Необхідність, перспективи та головні напрямки удосконалення військових засобів РР зв'язку та їх основних частин - Розробка структурної схеми перспективної радіорелейної станції

Необхідність подальшого удосконалення військових засобів РР зв'язку та їх основних частин

На озброєнні в підрозділах і частинах ЗС МО України знаходиться техніка колишнього Радянського Союзу. Техніка РР зв'язку морально застаріла, фізично зношена, тому для розгортання первинної мережі зв'язку доцільно передбачити можливість її реорганізації і заміну техніки старого парку новими зразками, до яких уже сьогодні пред'являються високі технічні вимоги. В даний час цифрові системи передачі, розроблені на території СНД, відповідають європейської ієрархії, рекомендованої МСЕ-Т. Вона представляє абоненту користуватися цілим рядом послуг. Система повинна будуватися на базі інтегральних цифрових сітей зв'язку, що включають первинну мережу цифрових каналів і цифрових станцій з можливістю збільшення швидкості передачі і якості обслуговування. Ієрархія грунтується на первинній ЦСП ( цифровій системі передачі) типу ІКМ - 3О із швидкістю передачі групового сигналу 2048 кбіт/с. Система повинна забезпечувати роботу по цифрових каналах із швидкістю 64 кбіт/с (при базовому доступі) і 16 кбіт/с. По каналах із швидкістю 64 кбіт/с передається: мовна інформація, дані в режимі комутації пакетів і комутації каналів, дані спільно з мовною інформацією, з швидкостями, меншими 64 кбіт/с. Канал 16 кбіт/с передбачений для передачі сигналів управління і даних. У цих системах здійснюється восьмирозрядне кодування аналогових телефонних сигналів 30 каналів ТЧ. Основним цифровим каналом (ОЦК) є канал із швидкістю передачі 64 кбіт/с. Однак, прийняти такий канал у якості ОЦК для системи зв'язку ЗС України не можна через практичну неможливість передачі інформації з такою швидкістю в КХ діапазоні через його велику завантаженість.[5]

Тому в розроблювальних засобах зв'язку ЗС України швидкість ОЦК прийнята рівної 16 кбіт/с (ТЛФ як з адаптивною дельта-модуляцією).

З урахуванням викладеного, групові швидкості передачі будуть:

    64 кбіт/с (3x16 кбіт/с + НЦК) - 3 КТЧ; 480 кбіт/с (6 х 64 кбіт/с + НЦК) = 18 КТЧ: 2048 кбіт/с (4 х 480 кбіт/с + НЦК) = 72 КТЧ,

Де НЦК - низькошвидкісні цифрові канали (до 40 кбіт/с).

З урахуванням вимог по керуванню лінійна швидкість передачі може складати:

    64 кбіт/с + ЦСК + ФСС + ТУ-ТС = 96 кбіт/с; 480 кбіт/с + ЦСК + ФСС + ТУ-ТС = 544 кбіт/с; - 2048 кбіт/с + ЦСК + ФСС + ТУ-ТС =2176 кбіт/с,

Де:

ЦСК - цифровий службовий канал;

ФСС - канал формалізованого службового зв'язку;

ТУ-ТС - сигнали телекерування і телесигналізації, формовані модемним устаткуванням незалежно від апаратури КОА.

Перспективи і напрямки розвитку військових систем РР зв'язку

На сучасному етапі загальна тенденція розвитку систем і засобів зв'язку передбачає перехід на цифрову форму обміну інформації й автоматичної комутації цифрових потоків і каналів.

Метод накладення полягає в створенні в повному об'ємі цифрової мережі разом з існуючою аналоговою, з обхватом даного району (ділянки). Можливість переходу між цими мережами передбачається в мінімальному числі вузлів зв'язку. Переваги: можливість інтеграції видів зв'язку; сполучення аналогової і цифрової мереж в мінімальному об'ємі не складає значних технічних труднощів і ін. Недоліки: вимагає великих одноразових капітальних витрат на споруду цифрової мережі; збільшується шлях проходження інформації через дві мережі; одночасне існування двох мереж вимагає великих економічних витрат. Не дивлячись на це, зарубіжні фахівці вважають, що метод накладення по технічним і економічним причинам більш вигідний.

Об'єктивними передумовами переходу до розробки і впровадження цифрових систем передачі інформації (ЦСШ) для будівництва систем зв'язку є [1]:

    - вдосконалення потужних підсилювальних приладів з підвищеними строками напрацювання на відмову для передавачів; - розробка твердотільних підсилювачів великої потужності використання яких у станціях тропосферного зв'язку дозволить відмовитися від потужних систем охолодження, високовольтного живлення і зменшити їх габарити; - розробка вхідних підсилювачів з малим рівнем шумів (ПМРШ) приймачів з коефіцієнтом шуму до 1 дБ; - широке використання мікропроцесорної техніки для вирішення завдань формування та прийому сигналів, діагностики та керування станцією; - розробка адаптивних цифрових модемів, які використовують властивості складних сигналів та їх можливості боротися з навмисними завадами, завмираннями сигналів і міжсимвольною інтерференцією, що призведе до збільшення кратності рознесення прийому не апаратним, а програмним шляхом; - створення гостроспрямованих антен зі зменшеними рівнями бокового і зворотного випромінювання та з можливістю керування нулями ДС; - уніфікація цифрового каналу, придатного для передачі усіх видів інформації ( аналогової, дискретної); - створення на базі уніфікованого цифрового каналу розгалуженої автоматичної комутаційної мережі з великим числом транзитів; - забезпечення роботи апаратури ЗАЗ гарантованої стійкості; - висока завадозахищеність як методів передач, так і структури сигналу; - створення уніфікованої апаратури систем управління; - одержання прийнятних масогабаритних характеристик і поліпшення на цій основі мобільності, транспортабельності, ергономічних характеристик і т. д.

Першочерговими проблемами, рішення яких для військ зв'язку є актуальною задачею, варто вважати [2]:

Збільшення пропускної спроможності РРЛ, у першу чергу це відноситься до РРЛ ОМЗ;

Підвищення якості каналів зв'язку як для режимів передачі аналогів(ТФ, ФТГ і ін.) , так і дискретної інформації, тобто підвищення вимог до шумової захищеності каналів, достовірності передачі інформації, АЧХ і ФЧХ. Останнє визначає по суті кількість і можливість транзитів (числа точок комутації) у системі: підвищення надійності апаратури РРЛ відповідно до сучасних вимог: час наробітку на відмову апаратури РРС повинен бути збільшений в середньому на порядок; підвищення безпеки зв'язку;

Підвищення перешкодозахищеності РРЛ від зовнішніх радіозавад, як випадкових (проблема ЕМС), так і навмисних (проблема РЕБ). При цьому передбачається введення спеціальних (не енергетичних) мір такого поліпшення;

Впровадження автоматичного керування в РРЛ із метою контролю стана ліній (телесигналізация - ТС) і керування ними для досягнення необхідної якості їхнього функціонування ( телекерування - ТУ);

Підвищення мобільності, можливість транспортування РРС будь-якими рухомими засобами включаючи льотно-піднімальні засоби:

Зниження ваги, габаритних показників і енергоспоживання і як слідство зменшення числа транспортних одиниць;

Скорочення особового складу екіпажів;

Підвищення живучості;

Реалізація автономності роботи станцій;

Зниження витрат на виробництво.

Перераховані проблеми вимагають комплексного рішення, а ступінь їхньої реалізації в конкретних станціях може залежати від призначення станції і ланки використання.[10]

Головними напрямками розвитку військових систем радіорелейного зв'язку треба вважати:

Освоєння нових діапазонів частот і використання в РРС декілька діапазонів одночасно.

Освоєння нових діапазонів переслідує дві мети:

    - підвищення ефективності в боротьбі з РЕП; - поліпшення ЕМС з іншими радіозасобами і підвищення пропускної спроможності.

В даний час широко застосовується розширення використовуваних діапазонів РРС -"старих" ( 60...480 МГц, 2. 4 ГГц) і освоєння "нових" діапазонів - ( 6...8ГГц, П...14ГГц.26...36ГГц).

Однак ще тривалий час будуть використовуватися вже побудовані лінії в діапазонах 1,5...2,1; 3,4...3,9; 5,6...6,4 ГГц. При цьому можлива заміна застарілої апаратури на сучасні РРС.

Нові РРС використовуються також у діапазонах 2,3 ...2,5 ГГц; 2,5...2,7ГГц. Чим нижчий діапазон, тим більшу дальність зв язку можна забезпечити при тих же енергетичних характеристиках устаткування, тому що більш низькі діапазони найбільш освоєні.

Наявність у РРС декількох діапазонів при реалізації їхньої швидкої зміни варто розглядати, як засіб поліпшення ЕМС і захист від навмисних завад.

Досить активно досліджується в даний час діапазон ММХ. Як слідство розроблені і вже використовуються РРС "Мирта" і ін. [10]

У перспективі повинні знайти застосування в:

Цифрових РРЛ:

Хвильових системах;

Станціях спостереження і розвідки;

Аеростатних-космічних системах;

-СКЗ

Проблемами діапазону ММХ є:

Поліпшення елементной бази;

Подолання завмирань сигналу ММХ.

Уніфікація апаратної архітектури.

Як можливий варіант структури цифрової підсистеми радіорелейних і

Тропосферних засобів слід розглядати апаратну архітектуру, що включає усвій склад блок мультиплексорів-демультиплексорів каналів і цифрові модулі обробки сигналів, підключені через єдину шину РСІ до центрального процесора. Дозволяє спростити і прискорити технічне обслуговування підвищуючи при цьому ремонтопридатність станцій. Забезпечує широке впровадження антенних модулів. Дозволяє реалізувати більш ефективні методи модуляції і при мінімумі внеполосних випромінювань можливість когерентного прийому.

Автоматизація налагодження станції і керування РРЛ.

Автоматизований процес аналізу обстановки РЕБ з оцінкою ступеня впливу на лінію або напрямок зв'язку навмисних перешкод і автоматичної частотної адаптації або за рахунок різних методів підвищення завадо захисту апаратура із самовідновленям.

Система телеспостереження, телекерування й обслуговування (надалі системи ТК-ТС) РРС є однією з найважливіших складових частин станції, можливості якої істотно впливають на роботу користувача й у ряді випадків служать визначальним фактором при виборі РРС за інших рівних умов.

Збільшення завадостійкості РРЛ комбінованим способом який сполучає адаптацію по потужності, адаптацію по частоті, адаптацію антен, використання сигналів складної форми з великою базою і структурою, що змінюється. При цьому пріоритет не за енергетичними способами - що поліпшують ЕМС. Переважна більшість закордонних і вітчизняних виробників використовують у своїх станціях відносну фазову маніпуляцію (як правило, 4-рівневу - QPSK ), що забезпечує високу завадостійкість, має досить компактний спектр і не складна в реалізації.

Створення комплексних вузлових РРС для розгортання радіально вузлових мереж зв'язку, які включають до себе як напівкомплекти різних станцій так і прийомопередавачи різних діапазонів із дистанційним керуванням на загальній транспортній базі.

Як окремий, самостійний напрямок - відзначається створення уніфікованих радіорелейно-тропосферних засобів зв'язку (УРТС).

За рахунок ієрархічності побудови КУА - використання в мережах РР зв'язку низькошвидкістних засобів для входження в мережі зв'язку більш низьких ланок керування і ліній із змінною пропускною спроможністю [11].

Вважається, що використовуючи існуючий парк РРС, що випускаються промисловістю України, зробивши відповідні доробки, можна з успіхом використовувати ці станції в системі військового зв'язку.

Високочастотне устаткування в значній мірі визначає такі важливі характеристики РРЛ як протяжність інтервалу і лінії в цілому, якість утворених каналів, перешкодозахищеність, час розгортання. Удосконалювання показників по цих характеристиках складає окремі перспективні напрямки роботи, наприклад:

- збільшення перешкодозахищеності за рахунок застосування складних

Сигналів ( ШПС), способів завадостійкості кодування;

    - використання комбінованих способів підвищення завадостійкості - АРМ передавача, ПРЧ, АДН; - використання інших діапазонів або розширення вже існуючих. При

Проектуванні ВЧ устаткування першочерговою задачею є вибір частотних діапазонів, що, з одного боку, впливають на ТТХ РРЛ, а з

Іншого боку, визначають технічні рішення, масо-габаритні, енергетичні

Характеристики устаткування, що приймально-передає, і АМУ;

    - використання найбільш нових технологій зв'язку, використання найбільш ефективніших видів модуляцій; - ефективність використання частотного ресурсу діапазонів; - покращення енергетичних характеристик за допомогою збільшення коефіцієнту систем.

Похожие статьи




Необхідність, перспективи та головні напрямки удосконалення військових засобів РР зв'язку та їх основних частин - Розробка структурної схеми перспективної радіорелейної станції

Предыдущая | Следующая