Транзитний потенціал України та зв'язок транспорту України з транспортними системами закордонних держав - Транзитний потенціал України

Україна в системі міжнародних транспортно-комунікаційних зв'язків об'єктивно виходить за межі власних інтересів у зв'язку з її тяжінням до географічного центру Європи. Цей фактор і визначає пріоритети розвитку країни у напрямі більш тісної інтеграції з країнами Європейського Союзу (ЄС) та іншими країнами, зокрема СНД. Слід зазначити, що Україна має спільні кордони з шістьма країнами

Європи та Російською Федерацією. Таким чином територія України є транстериторіальною зоною і характеризується високим коефіцієнтом транзитності. За цим коефіцієнтом Україна посідає перше місце в Європі (коефіцієнт транзитності України - 3,75, Польщі - друге місце - 2,92)'.

Рівень розвитку транспортної інфраструктури характеризує транзитні можливості країни, а їхня реалізація позитивно позначається на рентабельності ряду галузей економіки. Розташування України в центрі Європи сприяє конкурентноздатності її з сусідніми країнами такими як: Румунія, Білорусь, Російська Федерація.

Через територію України щорічно перевозиться понад 60 млн. т. транзитних вантажів (включаючи трубопровідний транспорт для перевозки рідких вантажів: нафта, газ, аміак тощо). Експертна оцінка потенційних можливостей нашої країни становить в межах 220 млн. т. транзитних вантажів і це є стратегічною перспективою для її розвитку.

Новий напрямок розвитку транзитних транспортно-розподільчих функцій України пов'язаний з формуванням Чорноморського економічного співтовариства (ЧЕС) - регіональної інтеграції, яка охоплює 11 причорноморських та сусідніх з ними держав. В перспективі Україна має транзитні можливості транспортувати до Європи енергоносії (нафту, газ) з країн Перської затоки, країн Прикаспійського регіону та газ з Ірану. З цією метою нині уже завершено будівництво першої черги нафтотерміналу порту Південний (Одеська область), потужність перевалки 12 млн. т. нафти в рік, та збудований магістральний нафтопровід Одеса - Броди довжиною 660 км., для сполучення нафтотермінала з експортним нафтопроводом "Дружба" з можливим продовженням його до Польщі (порт Гданськ).

Транзитний потенціал України посилюють поромні переправи. З них дві сьогодні функціонують (Іллічівськ - Варна (Болгарія) і Крим - Кавказ. Третя переправа через Дунай, між Орлівкою (Україна) та Ісакіа (Румунія) буде у скорому майбутньому.

Серед них найбільший вантажопотік Захід-Схід, що з'єднує країни Європи з Російською Федерацією та Закавказьким регіоном. У межах України він розпочинається двома напрямами: Любомль - Ковель - Рівне - Шепетівка - Козятин і Мостиська - Львів - Тернопіль - Жмеринка - Козятин, через Шевченко - Знам'янку - Дніпропетровськ - Синельникове - Донецьк і виходить кількома напрямами до кордону з Росією. Ця магістраль є найкоротшим залізничним шляхом із Центральної та Східної Європи на Північний Кавказ і Закавказзя, а з комбінованими перевезеннями (використанню різних видів транспорту) - також і до Казахстану та Середньої Азії. За цим напрямом транзитні вантажі становлять: нафта і нафтопродукти, різноманітний сортимент металу, хімічні продукти, бавовна тощо.

Значна частина вантажопотоків спрямована до портових комплексів України, зокрема портів: Одеса, Іллічівськ, Південний, які є базою транспортних зв'язків з Північчю і Півднем, що з'єднують Росією та інші країни СНД із Середземномор'ям та Світовим океаном. Магістральні залізниці, які обслуговують цей напрям, поєднані з Одеським транспортним вузлом двома шляхами: Котовськ - Жмеринка і далі на Львів і Київ; Котовськ - Помічна - Знам'янка в північно-східні регіони України.

До Миколаївського та Херсонського водних портів сходяться переважно транзитні та експортні вантажі, переважно хімічні продукти, мінеральні добрива, будівельні матеріали. Подібні вантажі переробляють і дунайські порти - Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, що зв'язують систему водних шляхів з Чорноморським та Середземноморським басейном.

Україна має значний транзитний потенціал приморських її регіонів. Серед них виділяється система транспортних коридорів країн Чорноморського Економічного Союзу. Це кілька залізниць навколо Азово-Чорноморського басейну, яке має радіальні відгалуження до всіх морських і дунайських портів, а також магістральні виходи: Констанца-Бухарест; Одеса - Жмеринка; Батумі (Поті ) - Тбілісі - Баку; Варна - Бугас - Стара Загора - Софія; Едірне - Александрополіс. Вона також охоплює радіально-кільцеву систему магістральних автошляхів, мережу головних аеропортів та авіаліній, морських та річкових портів і трубопроводів.

В межах системи міжнародної транспортної мережі України передбачається вісім транспортних коридорів.

На перспективу передбачається будівництво великих автомагістралей, їх обслуговування сприятиме додатковому створенню до 1 млн. робочих місць, а також зростатиме щорічний прибуток від транзиту вантажів.

У світовій практиці посилюється тенденція доставки транзитних вантажів за принципом "від дверей - до дверей" і "точно в строк". Це підвищує ефективність транзитних перевозок, мінімізує витрати на них.

Отже, реалізація цих принципів передбачає створення системи міжнародних транспортних коридорів, яка включає мережу інформаційно-управлінських центрів. Такі центри забезпечуватимуть раціональну і безперервну доставку вантажів. Вони координують діяльність різних видів транспорту: морського, залізничного, автомобільного, повітряного і працюють, як єдиний транспортний конвеєр. Своєю діяльністю вони сприяють тому, щоб конкуренція на міжнародних ринках транспортних послуг була цілеспрямованою, об'єктивною, не носила хаотично-руйнівного характеру, була надійною в наданні якісних послуг на транзитних міжнародних перевезеннях.

Похожие статьи




Транзитний потенціал України та зв'язок транспорту України з транспортними системами закордонних держав - Транзитний потенціал України

Предыдущая | Следующая