Характеристика ПЛНД дуба звичайного, відібраних у Сумській області у 2003 - 2004 рр. - Сучасний стан і перспективи розвитку постійної лісонасінної бази дуба звичайного на Сумщині

Клонові насінні та архівно-маточні плантації. За результатами досліджень загальний стан клонової насінної плантації у ДП "Тростянецьке ЛГ" задовільний, але частка дерев, які, є щепами, досить низька - 4,2 - 5,4%. Інтенсивність цвітіння більшістю випадків є низькою, а плодоношення - відсутнє. Ці показники значно нижчі порівняно як із клонами сумського походження, так з середніми значеннями для КНП Данилівського ДДЛГ.

Мінливість показників інтенсивності цвітіння та плодоношення клонів сумського походження на КНП у Данилівському ДДЛГ та ЛГ "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" Харківської області спостерігається як за роками, так і між клонами в межах кожного року (рис.3).

Рис. 3 Динаміка інтенсивності плодоношення клонів сумського походження на КНП у ДанилівськомуДДЛГ Харківської області протягом 2000-2004 рр.

Клони дуба звичайного сумського походження, що представлені на КНП Харківської області, за інтенсивністю плодоношення розподілено на дві групи. Так, сім клонів (Тр-2(13), Тр-10, Тр-15, Тр-15(17), Тр-16(18), Тр-18(23), Су-2) включено до групи зі слабким плодоношенням. Два клони (Тр-2 та Тр-12) увійшли до групи з середнім і змінним плодоношенням. Найвищу інтенсивність як цвітіння, так і плодоношення має проміжна фенологічна форма.

Аналіз динаміки інтенсивності цвітіння і плодоношення клонів Тр-2 і Тр-15 та їх напівсібсових потомств Тр-2(13) та Тр-15(17) за роками показав з одного боку майже повну відсутність зв'язку між інтенсивністю цвітіння та плодоношення у клона Тр-2 та його потомства Тр-2(13), з іншого, - чітку залежність між інтенсивністю як жіночого, так і чоловічого цвітіння і менш чітку, але також досить помітну залежність між інтенсивністю плодоношення клону Тр-15 та його потомства Тр-15(17). У першому випадку коефіцієнти кореляції низькі, або від'ємні, у другому - позитивні і досить високі (для інтенсивності цвітіння чоловічих суцвіть r = 0,96, жіночих - r = 0,94).

Кореляційний аналіз свідчить, що при високому позитивному зв'язку між інтенсивністю цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть (r = 0,96) зв'язок інтенсивності цвітіння з інтенсивністю плодоношення також позитивний, але середній (r = 0,64). Серед причин того, що висока iнтенсивнiсть цвiтiння не завжди приводить до високої iнтенсивностi плодоношення, слід назвати несприятливі метеорологічні умови. Виявлено наявність позитивного зв'язку середньої сили між інтенсивністю плодоношення та сумою опадів і ГТК за весь вегетаційний період (r = 0,43, 0,39, відповідно). Зв'язків між показниками сум активних температур і суми опадів за певні місяці вегетаційного періоду не виявлено. З іншого боку, спостерігаються позитивні зв'язки середньої сили між ГТК за квітень, червень і серпень та інтенсивністю плодоношення (r = 0,40, 0,48 та 0,38 відповідно).

Iнтенсивнiсть цвітіння також залежить від багатьох факторів, серед яких чільне місце займають метеорологічні. Спостерігається певний вплив суми опадів (r = 0,23 та 0,31) і ГТК (r = 0,21 та 0,34) на кількість жіночих і чоловічих суцвіть, відповідно). Сума опадів і ГТК у період формування квіток у бруньках (серпень попереднього року) також позитивно впливає на інтенсивність цвітіння як жіночих, так і чоловічих суцвіть (r = 0,26 і 0,36 відповідно).

За результатами цитологічних досліджень чоловічої генеративної сфери клони плюсових дерев дуба звичайного сумського походження розподілено на дві групи: з середнім і змінним плодоношенням (Тр-2, Тр-12, Тр-15 та Су-31 попередньо) та із стабільно слабким плодоношенням (Су-27).

Виявлена залежність інтенсивністі плодоношення від частки порушень у мейозі та на стадії тетрад (r= -0,89 та -0,51, відповідно).

За критерієм частки порушень у процесі мікроспорогенезу обстежені плюсові дерева розподілено на три групи: з інтенсивним плодоношенням (дерево №3/6), із середнім або змінним плодоношенням (№ 5/5, 17/24, 27/10) та із стабільно слабким плодоношенням (№12/13).

Похожие статьи




Характеристика ПЛНД дуба звичайного, відібраних у Сумській області у 2003 - 2004 рр. - Сучасний стан і перспективи розвитку постійної лісонасінної бази дуба звичайного на Сумщині

Предыдущая | Следующая