Висновок - Розвиток грибництва в світі

Як свідчать одержані результати, внесення до живильного середовища нітратів у вигляді солей з будь-якими іонами індукує синтез базидіоміцетами целюлаз. Високі значення ФПА за культивування на середовищах з нітратом натрію (2 г/л) та нітратом кальцію (1,5 г/л) було встановлено для штаму К-1 I. lacteus.

В останньому разі ФПА цього штаму є максимальною, що пояснюється стабілізуючою дією іонів кальцію на протеїни. Для синтезу целюлаз штамами А-Дон-02 та Д-1 I. lacteus оптимальним є культивування на живильному середо - вищі з 1,5 г/л нітрату амонію.

Це можна пояснити наявністю в живильному середовищі одразу двох форм азоту, доступних для живлення зазначених штамів. Значення ФПА штаму Д-1 I. lacteus за культивування на живильному середовищі з 2 г/л нітратом натрію достовірно не відрізнялось від такого на середовищі з 1,5 г/л нітратом амонію. Однак, у другому разі вміст протеїну цього штаму нижчий, що свідчить про позитивний вплив нітрату амонію на синтез целюлаз. Додавання до живильного середовища будь-якого джерела азоту в кількості вище 2 г/л виявило інгібування ФПА штаму AnSc-1 D. confragosa f. confragosa. Найвищу загальну целюлозолітичну активність цього штаму встановлено за культивування на середовищах із сульфатом амонію і нітратом натрію в концентрації 1,5 та 2 г/л відповідно. Однак у першому випадку кількість целюлоз вказаного штаму вища, що під - тверджується нижчим вмістом протеїнів. Целобіазна активність штамів К-1 (а), А-Дон-02 (б), Д-1 (в) Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa (г) за культивування на живильних середовищах з джерелами вуглецю у зазначеній концентрації а в г б С, г/л С, г/л С, г/л С, г/л А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну. Саме тому додавання до живильного середовища штаму AnSc-1 D. confragosa f. confragosa 1,5 г/л сульфату амонію є більш сприятливим для синтезу целюлаз, здатних до гідролізу фільтрувального паперу. Ендоглюканазна активність базидіоміце - тів щодо Na-КМЦ також істотно змінюється залежно від джерела азоту, внесеного до живильного середовища. За культивування на середовищах із сечовиною в кон - центрації до 2 г/л штами К-1 та Д-1 I. lacteus мають Na-КМЦ-активність, причому вона значно більша у К-1 I. lacteus, що підтвер - джує його високу ступінь адаптації до умов культивування. Оптимальне джерело азоту та його концентрація для синтезу базидіомі - цетами Na-КМЦ-специфічної ендоглюкана - зи лише у штаму К-1 I. lacteus збігається з такими для ФПА досліджуваних культур. Це можна пояснити тим, що для гідролізу розчинних похідних целюлози потрібен лише один ензим, тимчасом як для гідролізу нерозчинної целюлози фільтрувального паперу необхідна узгоджена дія низки ензи - мів, і відсутність або незначна активність одного з них призводить до різкого зменшен - ня ФПА. Загалом, синтез ендоглюканази, специ - фічної до Na-КМЦ, штамом А-Дон-02 I. lacteus відбувається активніше за внесення до живильного середовища солей амонію, при цьому зростання концентрації джерела. Целюлозолітична активність штамів К-1 (а), А-Дон-02 (б), Д-1 (в) Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa (г) за культивування на живильних середовищах з фільтрувальним папером як єдиним джерелом вуглецю (ФПА -- активність щодо фільтрувального паперу, NaКМЦ -- ендоглюканазна активність стосовно Na-карбоксиметилцелюлози, ГЕЦ -- ендоглюканазна активність стосовно гідроксіетилцелюлози, Ц -- целобіазна активність) а г в б С, г/л С, г/л С, г/л С, г/л А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну.

Загальна целюлозолітична активність штамів К-1 (а), А-Дон-02 (б), Д-1 (в) Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa (г) за культивування на живильних середовищах з джерелами азоту в зазначеній концентрації а в г б С, г/л С, г/л С, г/л С, г/л А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну А, од/мг протеїну А, од/мг А, од/мг протеїну протеїну Експериментальні статті 91 азоту призводить до зниження Na-КМЦ - активності штаму. Ендоглюканаза, специфіч - на до Na-КМЦ, більш активна у штамі Д-1 I. lacteus також на середовищах з амонійними солями, однак максимум такої активнос - ті цього штаму визначено за концентрації 1,5 г/л для нітратної солі та 1,5 2 г/л для сульфатної солі.

Штам AnSc-1 D. confragosa f. confragosa має максимальну ендоглюканазну активність щодо Na-КМЦ за культивування на середовищі з 1,5 г/л нітрату амонію. Залежність ендоглюканазної активності базидіоміцетів щодо ГЕЦ від джерела азоту показано на рис. 8. Залежність, встановлена для активності Na-КМЦ, характерна і для ГЕЦ-активності ендоглюканази штамів виду I. lacteus. Лише залежність ендоглюка - назної активності щодо ГЕЦ шта му AnSc-1 D. confragosa f. confragosa мала певні особливості, що можна пояснити специфічністю синтезованого цим штамом ензиму. Так, максимум його ГЕЦ-активності встановлено на середовищі з нітратом натрію в концентрації 2 г/л. При цьому ГЕЦ-активність цього штаму за культивування на 1,5, 2,5 та 3 г/л нітрату амонію достовірно не відрізнялась. Варіабельність активності целобіази базидіоміцетів істотно залежала від внесеного джерела азоту та його концентрації. Найбільш виражену інгібуючу дію на синтез целобіази має нітрит калію, а за вирощування штамів грибів на середовищах із сечо - виною лише для штаму К-1 I. lacteus встановлено незначну целобіазну активність за концентрації цього субстрату 1 г/л. Внесення пептону до живильного середовища не призводило до індукції синтезу целобіази, що може відбуватись унаслідок впливу пептону на ріст і розвиток гриба, а не на синтез ензимів. Для синтезу штамом К-1 I. lacteus целобіази також найбільш сприятливим є 1,5 г/л нітрату кальцію. Максимальну активність целобіази штамів А-Дон-02 та Д-1 I. lacteus встановлено за внесення до живильного середовища 1,5 г/л сульфату амонію, а штаму AnSc-1 D. confragosa f. сon - fr agosa -- 1 та 2 г/л нітрату натрію. Виходячи з того, що максимум ФПА для штаму К-1 I. lacteus встановлено за культивування на середовищі з 1,5 г/л нітрату кальцію, штамів А-Дон-02 та Д-1 I. lacteus -- 1,5 г/л нітрату амонію, AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa -- 1,5 г/л сульфату амонію, на другому етапі оптимізації складу живильного середовища за джерелом азоту дослідження целюлозолітичної активності здійснено в меншому діапазоні концентра - цій. На оптимальних джерелах 1,5 г/л азоту I. lacteus мають вищу ФПА порівняно з іншими концентраціями. Водночас, внесення цих джерел азоту неоднаково впливає на активність інших ензимів целюлазного комплексу штамами I. lacteus. Таку відмінність можна пояснити тим, що через багатостадійність ензиматичних реакцій гідролізу фільтрувального паперу оптимальні умови для кожного ензиму окремо відрізняються від умов, за яких відбувається не лише активний синтез целюлаз, але й син ергізм та взаєморегуляція їх дії. Встановлено, що ФПА штаму AnSc-1 D. confragosa f. confragosa достовірно зростає та є максимальною з додаванням 1,65 г/л азоту порівняно з концентрацією 1,5 г/л. Отже, в результаті проведеної роботи з оптимізації складу живильного середовища за джерелом азоту для активності целюлозолітичних ензимів встановлено, що максимальну інгібуючу дію мають нітрити та сечовина, а індукуючу -- нітрати солей. Оптимальним джерелом азоту для целюлозолітичних ензимів штамом К-1 I. lacteus є 1,5 г/л нітрату кальцію, А-Дон-02 та Д-1 I. lacteus -- 1,5 г/л нітрату амонію, а AnSc-1 D. confragosa f. confragosa -- 1,65 сульфату амонію. Порівнюючи отримані дані з існуючими в літературі, можна зауважити, що вони загалом збігаються. Зокрема, у нечисленних роботах, які стосуються вищих базидіальих грибів [32], вченими встановлено активуючий ефект нітратів амонію на синтез целюлаз, що також корелює з даними літератури щодо нижчих грибів [21]. Порівняння отриманих результатів з підбору оптимального джерела вуглецевого живлення з даними літератури ускладнено через використання в більшості робіт, присвячених базидіоміцетам [16, 32], природних джерел вуглецю, зокрема деревини різних видів рослин. Однак ученими встановлено активуючий ефект фільтрувального паперу на синтез целюлаз у нижчих грибів [33], що також характерно і для базидіоміцетів, -- про це свідчать отримані нами результати. Встановивши оптимальні джерела вуглецю та азоту, а також їхню концентрацію, можна розрахувати оптимальне співвідношення вуглецю до азоту для целюлаз базидіоміцетів, яке становить 5,3:1 для штамів К-1, А-Дон-02 та Д-1 I. lacteus і 4,8:1 для штаму AnSc-1 D. confragosa f. confragosa.

Похожие статьи




Висновок - Розвиток грибництва в світі

Предыдущая | Следующая