Навігаційно-цифрова фотограмметрія - Фотограмметрія кінця ХХ століття - здобутки і тенденції

Цей термін запропонований нами в 1997 році, коли стало зрозумілим після XVIII Конгресу ISPRS (Відень, 1996), що фотограмметрія, по-перше, чітко стала на шлях цифрової фотограмметрії, і по-друге, застосування глобальних позиційних систем (GPS) суттєво міняє фотограмметричні технології.

GPS застосовується для забезпечення навігації літального апарату при аерофотозніманні та для фіксації просторових координат центрів проекцій (аерокамери) підчас знімання земної поверхні чи інших об'єктів.

Цифрова фотограмметрія, як відомо, оперує з цифровим знімком, який можемо отримати двома шляхами:

    - скануванням фотографічного зображення, - використовуючи цифрову знімальну камеру замість фотографічної.

Рис 1. Основні складові частини фотограмметрії та взаємозв'язки з іншими системами:

Опрацювання цифрового знімка ведеться на цифровій фотограмметричній станції (ЦФС), до складу якої входить комп'ютер, периферійні пристрої та програмне забезпечення для рішення фотограмметричних задач. Отже, в цифровій фотограмметрії головним носієм інформації є цифровий знімок. У вітчизняній літературі цифрові знімальні системи практично не описані. І це не дивно, бо вперше цифрові аерокамери демонструвались на XIХ Конгресі ISPRS (Амстердам, липень 2000 р.), тоді як на попередньому XVIII Конгресі ISPRS про цю апаратуру були тільки несміливі натяки. Виходячи з цих міркувань, подаємо тут опис цифрових аерокамер, який повинен бути корисним для читача.

Похожие статьи




Навігаційно-цифрова фотограмметрія - Фотограмметрія кінця ХХ століття - здобутки і тенденції

Предыдущая | Следующая