Перспективні тури територією області - Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття

Винний шлях

"Закарпатський туристичний винний шлях" об'єднав 12 винних підвалів та дегустаційних залів кращих виноробів, де приймають відвідувачів з метою популяризації закарпатських вин.

У кожному з них Вам запропонують від 6 до 12 найменувань,,божественного напою", серед яких відомі марочні вина (до прикладу,,Троянда Закарпаття") та нові, нещодавно створені знавцями виноробства.

Окрім того, туристам запропонують скуштувати страви найсмачнішої закарпатської кухні, адже в кожному іншому закладі вони різні, і в жодному винному підвалі та залі не повторюються. На базі 5-ти підвалів, які отримали сертифікати Інституту виноградарства та виноробства імені В. Є. Таїрова розроблено "Тур вихідного дня".

У рамках екскурсії також заплановані культурно-розважальна програма та, за бажанням, купання у винній ванні або організація винної бані. Тур сплановано за схемою "все включено".

Гастрономічний туристичний шлях

"Гастрономічний туристичний шлях" дає змогу ознайомитися із традиційними блюдами національних меншин, які проживають на території Закарпаття. Турист зможе скуштувати блюда української, угорської, словацької, циганської, німецької та єврейської кухні: місцеві словацькі гомбовці та кнедлики, німецькі мисливські ковбаски, ромську гурку, єврейський човлент, угорські лечо та бограч.

Маршрут екскурсії: Берегівський та Ужгородський райони Закарпатської області.

Шлях передбачає:

    - відвідання національних ресторанів Закарпаття на вибір гостей (угорський, словацький, німецький, польський, ромський, гуцульський, румунський, єврейський, чеський та австрійський); - участь у гастрономічних фестивалях упродовж року; - ознайомлення з історією та рецептурою національної кухні відповідно до сезонів; - участь у приготуванні національних блюд; - участь у національних святах, пов'язаних з народною гастрономією; - відвідання кращих винних дегустаційних залів Закарпаття (Ужгород, Берегово); - дегустація вина, сирів, меду, наливок, палинок, настоянок, виготовлених за традиційними національними рецептами народів Закарпаття.

Протяжність маршруту: 100 км

Час подорожі: 8-10 годин

Тривалість подорожі: ознайомча - 1 день, екскурсійна - 2 дні, анімаційна - 3-5 днів. Зокрема, презентовано словацький гастрономічний маршрут. Залежно від часу - одноденний тур чи більш тривалий.

Мінеральні води Закарпаття

До цього маршруту входять не лише лікувальний туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто відпочиваючі дізнаються, хто відкрив води та їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, до прикладу графи Шенборни, побудували в Закарпатті таку розгалужену мережу купелей з використанням мінеральної води. Знаменита родина створила кілька міні-лікувальних центрів у Лумшорах (Перечинський район), с. Поляна (Свалявський район), с. Синяк (Мукачівський район), с. Шаян (Хустський район) та інші. Окрім того, туристичний шлях пропонуватиме нові послуги - велнес - та спа-процедури, які базуються на використанні місцевих ресурсів.

У туристичному маршруті,,Мінеральні води Закарпаття" міститься інформація про наявність мінеральних джерел Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою в місцевих санаторіях. У межах маршруту створені так звані великі, середні та малі мінеральні кола, а також термальний туристичний маршрут. Під час цих маршрутів мандрівники можуть скуштувати різні види мінеральних вод, а також відчути зовнішній лікувальний ефект мінеральних та термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними властивостями мінеральних вод Закарпаття.

У рамках маршруту:

Ознайомлення з історією вод;

Дегустація води;

Бальнеологічне використання мінеральних вод (ванни, душ, лікування);

Участь туристів у єдиному в Україні фестивалі мінеральних вод (с. Поляна - Уклин, Свалявський район).

Соляний шлях

Солотвино - Олександрівка - Драгово - Свалява

1. Солотвино

Солотвино розташоване за 195 км від Ужгорода на правому березі річки Тиса. Близько 250 мільйонів років тому тут хлюпотіли хвилі величезного океану, який залишив по собі,,напам'ять" про себе найбільші в Європі соляні поклади. Їх почали розробляти ще до нашої ери.

Соляні копальні завжди були спокусливим об'єктом для загарбників. Наприклад, для римлян. Напочатку ІІ століття нашої ери легіони римського імператора Марка Ульпія Трояна захопили Дакську державу, яка на той час існувала на цих землях, та заснували замість неї провінцію своєї імперії Верхня Дакія. Саме тоді (чи не вперше?) в хроніках згадується Солотвино.

Головне в ланцюгу цих озер - озеро Кунігунда (глибиною майже 8 метрів), соляний розчин якого сприяє лікуванню багатьох захворювань опорно-рухового апарату та шкіри.

2. Олександрівка (solyanka)

Олександрівка або Шандрово (назва, яка прижилися в селі ще з часів Австро-Угорської імперії) знаходиться за 24 кілометри від Хуста. Тут майже 700 дворів, у яких мешкає близько двох з половиною тисяч населення. понад 100 років тому на території села діяло кілька соляних копалень.

Найвідоміша соляна криниця знаходиться метрів за 100-200 від початку села під старими горіхами. Старожили Шандрова кажуть, що за ропою до них приїжджають не лише із закарпатських сіл та містечок, але й із сусідніх Чехії, Угорщини та Словаччини. Туристів олександрівська солярня вабить насиченістю йоду в ропі. Крім того, подібні природні соляні джерела для них - своєрідне диво світу. Сьогодні ропу, в Шандорові використовують для закладки овочів, засолювання сала. Для отримання солі Олександрівську ропу виварюють і таким чином отримують з неї поживний багатий на йод продукт. Було проведено експеримент у 2007 році: два з половиною літри ропи, виварено її й отримано... 900 грамів чистісінького продукту.

3. Драгово (solyanka)

Як пише Drahny Fr. (1924): "Жупа Марамороська найбагатша мінеральними водами. В 98 селах тут відомі 234 мінеральні джерела, багато з яких знаходяться біля залізничного шляху Кіральгаза-Ясіня. З драгівської води виварювали сіль і село входило до так званого "Соляного шляху".

4. Свалява (solyanka)

Назва Свалява пов'язана зі словом "сіль", у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела Зі свалявської мінеральної води виварювали сіль, а містечко входило до так званого "Соляного шляху".

Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду відносяться до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з'являються в добу правління останнього Ракоці (1676-1735), тоді з домінії вивозили разом із винами і квасну воду буркутів у бочках аж до Москви, її ставили на рівні з "єгерською" (тобто карлсбадською та марієнбадською). У 1826 році на джерелі існували і популярні серед населення купелі, однак у 1834 році його, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками, для виробництва (виварювання солі).

Військовий туризм

Військовий туристичний маршрут,,Лінія Арпада''

Свалява - Уклин - Верхня Грабівниця - Підполоззя - Гукливе - Міжгір'я - Синевир

Найпопулярнішою серед об'єктів військового туризму в Закарпатті є лінія Арпада. Це багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км противотанкових перепон. Лімнія Арпамда створювалася в 1943-1944 роках для оборони від наступаючої Червоної Армії.

Найпрезентабельніша зона - Верхньої Грабівниці, де знаходиться 1,5-кілометровий тунель із боковими відхиленнями. Там зберігалась амуніція і зброя, були розташовані контрольні виходи, вентиляційні шахти.

У селі Гукливий Воловецького району знаходиться єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-отель,,Грінгоф'', де знаходилася ставка угорської армії. Тут проходив,,мукачівський напрямок'' лінії Арпада. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі,,закривали'' долину річки Латориця. Загалом збереглися залишки: 35 дзотів, 95 дотів, 8 ліній протитанкових споруд, сотні вогневих точок, 6 протитанкових ровів, 4 полоси мінних полів, ескарпи, лісові завали.

Стежками опришків

Туристичний маршрут,,Стежками опришків'' є різновидом історико-культурного туризму, що підкреслює історико-культурну різноманітність Закарпаття.

Територія маршруту: село Вишка - місто Берегово - село Лісарня - село Репинне - село Колочава-місто Хуст - селище Ясіня

Ідея маршруту: Під час екскурсій маршрутом використовується саме міфологія і діяльність опришків у Карпатському регіоні як історична спадщина.

Маршрут охоплює всі райони Закарпатської області. По кожному району виготовлено окремі розробки, пов'язані з конкретними опришками, які там діяли. А в тих місцях, де були легендарні опришки, прокладено єдиний маршрут.

Практичне використання маршруту:

Ознайомлення з історією опришківського руху Закарпаття

Представлення анімативних програм: квести, реконструкція, пошук скарбів;

Представити гастрономію опришків

Коротка довідка: Вперше опришки згадуються у документах XVI століття. У зв'язку з посиленням феодально-кріпосницької експлуатації і національного гніту на західноукраїнських землях рух опришків спочатку розгорнувся в Карпатських горах. Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені невеликими загонами. Партизанська тактика раптових ударів, сувора конспірація, глибоке співчуття і цілковита підтримка з боку селянства, яке постачало їм зброю і харчі, давали можливість опришкам вести успішну боротьбу проти гнобителів. У XVI-XVII століттях зброєю опришків були луки, списи, сокирки. Пізніше, у 18-19 ст., нею стали рушниці, пістолі, ножі, рогатини. Символом бойової доблесті опришків були топірці (бартки), на яких вони присягалися, коли вступали у загони. За допомогою численних військових частин і каральних загонів австрійському уряду вдалося придушити опришківський рух. Остаточно опришківські прояви в Закарпатті були ліквідовані чеською жандармарією у 20-х роках ХХ століття, а потім в 50-х роках радянською міліцією. Останнім ватажком опришків був Микола Стаєр. Про опришківський рух складено багато народних пісень, легенд, переказів.

Похожие статьи




Перспективні тури територією області - Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття

Предыдущая | Следующая