливається від 40 до 62 км/тис. км2 території.

За загальною довжиною колій він посідає четверте місце у світі, за вантажооборотом він виконує основні обсяги перевезень - 40-50%, а за пасажирооборотом є незаперечним лідером - на нього припадає 50-70% від загального обсягу перевезень. . Українські залізниці вдвічі перевищують сумарний обсяг перевезень 12-ти разом узятих країн Європейського Співтовариства.

Основні вантажі (до 90% у залізничному транспорті України займає саме перевезення вантажів і лише 10% - пасажирів) до країн-сусідів - вугілля, метал, вироби машинобудування та хімічної промисловості, різноманітна продукція харчової промисловості та сільськогосподарського виробництва. У зворотному напрямі везуть ліс, вироби з дерева, машини і прилади, продукцію легкої промисловості тощо.

Автомобільний транспорт

У перевезеннях на невелику відстань поза конкуренцією перебуває автомобільний транспорт. Його перевагою є те, що він майже не залежить від природних умов і може доставляти вантажі від "дверей до дверей", він обслуговує промислові, будівельні, сільськогосподарські, торговельні й комунально-побудові підприємства, а також здійснює широкомасштабне перевезення людей. За густотою автодоріг (280 км на 1000 км2) з твердим покриттям Україна займає перше місце серед країн СНД.

Станом на 1940 рік загальна протяжність автошляхів на території УРСР становила 270,7 тис. км. Переважно це були грунтові дороги. Лише 10,8 % доріг мали тверде покриття. Найінтенсивнішими темпами дороги будувались у 60--70-і роки XX сторіччя. До кінця 80-х років загальна мережа автомобільних доріг в Україні була фактично збудована.

Наразі розвиток автомобільних шляхів загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990-2013 рр. їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 рази менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів, у Німеччині -- 12,5 тис. кілометрів, у Франції -- 7,1 тис. кілометрів, а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5--6 разів менший, ніж у зазначених країнах.

Протяжність автомобільних доріг загального користування становить 169,3 тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейськими стандартами - незадовільна. Недосконалий автопарк, відсутність необхідного сервісу на дорогах, високі ціни на бензин роблять автотранспорт одним з найдорожчих видів транспорту.

Шляхи з твердим покриттям розподіляються по території досить нерівномірно. Найбільша їх частка, що перевищує 90 %, знаходиться в західних областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька), в Криму. Близькі до них за цим показником також Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Одеська, Тернопільська та Львівська області. На Поліссі рівень забезпечення шляхами з твердим покриттям значно нижчий.

У цілому найкраще забезпечені автомобільними шляхами Донбас, Придніпров'я, Передкарпаття, Закарпаття, Поділля, Автономна Республіка Крим, Київська область. Густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям нині становить 264 км на 1 тис. квадратних кілометрів території.

Автомобільний транспорт утримує перше місце за перевезенням пасажирів та друге - за вантажообігом. Так, за обсягом перевезень він стабільно перевищує залізничний транспорт у 4,5- 5 разів, а за обсягом перевезень пасажирів - у 5-6 разів. Вантажами, які перевозять автотранспортом, в основному є продукція сільського господарства, харчової і легкої промисловості, будівельні матеріали. В районах Донбасу і Придніпров'я велике значення має також транспортування продукції вугільної промисловості.

Крім перевезення вантажів і пасажирів, автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. Велике значення автотранспорт має для обслуговування АПК та доставки вантажів і пасажирів у важкодоступні райони. У перевезеннях вантажів важливого значення набуває спеціальний автомобільний транспорт, контейнерний, рефрижераторний та інші.

Найважливіші автомагістралі України: Одеса - Київ - Чернігів, Дніпропетровськ - Запоріжжя, Харків - Донбас, Запоріжжя - Севастополь, Львів - Київ, Харків - Київ, Полтава - Кишинів.

Основні вантажопотоки здійснюються автомобільними шляхами, що сполучають сусідні обласні центри, а також між Києвом, Харковом, Львовом, Донецьком, Дніпропетровськом та іншими великими промисловими вузлами. Вантажні перевезення за маршрутами Київ--Львів, Донецьк--Луганськ, Київ--Одеса, Дніпропетровськ--Запоріжжя, Київ--Харків, Сімферополь--Харків, Донецьк--Дніпропетровськ--Кіровоград є найбільш значними.

Важливими автомагістралями, що сполучають Україну з сусідніми державами, є Київ--Москва, Одеса - Київ - Санкт-Петербург, Харків--Москва, Донецьк--Ростов-на-Дону, Київ -- Брест, Одеса--Кишинів, Кіровоград--Кишинів та ін. Україна досить добре інтегрована в європейську мережу автомобільних доріг з виходами в Ужгороді в Словаччину і Чехію, в Чопі -- в Угорщину і Австрію, в Порубному -- в Румунію, в Мостиській і Любомлі -- в Польщу.

Автомобільний транспорт поступово інтегрується у високорозвинену європейську комунікаційну систему. До цієї системи наш транспорт буде залучено після введення в дію першокласної транс'європейської автостради Київ-Мадрид. З паромною переправою Іллічівськ-Поті, яка є найкоротшим шляхом між Заходом і Сходом, введеною у 1997 році, виникла можливість транспортувати автомобільні вантажі разом з автомобілями країни Закавказзя, а далі переправою Баку - Туркмен - Баші - в країни Центральної і Південної Азії.

Морський транспорт

Дуже важливе значення морського транспорту України визначається великою протяжністю морського узбережжя, наявність морських шляхів, по яких здійснюється транспортні зв'язки економічних районів і міжнародних перевезень. Серед універсальних видів транспорту він вирізняється низькою собівартістю і високою продуктивністю праці. Морський транспорт є головним видом транспорту, що здійснює перевезення зовнішньоторгових вантажів. Йому належить третє місце за вантажооборотом, проте за кількістю відправлених вантажів він посідає незначне місце(близько 1%).

Загальна довжина морської берегової лінії України понад 2000 км. Регулярні морські перевезення Чорним й Азовським морями почалися наприкінці XVIII ст.. З 1978 р. діє одна з найбільших у світі паромна переправа між Іллічівськом і болгарським портом Варна протяжністю 435 км..

Виділяють три види морських перевезень:

1. малий каботаж - перевезення між портами однієї держави, одного моря; 2. великий каботаж - перевезення між портами однієї держави різних портів; 3. закордонні перевезення.

Організаційно морський транспорт нашої держави складається із трьох пароплавств : Чорноморського(ЧМП), Азовського(АМП) та Українсько - Дунайського(УДП),що володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн. т і пасажирським флотом на 9,9 тис. місць. У Чорноморському басейні функціонує також паромна переправа Іллічівськ-Варна (Болгарія). До структури Чорноморського пароплавства входять 11 морських портів, три судноремонтних заводи. В Азовському пароплавстві судна спеціалізуються на перевезеннях вугілля, руди, зерна та конструкційних матеріалів. Працюють три порти: Маріуполь, Бердянськ, Керч. Дунайське пароплавство працює на річці і в морі, має 4 порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, Кілія.

На території України розташовані 18 портів, до них належать 175 перевантажувальних комплексів, 8 судноремонтних заводів. Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін.

Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки країни. Основними експортними вантажами є кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними -- машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси та ін.

Пасажирські перевезення здійснюють в Україні 17 морських портів. Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорного моря: Севастополь, Ялту (мал. 106), Євпаторію й Одесу, значно менший -- на Феодосію, Ізмаїл, Іллічівськ, Керч і Бердянськ. Серед пасажирських перевезень переважають каботажні. Досить інтенсивні зв'язки між Україною та Росією відбуваються за маршрутами Маріуполь - Єйськ, Бердянськ - Азов, Бердянськ - Єйськ.

Річковий транспорт

Річковий транспорт в Україні має давню історію. Це, по-перше, судноплавний Дніпро, який був у свій час найпрактичнішою південною частиною важливого шляху "із варяг у греки". Після будівництва в середині 30-х років Дніпрогесу і затоплення Дніпровських порогів встановилося наскрізне судноплавство на Дніпрі. У XVIII -- першій половині XIX ст. в межах України споруджуються канали для з'єднання басейну Дніпра з басейнами Німану, Вісли і Західної Двіни. У 1775 р. завершено прокладання Дніпровсько-Бузького каналу, який з'єднав притоку Західного Бугу р. Муховець з притокою Прип'яті р. Пиною.

Загальна довжина судноплавних річок в Україні становить 4,4 тис. км, у тому числі з освітлювальною і світло відбивною обстановкою 3,9 тис. км. Найдовша внутрішня водна артерія -- Дніпро (1200 км). Річковий транспорт України представлений міжгалузевим державним об'єднанням "Укррічфлот", яке реформувалося в акціонерну судноплавну компанію, що складається з Головного підприємства та 290 структурних одиниць.

Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на останньому місці. Частка річкового транспорту у загальному перевезенні вантажів не перевищує 1,1 %, а пасажирів -- 0,2 %. Основними видами вантажів, що перевозяться річковим транспортом, є мінеральні, будівельні матеріали (більше 80%), руда (4%), кам'яне вугілля (2%). Річковим транспортом України перевозяться вантажі Дніпром, Дунаєм, Чорним і Середземним морями із заходу у річкові порти Румунії, Німеччини, Угорщини, Австрії, а також морські порти Туреччини, Греції, Ізраїлю, Франції, Італії.

Річковими судноплавними магістралями Дністра (до міста Орша) здійснюються міждержавні перевезення з Білорусією, Сіверського Донця - з Росією. Найважливішими річковими портами України є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Київ, а також Рені.

Повітряний транспорт

У спадщину від Аерофлоту СРСР авіаційний транспорт України дістав старі, зношені машини: ТУ-134, ТУ-154, Як-42. Спрацювання парку літаків становило 70 %.

З вересня 1995 р. літаки державної авіакомпанії "Авіалінії України" працюють на 32 міжнародних маршрутах. Відкрилися повітряні лінії до Франкфурта, Парижа, Торонто, Нью-Йорка, Лондона, Ізраїлю. Розширюватимуться зв'язки за допомогою повітряного транспорту з країнами Близького Сходу - Ліваном, Сирією, Пакистаном, Індією, а також з країнами Тихоокеанського регіону. Важливого значення набувають польоти в Китай і Японію. Україна вступила до міжнародних авіаційних організацій.

Повітряний транспорт -- наймолодший і найшвидкісніший, але поки що дорогий. Поряд з перевезенням вантажів, пошти і пасажирів він використовується для санітарних перевезень, а також для аерофотозйомок, хімічної обробки посівів та боротьби з лісовими пожежами. У транспортному пасажиро - і вантажообігу його частка менша 1%. Найбільшими з 36 аеропортів України є "Бориспіль" і "Київ", Одесі - "Центральний" і "Застава", в Сімферополі - "Сімферопольський" і "Заводський". Повітряними воротами столиці України є Бориспільський аеропорт. Повітряний транспорт України об'єднаний в "Авіалінії України", до яких належать майже 30 авіазагонів, 100 аеродромів, а також підприємства з ремонту авіатехніки, приватні авіалінії.

Трубопровідний транспорт

До трубопровідного транспорту відносять газопроводи, нафтопроводи та трубопроводи різних хімічних продуктів.

Це відносно новий вид транспорту. В Україні він виник у 20-ті роки в Прикарпатті, де вперше було побудовано газопровід Дашава - Стрий - Дрогобич (1924 p.). Особливого розвитку в 70-80-ті роки він отримав завдяки спорудженню низки трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводної сировини. Будівництво газопроводів почалося пізніше, в основному в 1960-1970-ті роки.

У теперішній час нафтопровідним транспортом поставляється 93,6% нафти, яку споживає Україна. Він включає 12 основних нафтопроводів довжиною 2,6 тис. км. з діаметр труб 720 мм. Середня щільність трубопровідного транспорту - 67 км на 1 тис. км2 території. В Україні діють нафтопроводи Долина (Івано-Франківська обл.), Дрогобич (Львівська обл.), Битків-Надвірна (Івано-Франківська обл.), Качанівка-Охтирка (Сумська обл.), Гнідинці - Прилуки (Чернігівська обл.), Кременчук (Полтавська обл.), Херсон, Кременчук - Черкаси, Самара - Лисичанськ - Кременчук - Херсон - Одеса, через який в Україну надходить сибірська нафта. Через територію України прокладено європейський нафтопровід "Дружба". До міждержавного належить і нафтопровід Мічурінськ (Росія) - Кременчук, протяжністю в межах нашої держави - 313 км.

Найбільші газопроводи - Шебелинка - Харків - Брянськ, Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса - Кишинів, Шебелинка - Диканька - західні райони України.

В Україні створено мережу продуктопроводів: найбільший в Європі (протяжністю близько 25 тис. км) аміакопровод Тольятті - Горлівка - Одеса, етиленопровід Чепіль (Угорщина) - Калуш.

Міський пасажирський транспорт

До основних видів міського пасажирського транспорту належать трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення, метро і таксі.

Трамвайне сполучення виникло в Україні ще наприкінці XIX ст. Перший трамвай в Російській імперії було введено до експлуатації в 1892 р. в Києві. Особливо швидкими темпами зростала кількість міст із трамвайним сполученням у 30-ті роки. Тепер таких міст налічується 24. Довжина трамвайних колій становить понад 2 000 км. Лінії швидкісного трамваю діяли у Києві та Кривому Розі. Нині за рік трамваями в країні перевозиться близько 2 млрд. пасажирів. Тролейбусне сполучення виникло на 20 років пізніше від трамвайного, але за всіма показниками вже перевищило його. У 1995 р. тролейбуси перевозили пасажирів у 47 містах країни. Експлуатаційна довжина колії одиничної тролейбусної лінії перевищила 4 тис. кілометрів. Тролейбуси перевозять за рік приблизно 3 млрд. пасажирів.

Найпрогресивніший і зручний вид міського транспорту -- метрополітен. В Україні нині метрополітени діють у 3 містах: Києві, Харкові і Дніпропетровську. Довжина колії метрополітенів у двоколійному обчисленні становить близько 100 км. Усього із 64 станцій метро в Києві знаходиться 37, Харкові -- 21, Дніпропетровську -- 6 станцій.

Більшість міст України має автобусне сполучення. За всіма показниками цей вид міського транспорту перевищує всі інші види. Понад 400 міст і сіл України мають автобуси загального користування для внутрішньоміських перевезень. У 164 містах працюють легкові таксі.

Характеристика окремих видів транспорту України - Транзитний потенціал України

Похожие статьи