Загальна характеристика роботи - Туберкульоз молодняку великої рогатої худоби (Епізоотологія та діагностика)

Актуальність теми. В останні роки епізоотична ситуація у світі з туберкульозу залишається нестабільною, а в деяких регіонах погіршується (Pavlik I., 1996; Collins J. D., 2001; Овдиенко Н. П. и соавт., 2004). За даними Міжнародного епізоотичного бюро, із 135 аналізованих країн різних континентів тільки 19 були благополучними протягом 5 років і більше. В Російській Федерації та деяких країнах СНД туберкульоз посідає одне з перших місць серед інфекційної патології великої рогатої худоби (Найманов А. Х., 2004).

Епізоотичний процес туберкульозу серед великої рогатої худоби в Україні є стаціонарним більше 100 років (Ротов В. И. и соавт., 1973; Ситнік В. А., 2003; Горжеєв В. М., 2005), а з 1995 року розвивається на фоні епідемії інфекції (Савула М. М. , Ладний О. Я. , 1999; Мельник В. М., 2000).

Низька ефективність протитуберкульозних заходів обумовлена: недостатністю вивчення епізоотологічних особливостей; недосконалістю зажиттєвих методів диференційної діагностики; відсутністю засобів специфічної профілактики мікобактеріальної інфекції (Тузова Р. В., 1983; Кассич Ю. Я. и соавт., 1990; Wards B. J. et al., 1995; Lowrie D. B. et al., 1999; Кочмарський В. А., 2003;); високим поліморфізмом мікобактерій (Керимжанова Б. Ф., Земскова З. С., 1989; Гертман М. И. и соавт., 1990; Кузин А. И., 1992; Дорожкова И. Р. , и соавт., 1995; Макаров Ю. А., 1998; Завгородній А. І., 2002; Ткаченко О. А, 2004); стійкістю хвороботворних мікобактерій до наявних дезінфікуючих засобів (Brooks L. A., 2001; Аржаков В. Н., 2002; Ощепков В. Г., 2004).

Підтримка епізоотичного процесу туберкульозу забезпечується здатністю M. bovis викликати розвиток інфекції у, так званих, невластивих для них видів тварин (Morris R. S. et al., 1994; Дяченко Г. М., 1999; Романенко В. П., 2004). Природним резервуаром M. bovis можуть бути борсуки, кускуси, дикі парнокопитні, горностаї, лисиці та інші види тварин (McAlleer P. D., 1990; Morris R. S. et al., 1995; Denny G. O., Wilesmith J. W., 1999; Gavier-Widen D. et al., 2001).

В системі оздоровчих протитуберкульозних заходів недостатньо уваги приділяється молодняку, як одній з рушійних сил епізоотичного процесу (Донченко А. С. и соавт., 1995).

Є різні думки щодо віку проведення першої туберкулінізації у телят. Так, В. С. Киселев (1953) і М. К. Юсковець (1963) рекомендували проводити перші діагностичні дослідження телят з 20-30-денного віку; Л. С. Короленко (1999) - з 5-6-місячного віку. За чинною "Інструкцією про заходи з профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу" (1994) перше дослідження на наявність туберкульозного процесу у телят слід проводити з 2-місячного віку.

Свого часу не були широко підтримані науковцями з ветеринарної фтизіатрії фундаментальні роботи М. К. Юсковця (1939-1963 рр.) з вивчення туберкульозу у телят. Свідченням цьому є тільки чотири публікації з питань туберкульозу цієї вікової групи тварин у фаховому журналі "Ветеринария" за останні 40 років та відсутність інформаційних даних на цю тему у вітчизняному виданні "Ветеринарна медицина України". І, як наслідок, залишаються недостатньо вивченими епізоотологічні і патогенетичні особливості туберкульозу молодняку великої рогатої худоби та відсутні науково обгрунтовані дані щодо використання зажиттєвих методів діагностики туберкульозу у телят. Це слугувало обгрунтуванням напрямку дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР Науково-дослідного інституту здоров'я тварин НАУ "Вивчення епізоотології та розробка методів профілактики туберкульозу великої рогатої худоби в сучасних умовах ведення тваринництва", номер держреєстрації 0101U003622 і "Вивчити особливості епізоотичного процесу при туберкульозі тварин в сучасних умовах та розробити систему ліквідації інфекції", номер держреєстрації 0106U003309.

Мета роботи. Вивчити епізоотологічні особливості туберкульозу молодняку великої рогатої худоби та розробити науково-обгрунтовану систему зажиттєвої діагностики інфекції у телят раннього віку.

Завдання досліджень:

    - провести епізоотологічний моніторинг туберкульозу великої рогатої худоби в Україні; - вивчити рушійні сили епізоотичного процесу і епізоотологічні особливості туберкульозу молодняку великої рогатої худоби; - визначити можливість розвитку інфекційного туберкульозного процесу при використанні ППД-туберкуліну; - вивчити особливості прояву внутрішньошкірної та внутрішньочеревної алергічних реакцій на ППД-туберкулін для ссавців у різновікових групах молодняку великої рогатої худоби; - вивчити особливості прояву епізоотичного процесу серед корів, викликаного M. tuberculosis в умовах господарства; - вивчити особливості клінічного і патолого-анатомічного прояву туберкульозної інфекції у телят; - розробити науково обгрунтовані рекомендації щодо оздоровлення стад молодняку великої рогатої худоби від туберкульозу.

Об'єкт дослідження: туберкульоз великої рогатої худоби.

Предмет дослідження: велика рогата худоба, епізоотичний та інфекційний процеси, алергічні реакції, клінічні та патолого-анатомічні зміни при туберкульозі молодняку великої рогатої худоби.

Методи досліджень: епізоотологічні (історико-статистичний, порівняльно-географічний, епізоотологічне обстеження), клінічні (клінічне обстеження), алергічні (внутрішньошкірна та внутрішньочеревна туберкулінові проби), патолого-анатомічні (встановлення макроскопічних змін в різних органах і тканинах при туберкульозі великої рогатої худоби), бактеріологічні (мікроскопія, виділення чистої культури, біологічна проба) та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі епізоотологічного моніторингу в Україні встановлено: географічну нерівномірність та часову циклічність розвитку епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби - підвищення напруженості в 1996-1999 рр., зниження в 2000-2002 рр., ускладнення в 2000-2005 рр.; позитивний корелятивний зв'язок (r=0,6) в областях між відсотком господарств, в яких реєструють реагуючу на туберкулін велику рогату худобу, та інфікованістю поголів'я; територіальний паралелізм (за винятком АР Крим) між захворюваністю людей туберкульозом та відсотком господарств в областях де реєструють реагуючу на туберкулін велику рогату худобу. Встановлено, що M. tuberculosis у стаді корів викликає розвиток активного епізоотичного процесу.

Вперше визначено епізоотологічні особливості туберкульозу молодняку великої рогатої худоби:

    - висока сприйнятливість до M. bovis телят з перших днів життя; - наявність двох груп джерел збудника інфекції - корови і молоді тварини 16-денного і старшого віку; - переважно аліментарний шлях передачі збудника інфекції; - циклічність розвитку епізоотичного процесу; - наявність зворотного зв'язку активності сонячної радіації і напруженості епізоотичної ситуації; - відсутність впливу природно-географічних факторів на розвиток епізоотичного процесу.

Теоретично і експериментально доведено, що функціональною ознакою джерел збудника туберкульозу великої рогатої худоби, як рушійних сил епізоотичного процесу, є бінарний тип: хворі на туберкульоз корови активно впливають на епізоотичний процес як серед дорослого поголів'я, так і серед телят (аліментарний шлях зараження); молодняк виступає джерелом збудника інфекції як для молодих тварин, так і для корів, а телята до 2-місячного віку мають високу сприйнятливість до збудника туберкульозу і проявляють інтенсивну реакцію гіперчутливості сповільненого типу.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлення прояву алергічної реакції на туберкулін у телят з 16-денного віку змінює сучасне уявлення про нездатність організму молодняку раннього віку (до 2-х місяців) давати імунну відповідь у зв'язку з недосконалістю імунної системи.

Науково-обгрунтовані рекомендації щодо зажиттєвої діагностики туберкульозу у телят з 30-денного віку в неблагополучних з даної інфекції стадах великої рогатої худоби дозволяють: своєчасно виявити і виділити зі стада телят, які внутрішньоутробно або в перші дні постнатального періоду життя інфіковані M. bovis; провести оздоровчі протитуберкульозні заходи в коротші терміни; скоротити тривалість епізоотичного процесу.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав весь обсяг експериментальних та епізоотологічних досліджень, здійснив аналіз та провів статистичну обробку й інтерпретацію отриманих даних, розробив і апробував у виробничих умовах рекомендації щодо підвищення ефективності оздоровчих протитуберкульозних заходів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на чотирьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ (м. Київ, 2004-2007), трьох проблемних наукових радах НДІ здоров'я тварин (2004-2006), чотирьох міжнародних конференціях з питань ветеринарної медицини (м. Суми, 2004; м. Феодосія, 2004; м. Москва 2004; м. Київ 2006) та V державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву" (м. Біла Церква, 2006). Розроблена система протитуберкульозних оздоровчих заходів з застосуванням алергічного методу діагностики туберкульозу у телят з 30-денного віку, схвалена на засіданні Надзвичайної протиепізоотичної комісії Яготинського району Київської області та апробована в ТОВ "АФ "Урожай".епізоотичний туберкульоз худоба туберкулін

Розроблені і прийняті до включення в нову інструкцію щодо боротьби з туберкульозом пропозиції з ранньої діагностики туберкульозу у молодняку великої рогатої худоби.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них п'ять у фахових виданнях, згідно переліку ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень, обговорення результатів досліджень, висновки і пропозиції з практичного використання матеріалів дисертації, список літератури, додатки. Список використаної літератури включає 311 найменувань, в тому числі 40 із далекого зарубіжжя. Робота ілюстрована 28 таблицями та 17 рисунками.

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Дисертаційна робота виконана в 2003 - 2006 рр. на кафедрі організації, економіки та маркетингу у ветеринарній медицині Національного аграрного університету та 16 господарствах, неблагополучних щодо туберкульозу великої рогатої худоби. Основними напрямками досліджень були вивчення епізоотологічних особливостей туберкульозу молодняку великої рогатої худоби та розробка науково-обгрунтованої системи зажиттєвої діагностики інфекції у телят раннього віку.

При виконанні роботи проведено: 18965 алергічних, клінічних та післязабійних досліджень; контрольовані і неконтрольовані епізоотологічні експерименти; епізоотологічний моніторинг з використанням даних власних досліджень, ветеринарної статистики та літературних джерел щодо захворюваності великої рогатої худоби туберкульозом.

Вивчення епізоотологічних особливостей туберкульозу молодняку великої рогатої худоби проводили поетапно: на першому етапі здійснено суцільний епізоотологічний моніторинг туберкульозу великої рогатої худоби в цілому в Україні та в розрізі 25 адміністративних регіонів; на другому - вивчено епізоотологічні особливості туберкульозу молодняку великої рогатої худоби в межах окремих районів та господарств; на третьому - вивчено епізоотологічні особливості туберкульозу телят і результативність методики проведення зажиттєвих методів діагностики в неблагополучному щодо мікобактеріальної інфекції господарстві.

Для досягнення поставленої мети використовували епізоотологічні (Бакулов И. А. и соавт., 1979, 1984; Литвин В. П. і співавт., 1995; Джупина С. И., 2004), клінічні (Левченко В. І. і співавт., 1995), алергічні, патолого-анатомічні, бактеріологічні та статистичні методи досліджень.

Внутрішньошкірну туберкулінову пробу проводили згідно "Настанови по застосуванню туберкуліну очищеного (ППД) для ссавців у стандартному розчині" (2001), а внутрішньочеревну туберкулінову пробу - за методикою В. А. Ситніка і співавт. (2003). Патолого-анатомічний і бактеріологічний методи досліджень застосовували згідно "Настанови по діагностиці туберкульозу тварин та птиці" (1994).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою М. Г. Таршиса і В. Г. Константинова (1975) з використанням комп'ютерної програми MS EXСEL.

Зміст роботи

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Туберкульоз молодняку великої рогатої худоби (Епізоотологія та діагностика)

Предыдущая | Следующая