Мадрид - Туристичні ресурси Мадриду

Мадримд (ісп. Madrid) -- столиця та найбільше місто Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Мадрид. Населення міста -- 3 273 049 мешканців (2010 рік), а включаючи передмістя -- понад 7 млн. Місто розташоване в центральній частині Піренейського півострова. Великий Мадрид є найбільшою міською агломерацією Південної Європи та займає агломерацію площею 1,2 тисячі кмІ. Безпосередньо місто розташоване на території завбільшки 607 кмІ та включає 21 адміністративний район.

А) Історія

За легендою, Мадрид заснував античний герой Окній, син Тиберина (бога ріки Тибр) та віщунки Манто. На березі річки Мансанарес була заснована фортеця Мантуя Карпетанська. Існує версія, що назва Мадрид походить від кельтського Маджерит -- "великий міст" (що після арабського завоювання Іспанії перетворився на Маджерит). Однак історія того, що має назву "Вілья" (за аналогією Сіті у Лондоні), бере початок лише у 852 році, коли маври побудували тут фортецю Маджеріт (або Матріт), яка слугувала захистом для найбільшого міста півострова -- Толедо. В перекладі з арабської слово "Маджеріт" означало "джерело води" (через значні водні ресурси цього району). В X столітті у маленькому Мадриді народився Маслама-аль-Майріті, найвідоміший астроном Кордовського халіфату і засновник математичної школи. У 1083 році фортецю захопили християни, але протягом ще 5 століть архітектурний та національний склад міста майже не змінювалися. Християни, маври та євреї мирно співіснували до кінця XV століття. Увесь цей період Мадрид був лише супутником Толедо, що у добу Раннього Середньовіччя був процвітаючим центром кастільського королівства.

Місто процвітало і отримало звання "вілья" у 1123 році. 1188 року представники Мадрида вперше взяли участь у засіданні Парламенту (Кортесів) Кастилії. Влада у місті належала Раді, що обиралася народом. Так було до 1346 року, аж поки король Альфонсо XI не запровадив систему регенства, коли лише представники місцевої олігархії мали право керувати містом. Мадрид був місцем тимчасового перебування кастильських королів: Пабло І і Енріке ІІ. Останній на початку XV століття наказав переробити місцеву цитадель (Алькасар) у палац, а також розпочати будівництво палацу, що мав слугувати літньою резиденцією. Мадрид часто ставав місцем коротких зупинок іншого кастильського монарха Карлоса І. Його приваблювали сусідні ліси, що славилися великою кількістю дичини. Через це Карлос І наказав побудувати мисливський павільйон на сусідніх землях Ель Пардо. Під час правління католицьких королів Мадрид активно розвивався -- насамперед завдяки звільненню населення від податків та наданню різноманітних привілеїв. Наприкінці XV століття місто налічувало 3400 жителів, які мешкали у середньовічному кварталі, який починався в Алькасарі, уздовж Пагорба Сліпих, Вістільї, Брам Маврів, Кавас, Зачинених Брам, Печери Сан Мігеля до площі Каньйос дель Перраль. Найвідомішою спорудою міста був Алькасар, який входив до складу фортифікаційного кола, що оточувало місто.

У червні 1561 року, коли "вілья" налічувала вже 30 тисяч жителів, король династії Габсбургів Феліпе II переніс двір з Толедо до Мадрида, розмістивши його у стародавньому Алькасарі. Причина такого кроку була цілком прагматичною: необхідно було зменшити вплив могутнього архієпіскопа Толедо на Двір короля. Окрім того, молодій дружині короля не подобався Толедо, і вона благала чоловіка знайти нове місце для Королівського Двору. Мадрид з його мікрокліматом, оточений лісами і розташований на річці Мансанарес, став доречною кандидатурою. Відтоді "вілья де Мадрид" став столицею динамічно зростаючого Іспанського королівства (за винятком періоду 1601--1606 років, коли столицею тимчасово був Вальядолід, та періоду Громадянської війни, коли функції столиці у різний час виконували Валенсія і Барселона).

Маленьке місто у центрі країни за один день перетворилося на столицю найпотужнішої світової імперії. У 1625 році Феліпе IV наказав зруйнувати стіни міста і побудувати нове фортифікаційне коло, яке проіснувало аж до XIX століття. Уряд засідав у Королівському Алькасарі, Королівському Палаці і Східному Палаці (Plaza de Oriente). Одночасно будувався ще один палац на іншому боці міста. Він був оточений садами і отримав назву Палац "Буен Ретіро", де розташовувалася Тронна зала.

Королівський палац у Мадриді

Зміна династії і прихід до влади Бурбонів мали для інфраструктури Мадрида дуже позитивні наслідки. Темні, брудні і вузькі вулички, будинки без належної каналізації почали відходити у минуле. Пожежа 1734 року в Королівському Алькасарі, внаслідок якої була знищена третина королівської колекції картин, змусила побудувати новий королівський палац -- Palacio Real. Роботи велися до 1755 і завершилися лише при царюванні Карлоса ІІІ. Саме Карлос ІІІ отримав звання "найкращого мера Мадрида". При ньому були побудовані мости, лікарні, парки, фонтани, каналізаційна система. В оновленні іспанської столиці взяли участь найвідоміші на той час архітектори і дизайнери: Франческо Сабатіні, Вентура Родрігес, Хуан де Вільянуева. Проект Салон Прадо, що реалізувався на околицях міста між комплексом Буен Ретіро і фортифікаційним муром, -- найважливіший в історії міста середини XVIII століття. В цей час були побудовані бульвар Прадо і Реколетос, бульвар Пасео де ла Кастельяна, фонтани Нептуна, Сібелеса і Аполлона, Королівський ботанічний сад, Астрономічна обсерваторія або Кабінет природничої історії, що пізніше трансформуються у музей Прадо. У XVIII столітті в окрему адміністративну одиницю виділена провінція Мадрид.

Під час короткого перебування у Мадриді французьких загарбників Жозе Бонапарт наказав провести реконструкцію площі Пуерта дель Соль та вулиць, що прилягали до неї. Повстання мешканців Мадрида 2 травня 1808 року стало початком війни за незалежність від французьких загарбників.

Доба XIX століття, коли Іспанія втратила майже всі свої колонії, залишила небагато слідів в архітектурі іспанської столиці. Найяскравіший слід -- будівництво залізничного вокзалу Аточа. Він був закладений 1851 року, хоча будівництво основної споруди датується 1888--1982 роками. Аточа був спроектований Альберто Паласіо, ученем славнозвісного Густава Ейфеля. Еклектична споруда була зроблена із заліза та цегли та була втіленням індустріальної архітектури, що панувала у той час в Європі. Вокзал став символом промислового росту іспанської столиці, оскільки саме через нього кілька поколінь іммігрантів-робітників прибували до Мадрида.

1860 року нарешті був зруйнований мур Феліпе IV.

У 30-х роках XX століття відкрилася Гран Віа, а 1919 року -- перша станція метрополітену.

Громадянська війна 1936--1939 років залишила глибокий слід в історії Мадрида. Особливо постраждала західна частина міста. У другій половині XX століття Мадрид почав рости шаленими темпами. Площа міста зросла майже у 10 разів: з 66 кмІ. до 607 кмІ, поглинувши 13 сусідніх районів (Аравака, Барахас, Фуенкараль, Орталеса, Вальєкас, Вільяверде тощо). Зростання міста відбувалося неконтрольованими темпами, що спричинило появу трущоб. Під час диктатури Франко були побудовані Арка Перемоги, Міністерство навколишнього середовища (споруджене у неогрегоріанському стилі) та Будинок профспілок. План облаштування агломераційної зони Мадрида, схвалений у 1963 р., започаткував тенденцію субурбанізації, коли спальними районами стали Хетафе, Алькоркон, Фуенлабрада, Леганес, Сан Себастьян де лос Рейєс, Сан Фернандо де Енарес, Алькобендас, Кослада.

У пятидесяті роки був подовжений бульвар Пасео де ла Кастельяна; там почали будуватися сучасні споруди і хмарочоси найвідоміших світових компаній.

Після смерті Франко розпочалася демократична доба, коли мера Мадрида почали обирати всенародно. 1992 року був модернізований вокзал Аточа. Рестравровані більшість історичних споруд міста. У 2007 на площі Карлоса І королівська пара Іспанії відкрила пам'ятник жертвам терористичної атаки у мадридській залізниці.

У XXI столітті на місто чекають нові виклики: стримування цін на нерухомість, розширення міста; перемоделювання історичного центру; інтеграція іммігрантів у життя міста, проблеми з водопостачанням.

Б) Столичний статус

Доля Мадриду була яскрава, адже за 5 століть воно перетворилося з містечка в великий мегаполіс і ці перетворення його у велику метрополію нерозривно пов'язані з ознаменуванням Мадриду, як столиці багатогранного іспанськонго суспільсва, починаючи з часів Великої Іспанської Імперії та закінчуючи теперішніми часами модернової Європейської країни. Саме з 1561 року постійне представництво Королівського суду розмістилося в містечку Мадрид, а юридичне визнання ролі столиці довелося чекати довше.. Аж до 1931 року, з появою другої іспанської республіки, а в Конституції цей факт був закріпленийі в 1978 році. У 2006 році був прийнятий "закон про Столицю" і спеціальна схема розвитку Мадрида, яку затвердили муніципальні збори міста.

Як столиця держави, Мадрид є домом для державних установ Іспанії; Генеральний суд, міністерства, державні установи та пов'язані з ними структури, а також офіційна Резиденція королів Іспанії. На економічному рівні, Мадрид є основним діловим і фінансовим центром Іспанії, в наш час[Коли?] це майже 50,1% доходів в казну країни, та більше 5000 провідних іспанських компаній. Це місце знаходження основного фондового ринку в країні, з численними національними компаніями і з кількома найбільшими світовими корпораціями. Зі світових установ в місті розташувалися: Штаб-квартира Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО), штаб-квартира Іберо-американського Секретаріату (СЕГІБ) і штаб-квартира Організації іберо-американських держав з питань освіти, науки і культури. Крім того, проводяться великі міжнародні зібрання з представниками-країнами іспаномовними; Постійний комітет Асоціації іспаномовних академій [10], Штаб-квартира Іспанської королівської академії(РАЕ) і штаб-квартира Інституту Сервантеса. В Мадриді організовуються ярмарки -- ФНПР, Мадрид Fusion, ARCO, SIMO ВТК, Motor і тиждень моди Cibeles Мадрид.

В) Розташування

Місто Мадрид розташоване в центральній частині Іберійського півострова, за декілька миль на північ від гори Серра-де-Лос-Анджелес (що вважається іспанцями за географічний центр іберійського півострова). Координати міста є 40 ° 26'N 3 ° 41'W / 40433, ?3683, а його середня висота над рівнем моря становить 667 м, що робить його найвищою столицею Європи. Географічні та кліматичні умови Мадриду відповідають характерним для Південної височини в Центрально-Іберійському плато. Місто розташоване в кількох милях від гірського хребта Сьєрра-де-Гуадаррама (Sierra de Guadarrama) і розташоване в басейні річки Тежу.

Головною річковою артерією в Мадриді є річка Мансанарес, яка проникає до міста з підніжжя хребта Сьєрра-де-Гуадаррама та мадридьских околиць Монте-де-Ель-Пардо, і живить ще й однойменне водосховище, яке також отримує води від інших струмків та річок Техада і Маніна. Після цього річка продовжує нести свої води "легенями Мадриду", а вже згодом втікає в міські квартали. При виході з міста, річка проходить через східну околицю міста -- Хетафе, де вона отримує воду зі струмка Кулебро, а незабаром впадає в більш повноводну річку Ярама (Jarama), яка несе свої води вздовж північно-східних границь міста, і протікає в безпосередній близькості від міста Рівас-Васиамадрид, і є найбільшою притокою річки Тежу. На додаток до тих струмків та потоків, що впадають в Мансанарес, існують й інші малі річки та потоки в місті Мадриді і його околицях, які мають нахил в іншу сторону і стікають в долину Кедрон, а згодом вливаються до річки Гуадаррами -- ще однієї притоки Тежу.

Г) Клімат

Мадрид перебуває в зоні середземноморсько-континентального клімату і сильно залежить від екологічного впливу самого міста. Зими в місті холодні, при температурі нижче 4-5 °С, з частими заморозками та іноді снігопадами. Літо спекотне, температура в середньому становить близько 24 °C в липні і серпні, а максимальна температура іноді перевищує 35 °C. . Амплітуда теплових щорічних змін (19 градусів, і ця цифра типова для південних плато) пояснюється великою відстанню до моря і висотою розташування міста (близько 600 м). [ 63 ] Річна кількість опадів становить понад 400 мм, з дуже помітним мінімумом влітку, чотири сухих місяці -- з червня по вересень, які змінюються набагато більш дощовим періодом, хоча загалом вважається, що місто розташоване в доволі посушливій зоні.

Г) Транспорт

В місті діє ряд автобусних маршрутів та метрополітен (з 1919 р.), який останнім часом швидко розвивається. Метрополітен Мадрида займає третє місце в Європі за довжиною ліній (245 км) після лондонського (415 км) та московського (288 км). На додаток до метро в Мадриді відкрита мережа сучасного трамваю, відомого як metro ligero (легке метро), приблизно через 35 років після того, як в Мадриді закрилася попередня трамвайна система. Діє мережа електричок, є два вокзали -- Аточа і Чамартін. На північному сході від міста -- міжнародний аеропорт "Барахас" (4 термінали). Аеропорт щороку обслуговує близько 40 млн пасажирів та входить до списку 20 найбільших аеропортів світу.

Д) Спорт

"Реал Мадрид" був визнаний ФІФА кращим футбольним клубом XX століття. У 1920 році клубу було присвоєно звання королівського і він отримав свою назву. Стадіон команди -- "Сантьяго Бернабеу", розташований в північній частині міста. Місткість стадіону -- більш 80 тис. глядачів. Відкриття стадіону відбулося 14 грудня1947 року. Стадіон названий на честь Сантьяго Бернабеу Йесте -- президента клубу в 1943--1978.

Одним з найсильніших футбольних клубів в історії Іспанії є "Атлетіко". Клуб базується на стадіоні "Вісенте Кальдерон", що вміщає близько 55 тис. глядачів. У 1982 році Мадрид, поряд з іншими містами Іспанії, брав чемпіонат світу з футболу. Фінал відбувся на стадіоні "Сантьяго Бернабеу", групові ігри -- на стадіоні "Вісенте Кальдерон".

У 2009 році Мадрид посів друге місце за результатами голосування за право прийняти літні Олімпійські ігри 2016 року, поступившись Ріо-де-Жанейро

Е) Монументи

Ск. А. Марінес. Монумент повстанцям, розстріляним 2 травня 1808 р. вояками Наполеона

Наяда з мушлею (монумент Альфонсо XII, фрагмент)

Король Карлос ІІІ

Монумент драматургу Хасінте Бенавенте

Є) Корида

До початку XVIII ст. кінна корида в Мадриді проводилася на Пласа Майор в присутності короля. Після формування традицій сучасної пішої кориди в XVIII ст. головна арена знаходилася в районі воріт Алькала. В 1925 р. була побудована грандіозна арена для кориди Лас-Вентас в кінці вулиці Алькала. Щонеділі з березня по жовтень тут проходять бої биків, які притягують любителів тавромахії та туристів з усього світу. З 1 по 30 травня щороку на честь міських свят Св. Ісідора проводиться найважливіша серія боїв биків у світі -- Feria de San Isidro. Перед входом на Арену Лас-Вентас стоїть монумент, присвячений тореадору Хосе Куберо Санчесу (Josй Cubero Sбnchez, 1964-1985) - монумент "помер тореро, народився ангел".

Монумент Хосе Куберо Санчесу

Похожие статьи




Мадрид - Туристичні ресурси Мадриду

Предыдущая | Следующая