Історико-культурна характеристика країни, населення - Розвиток туризму в Угорщині

Внутрішньополітичне пристрій Угорщини визначається Конституцією, прийнятою 18 серпня 1949, з внесеними до неї пізніше поправками. Угорська Республіка - незалежна демократична держава, вищим законодавчим органом якого є Державне збори (парламент). Угорщина - президентська республіка. Глава республіки обирається строком на п'ять років. У країні діють різні партії та громадські організації. Угорський демократичний форум - одна з найбільш великих і широко підтримуваних населенням партій. Серед інших партій виділяються Союз вільних демократів, Незалежна партія дрібних господарів, Угорська соціалістична партія, Союз молодих демократів, Християнсько-демократична партія. В адміністративному відношенні Угорщина ділиться на області. Столиця держави - Будапешт - разом з п'ятьма іншими великими містами (Мішкольцем, Дебреценом, Дьйор, Сєїдом, Печемо) знаходиться в республіканському підпорядкуванні. Будапешт відіграє особливу роль в житті країни. Тут зосереджено близько 20% населення, випускається 40% промислової продукції, у столиці розташовані органи державного управління, більшість навчальних закладів, театрів, музеїв.

В кін. 9 в. на території сучасної Угорщини поселилися племена угорців. З 1000года Угорщина - королівство. Після Мохачской битви в 1526 році значна частина Угорщини підпала під Османський ярмо. У західній та північній частинах території Угорського королівства зміцнилися Габсбурги. Після австро-турецької війни 1683-99 років і придушення антигабсбурзького руху 1703-11 років, керованого Ракоці Ференцем II, вся Угорщина опинилася під владою Габсбургів. Революція 1848-49 років в Угорщині (найбільші діячі Л. Кошут, Ш. Петефі та ін.) Була пригнічена. За австро-угорської угоди 1867 Угорщина стала однією зі складових частин двоєдиної монархії - Австро-Угорщини. У жовтні 1918 року в Угорщині відбулася революція. Угорщина стала незалежною державою. 21 березня 1919 проголошена Угорською радянською республікою, після падіння якої (1 серпня 1919 року) в країні була встановлена диктатура Хорті (1920-44г). Повоєнні кордону Угорщини визначив Тріанонський мирний договір 1920 року. У 2-й світовій війні Угорщина виступала на боці Німеччини. У вересні 1944 року Радянська Армія вступила на територію Угорщини. 22 грудня 1944 в Дебрецені утворилося Тимчасовий національний уряд, який 28 грудня 1944 оголосив війну Німеччині; 4 квітня 1945 Радянська Армія завершила визволення Угорщини. Тимчасовий національний уряд провів ряд перетворень (аграрна реформа та ін.). 1 лютого 1946 Угорщина проголошена республікою. Паризьким мирним договором 1947 встановлені сучасні кордони Угорщини. У серпні 1949 року створена Угорська народна республіка (ВНР). Націоналізовані промисловість, банки, транспорт, проведена земельна реформа. Політика однопартійного режиму компартії викликала широке громадське невдоволення, яке вилилося в народне повстання в жовтні 1956 року зі вимогами демократичних свобод. Воно було жорстоко придушене радянськими збройними силами (введення яких в Угорщину був грубим втручанням СРСР), а уряд І. Надя, що оголосила про вихід з Варшавського договору, було заарештовано. У наступні роки керівництво країни на чолі з Я. Кадаром намагалося зміцнити позиції правлячої Угорської соціалістичної робочої партії, проводячи ідеологічну лібералізацію і господарську реформу. В середину 60-х років в країні почалися розробка і здійснення глибокої економічної реформи. Економічна реформа вивільнила додаткові ресурси і дозволила мобілізувати нові рушійні сили розвитку, сприяла прискоренню темпів зростання національного доходу, підвищення ефективності суспільного виробництва. Подальший розвиток отримала соціалістична демократія. Швидкими темпами розширювалися зовнішньоекономічні зв'язки, зміцнювалися відносини із зарубіжними країнами і міжнародними організаціями. Проте з середини 70-х років намітилося поступове погіршення зовнішніх і внутрішніх умов суспільно-економічного розвитку країни. Після різкого підвищення світових цін на нафту та інші паливно-сировинні товари в несприятливу сторону змінилися пропорції обміну для угорської зовнішньої торгівлі. Поряд з цим почалося певне згортання економічної реформи. Негативний вплив цих факторів компенсувалося залученням великих іноземних позик. З початку 80-х намітилося поступове розширення суспільно-економічних реформ. Принципово важливе значення мала що відбулася в травні 1988 року Всевенгерская конференція УСРП, яка окреслила шляхи подальшого розвитку економіки і суспільства, взяла курс на значне поглиблення реформ у цих сферах. У теж час, незважаючи на деяке поліпшення зовнішньоторговельного балансу, продовжувалося зниження життєвого рівня трудящих, збільшилися темпи інфляції. Було взято курс на перехід до суспільства, що грунтується на парламентській демократії і багатопартійної системи, а також ринкової економіки змішаного типу. 1989 року була змінена прийнята в 1949 році конституція і Угорщина проголошена демократичною правовою державою. На парламентських виборах в 1990 влада перейшла до опозиційних партій. На виборах у травні 1994 року перемогу здобула Угорська соціалістична партія (заснована в 1989 році). Угорщина - одна з найбільш процвітаючих націй Східної Європи, хоча національне виріб брутто (ВНП) на душу усе ще помітно нижче, ніж у західноєвропейських сусідів.

Чисельність населення Угорщини складає 10,6 млн. осіб У Європі за кількістю жителів країна займає 14-е місце. Середня щільність населення становить 115 осіб на кв. км. 1 Державна мова - угорська, що належить до угорської гілки фінно-угорської мовної сім'ї. На нього говорять 97% населення. Німці та словаки складають найбільші етнічні меншини. Меншим числом володіють південні слов'яни (головним чином хорвати й серби) і Румуни. Віруючі переважно католики (64%) і протестанти (23%). До II світової війни Угорщина являла собою аграрну країну. Частка сільськогосподарського населення була вище 70%. З кінця 40-х років, в ході розвитку індустріалізації, питома вага сільських жителів все більш скорочувався. В даний час він становить близько 40%. Приблизно 1/5 населення країни живе в межах столичної області - Будапешта. Найбільше місто після Будапешта - Мішкольц - поступається йому за чисельністю населення майже в 10 разів. Великі міста: Дебрецен, Сегед, Печ, Дьйор, Секешфекервар У 90-х роках показник смертності перевищив коефіцієнт народжуваності, природний приріст, таким чином, був негативним. Населення Угорщини старіє, майже 1/5 населення - у віці 60 років і вище. Проте надалі прогнозується сприятливе зміна демографічної ситуації.

Похожие статьи




Історико-культурна характеристика країни, населення - Розвиток туризму в Угорщині

Предыдущая | Следующая