Класифікація вправ залежно від потужності роботи - Фізіологічна класифікація та характеристика рухів у спорті

Вплив фізичних вправ на стан функцій організму визначається багатьма причинами, які умовно можуть бути об'єднані в групи педагогічних, психологічних, біохімічних і фізіологічних факторів. Особливу роль в класифікації фізичних вправ грають фізіологічні закономірності рухів. Фізіологічною основою класифікації фізичних вправ можуть бути режим м'язової діяльності (статичний, динамічний, змішаний), ступінь координаційної складності, ставлення вправ до розвитку якостей рухової діяльності (фізичним якостям), відносна потужність роботи і інші ознаки. Одним з можливих ознак, які можуть бути покладені в основу фізіологічної класифікації, є спосіб виконання фізичних вправ - стандартний або нестандартний (варіативний). Так, для циклічних вправ характерні стандартні (постійні, не змінні) способи виконання. Бігун, плавець, велосипедист виконують порівняно невелику групу вправ, в яких суворо чергуються певні фізіологічні параметри руху. Для нестандартних вправ характерні постійна зміна умов спортивної діяльності, а разом з нею і зміна форми рухів і їх фізіологічних характеристик (бокс, боротьба, фехтування, спортивні ігри).

В даний час загальновизнаною є класифікація, запропонована В. С. Фарфелем, який всі види спортивних вправ розділив на пози і рухи. Рухи поділяються на два класи - стандартні (стереотипні) і нестандартні (ситуаційні). Перші формуються за принципом стереотипу, виконуються у завжди заздалегідь відомих умовах, в певній послідовності. Другі - хоч і містять ряд завчених, стереотипних елементів, але виконуються в нестандартних умовах, непостійних ситуаціях, з великими варіаціями, що характерно для єдиноборств і спортивних ігор, а також для кросів. Групу стандартних рухів можна умовно розділити на дві підгрупи: рух з кількісною оцінкою (в кг, м, с); рух з якісною оцінкою (у балах). [14, c.96-98]

Перша підгрупа може бути підрозділена на циклічні (з повторюваними циклами рухів) і ациклічні рухи.

Інтенсивне дослідження адаптаційних перебудов кісткової і сполучної тканин під впливом різних факторів стало проводитися лише в останні десятиліття. До цього вважалося, що кісткова і, особливо, волокниста сполучна тканина не схильні до адаптації. Проте в даний час встановлено, що кістки, сухожилля, зв'язки вельми чутливі до механічних навантажень і реагують на них відповідними структурними і функціональними змінами.

Величезна кількість фізичних, у тому числі спортивних, вправ обумовлює необхідність їх класифікації. Класифікація може бути заснована на будь-якій ознаці, в тому числі і на тих або інших фізіологічних особливостях. Нині існуюча фізіологічна класифікація об'єднує в групи фізичні вправи з подібними функціональними характеристиками.

Найбільш загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ може бути проведена на основі виділення трьох основних характеристик активності м'язів, що здійснюють відповідну вправу:

    1) обсяг активної м'язової маси; 2) тип м'язових скорочень (статичний або динамічний); 3) сила або потужність скорочень.

В залежності від обсягу активної м'язової маси всі фізичні вправи класифікують на локальні, регіональні (часткові) і глобальні (загального впливу).

    1) До локальних відносяться вправи, в здійсненні яких бере участь менш 1/3 всієї м'язової маси тіла (стрільба з лука, з пістолета, певні гімнастичні вправи). До регіональних (часткового впливу) відносяться вправи, в здійсненні яких бере участь приблизно від 1/3 до 2/3 всієї м'язової маси тіла (гімнастичні вправи, виконувані тільки м'язами рук і поясу верхніх кінцівок, м'язами тулуба і т. п.). 2) У відповідності з типом скорочення основних м'язів, що здійснюють виконання даної вправи, всі фізичні вправи можна розділити відповідно на статичні і динамічні. До статичних вправ відноситься, наприклад, збереження фіксованої пози при утриманні стійки на кистях (у гімнастів), в момент пострілу (у стрільця). Більшість фізичних вправ відноситься до динамічних. Такі всі види локомоцій: ходьба, біг, плавання та ін. Вони характеризуються зменшенням довжини м'язових волокон при напрузі. 3) При класифікації фізичних вправ за силою скорочення провідних м'язових груп слід враховувати дві залежності: "сила - швидкість" і "сила - тривалість" м'язового скорочення.

Відповідно до залежності "сила - швидкість" при динамічному скороченні демонстрована сила обернено пропорційна швидкості скорочення м'язів (швидкості руху переміщуваної ланки тіла): чим більше ця швидкість, тим менше демонстрована сила. Інше, формулювання цієї залежності: чим більше зовнішнє навантаження (опір, вага), тим нижче швидкість укорочення (руху) і тим більше демонстрована сила, і навпаки, чим менше зовнішнє навантаження, тим вище швидкість руху і менше, демонстрована м'язова сила. Здобуток сили на швидкість м'язового скорочення визначає його потужність.

залежність граничного часу роботи від сили скорочення при локальній статичній роботі (ліворуч) і від потужності (частоти рухів) при локальній динамічній роботі (праворуч)

Рис. 2.1 Залежність граничного часу роботи від сили скорочення при локальній статичній роботі (ліворуч) і від потужності (частоти рухів) при локальній динамічній роботі (праворуч)

Залежність "сила - тривалість" м'язових скорочень, виражається в тому, що чим більше сила (або потужність) скорочень м'язів, тим коротше їх гранична тривалість. Це справедливо як для локальної та регіональної статичної і динамічної роботи (рис. 2.1), так і для глобальної роботи (рис.2.2).

За проявом в момент фізичного навантаження силі і потужності м'язових скорочень і пов'язаної з ними граничної тривалості роботи всі фізичні вправи можна розділити на три групи: силові, швидкісно-силові (потужностні) і на витривалість

крива залежності рекордного (граничного) часу від швидкості в бігу (б), плаванні (п) і бігу на ковзанах (к) (в. с. фарфель)

Рис. 2.2 Крива залежності рекордного (граничного) часу від швидкості в бігу (Б), плаванні (П) і бігу на ковзанах (К) (В. С. Фарфель)

Силовими можна вважати вправи з максимальним або майже максимальним напруженням основних м'язів, яке вони проявляють у статичному або динамічному режимі при малій швидкості - руху (з великим зовнішнім опором, вагою). Силовим вправам відповідає ліва частина кривої "сила - швидкість". Гранична тривалість вправ з максимальним проявом сили обчислюється кількома секундами. Сила є основною руховою якістю, що визначає успіх виконання силових вправ. [18, c.292]

Швидкісно-силовими (потужностними) є такі динамічні вправи, у яких провідні м'язи одночасно проявляють відносно великі силу і швидкість скорочення, тобто велику потужність. Максимальна потужність м'язового скорочення досягається в умовах максимальної активації м'яза при швидкості скорочення близько 30% від максимальної для ненавантаженого м'яза. На кривій "сила - швидкість" швидкісно-силові вправи займають положення - до 50-60% від максимальної швидкості. Максимальну потужність м'язи розвивають при зовнішньому опорі (вантажі), що становить 30-50% від їх максимальної (статичної) сили. Гранична тривалість вправ з великою потужністю м'язових скорочень знаходиться в діапазоні, від 3-5 с до 1-2 хв. - у зворотній залежності від потужності м'язових скорочень (навантаженні). Потужність грає найважливішу роль в швидкісно-силових вправах.

Вправами на витривалість вважаються такі вправи, при виконанні яких провідні м'язи розвивають не дуже великі по силі і швидкості скорочення, але здатні підтримувати або повторювати їх протягом тривалого часу - від декількох хвилин до багатьох годин (в зворотній залежності від сили або потужності м'язових скорочень). Витривалість - провідна фізична якість для вправ цієї групи.

У відповідності із загальною кінематичною характеристикою вправ, тобто характером протікання в часі, вправи ділять на циклічні і ациклічні.

До циклічних вправ локомоторного (тих, що переміщують) характеру відносяться біг і ходьба, біг на ковзанах і на лижах, плавання, веслування, їзда на велосипеді. Для цих вправ характерне багаторазове повторення стереотипних циклів рухів. До ациклічних відносяться такі вправи, протягом виконання яких різко змінюється характер рухової активності. Вправами такого типу є всі спортивні ігри, спортивні єдиноборства, метання і стрибки, гімнастичні і акробатичні вправи, вправи на водних і. гірських лижах, у фігурному катанні на ковзанах. Для ациклічних вправ характерні також різкі зміни потужності по їх ходу. Деякі види спорту включають різні вправи - циклічні і ациклічні. Такі, наприклад, багатоборства в легкій атлетиці, лижне двоборство, сучасне п'ятиборство.

Похожие статьи




Класифікація вправ залежно від потужності роботи - Фізіологічна класифікація та характеристика рухів у спорті

Предыдущая | Следующая