Аналіз стану та розвитку радіорелейного зв'язку у Збройних Силах України - Аналіз стану та розвитку радіорелейного зв'язку у Збройних Силах України

Радіорелейний зв'язок - радіозв'язок по лінії (радіорелейна лінія, РРЛ), представляє собою ланцюжок приймально-передаючих (ретрансляційних) радіостанцій. Наземний радіорелейний зв'язок здійснюється зазвичай на деци - і сантиметрових хвилях (від сотень мегагерц до десятків гігагерца).

За призначенням радіорелейні системи зв'язку діляться на три категорії, яким на території України виділені свої діапазони частот:

    - внутрішньозонові лінії зв'язку 60-70 Мгц, 150-174 Мгц, 390-470 Мгц і діапазони 2,8,11,13,15,18,23,27,38,55,58Ггц. - зонові лінії (2, 7,8 ГГц) - магістральні лінії від 3,4 ГГц до 11,7 ГГц (це 4, 6, 7, 8, 11 діапазонів)

Дане ділення пов'язане з впливом середовища поширення на забезпечення надійності радіорелейного зв'язку. До частоти 12 ГГц атмосферні явища роблять слабкий вплив на якість радіозв'язку, на частотах вище 15 ГГц цей вплив стає помітним, а вище 40 ГГц що визначає, крім того, на частотах вище 40 ГГц значний вплив на якість зв'язку надає загасання в газах складових атмосфери землі. Атмосферні втрати, в основному, складаються з втрат в атомах кисню і в молекулах води. Практично повна непрозорість атмосфери для радіохвиль спостерігається на частоті 118.74 ГГц (резонансне поглинання в атомах кисню), а на частотах більше 60 ГГц погонне загасання перевищує 15 дБ/км. Послаблення у водяних парах атмосфери залежить від їх концентрації і досить велике у вологому теплому кліматі і домінує на частотах нижче 45 ГГц.

Так само негативно на радіозв'язок впливають гідрометеори, до яких відносяться дощі, сніг, град, туман та ін. Вплив гідрометеорів помітний вже при частотах більше 6 ГГц, а в несприятливих екологічних умовах (за наявності в атмосферних опадах металізованого пилу, смогу, кислот або лугів) і на значно нижчих частотах.

Антени сусідніх станцій розташовують в межах прямої видимості (за винятком тропосферних станцій). Для збільшення довжини інтервалу між станціями антени встановлюють як можна вище - на щоглах (баштах) заввишки 10 - 100 м (радіус видимості - 40-50 км.) і на високих будівлях. Станції можуть бути як стаціонарними так і рухомими (на автомобілях). Протяжність наземної лінії радіорелейного зв'язку - до 10000 км., ємність - до декількох тисяч каналів тональної частоти в аналогових лініях зв'язку, і до 622 мегабіт у цифрових лініях зв'язку.

З 4 по 8 жовтня 2009 року під загальним керівництвом першого заступника начальника ДСТСЗІ СБ України полковника Гулака Г. Н. з окремими підрозділами Департаменту були проведені комплексні польові навчання. Метою навчань стояла перевірка здатності органів управління і підрозділів виконувати завдання по призначенню, злагодженість дій і удосконалення польової виучки особового складу, накопичення досвіду управління польовою компонентою державної системи урядового зв'язку України при діях Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України. Для проведення навчань була задіяна значна кількість особового складу і рухомих засобів зв'язку, було розгорнуто 6 польових вузлів урядового зв'язку пунктів управління, побудовано 12 багатоканальних ліній радіорелейного зв'язку, організований урядовий зв'язок на 20 інформаційних напрямах.

Збройні сили України прийняли на озброєння модернізований повітряний пункт управління вітчизняного виробництва на базі літака Ан-26, аналогів якому на території СНД не існує. Весь комплекс робіт по створенню модернізованого повітряного пункту управління, який проходив у рамках реалізації положень Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки - від проектування до випробування, був здійснений у рекордний термін - близько 12 місяців. Роботи по переобладнанню у принципово новий літак - повітряний командний пункт виконувалися на базі АНТК ім. Антонова і Київського авіаційного заводу "Авіант". Новий модернізований повітряний пункт управління істотно підвищує безперервність, стійкість і живучість всієї системи управління українською армією, і його поява у складі ЗС України повністю укладається у рамки загального процесу вдосконалення системи управління, відзначили в Міноборони. Цей новий елемент у системі управління ЗС України має унікальні тактичні і технічні характеристики. Так, наприклад, для забезпечення надійного і постійного зв'язку, що є основою всієї системи управління, між Львовом і Києвом необхідно розгорнути 12-15 радіорелейних станцій. Крім того, пункт управління оснащений потужним вузлом зв'язку, який забезпечує всі види зв'язку з абонентами, а також відповідає стандартам завадозахищеності і нормам радіоелектронної протидії.

Найбільш поширеними радіорелейними станціями у військах є станції Р-409, Р-415, Р-414 і Р-450. На жаль, 70% апаратури є аналоговою і цифрова зустрічається досить рідко. Перехід до цифрової техніки проходе дуже повільно, із-за недостатнього фінансування. Це призводить до того, що для забезпечення зв'язку розгортаються радіорелейні лінії на базі застарілих станцій. Негативний вплив на стан радіорелейного зв'язку надає економічна криза 2009 року. Вона не дає належним чином поповнювати частини необхідним сучасним цифровим обладнанням.

Похожие статьи




Аналіз стану та розвитку радіорелейного зв'язку у Збройних Силах України - Аналіз стану та розвитку радіорелейного зв'язку у Збройних Силах України

Предыдущая | Следующая