Використання природно-антропогенних ресурсів Закарпаття - Туристичний потенціал Закарпатської області

За даними ЮНЕСКО зникнення 60 тисяч видів рослин до 2050 року може викликати поступове зникнення життя на Землі. У цьому контексті час вимагає певних конкретних дій на кожній ділянці земної поверхні. Час вимагає від людей економіку, право, суспільне життя, добробут розглядати через призму раціонального використання і розподілу природних ресурсів. Що ж можна зробити нині, аби донести до кожного важливість проблеми збереження заповідного довкілля?

Потрібно :

    - у кожному населеному пункті області силами школярів і студентів створити і вести своєрідний літопис природи, який не тільки фіксує наявність певних об'єктів, але і описує їх місцезнаходження, стан, історію, народні перекази, цінність, перспективи збереження. Виявлені цінні об'єкти природи заносяться до своєрідного списку територій, які потребують вивчення та охорони; - започаткувати спеціальні екскурсійно-тренінгові маршрути для школярів (особливо міських), де у живій природній екосистемі можна побачити явища, які вивчаються з біології, екології, безпеки життєдіяльності, географії; - продовжити і розширити роботу тривалих пізнавально-навчальних заходів - комплексних біологічних експедицій, польових практик, шкільних лісництв, експедицій-таборів "Ойкос", еколого-краєзнавчої подорожі "Сплав річкою Тисою", операції "Ріки мого дитинства", "До чистих джерел", які успішно проводяться Закарпатським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді; - навчальну практику старшокласників спеціалізованих шкіл та студентів вузів проводити у місцях, де можливе вивчення і закріплення вивченого, наприклад, екологоосвітніх центрах, які вже існують на Закарпатті; - запровадити обов'язкове відвідання школярами та студентами: відділу природи краєзнавчих музеїв (загальне ознайомлення), музею екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах (вивчення історії формування Карпатських гір, їх геології, геоморфології, основних типів ландшафтів, рослинного і тваринного світу), місця пам'ятного геодезичного знака Центру Європи біля села Ділове (ознайомлення з природоохоронними технологіями, розробленими Карпатським біосферним заповідником та методами визначення кордонів та центрів Європи); - за прикладом міжнародного волонтерського молодіжного табору з вивчення та збереження унікальної фортифікаційної споруди ХІІ - ХІІІ століття - Невицького замку - створити міжнародні молодіжні волонтерські екологічні експедиції, які б допомагали місцевим природоохоронцям у важливих екологічних акціях; - для кращого ознайомлення з унікальними об'єктами природи нашого міста розробити мережу екологоосвітніх маршрутів, наприклад, "До найстаріших дерев міста над Ужем", "Історія природокористування на території сучасного Ужгорода", "Історія Підградського парку - найдавнішої пам'ятки паркової культури Закарпаття", "Парк Плотені" і "Сад Лаудона", "Живе викопне дерево мезозою - гінкго білоба в Ужгороді", "Платани на вулицях Мукачева" та проводити по них екскурсії силами школярів спеціалізованих навчальних закладів для школярів та гостей області; - розширити мережу екологічних стежок та еколого-пізнавальних маршрутів Закарпаття, адже майже у кожному населеному пункті краю є унікальні природні об'єкти, про які можна розповісти більшому колу людей, особливо шкільній молоді (починаючи з зовсім нескладних ознайомчих і закінчуючи вже існуючими, що мають важливе наукове значення) Приклад: успішна розробка екологічної стежки до "Меморіального парку "Красне поле" під Хустом не тільки суттєво впливають на формування світогляду молоді, але й заохочують до активних дій з вивчення природних особливостей, історії, народних традицій рідного краю, а також сприяють усвідомленому вибору здорового способу життя.[12,85]

Похожие статьи




Використання природно-антропогенних ресурсів Закарпаття - Туристичний потенціал Закарпатської області

Предыдущая | Следующая