Висновки - Туберкульоз молодняку великої рогатої худоби (Епізоотологія та діагностика)

    1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань щодо особливостей ланок епізоотичного процесу і прояву патологічного процесу туберкульозу молодняку великої рогатої худоби, доведено активний прояв гіперчутливості сповільненого типу (ГЧСТ), запропоновано критерії використання внутрішньошкірного алергічного методу діагностики туберкульозу у телят та систему оздоровлення стад молодняку великої рогатої худоби від туберкульозу. Вивчено особливості розвитку епізоотичного і інфекційного процесів, викликаних M. tuberculosis. За даними експерименту спростовано твердження деяких авторів про ППД-туберкулін для ссавців, як фактор передачі збудника мікобактеріальної інфекції сприйнятливим тваринам. 2. Епізоотологічними особливостями туберкульозу молодняку великої рогатої худоби є:
      - висока сприйнятливість до M. bovis телят з перших днів життя; - наявність двох груп джерел збудника інфекції - корови і молоді тварини 16-денного і старшого віку; - переважно аліментарний шлях передачі збудника інфекції; - циклічність розвитку епізоотичного процесу; - наявність зворотного зв'язку активності сонячної радіації і напруженості епізоотичної ситуації; - відсутність впливу природно-географічних факторів на розвиток епізоотичного процесу.
    3. За функціональними ознаками джерела збудника туберкульозу великої рогатої худоби, як рушійні сили епізоотичного процесу, мають бінарний тип: хворі на туберкульоз корови активно впливають на епізоотичний процес як серед дорослого поголів'я, так і серед телят (аліментарний шлях зараження); молодняк виступає джерелом збудника інфекції як для молодих тварин, так і для корів. 4. У телят до двомісячного віку, інфікованих M. bovis, гіперчутливість сповільненої дії проявляється на введення туберкуліну потовщенням складки шкіри: у телят 16-30-денного віку на 3-7 мм; у телят 31-60-денного віку на 3-25 мм. 5. В умовах спонтанного перебігу епізоотичного процесу туберкульозу інфікованість телят збудником туберкульозу підвищується з віком тварин. Частота прояву алергічної туберкулінової проби та патолого-анатомічних змін, відповідно, досягає: до 30-денного віку - у 33,3% і 33,3% тварин; 31-60-денного віку - у 50,0% і 42,9%; 3-4-місячного віку - у 57,1% і 71,4% тварин. 6. У телят туберкульозний процес перебігає в трьох формах: хронічній (патологічний процес на початковій стадії розвитку локалізується, переважно, в мезентеріальних, заглоткових і підщелепових лімфатичних вузлах з наступним переходом в генералізації); гострій (швидкий розвиток патологічного процесу з ураженням переважно паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, плеври, кишок); латентній (після прояву ГЧСТ інфекційний процес призупиняється з можливою активізацією через певний проміжок часу). 7. Епізоотичний процес, викликаний M. tuberculosis, проявляється високою інфікованістю, купчастістю розміщення реагуючих на туберкулін тварин, проявом туберкулоподібних змін у поодиноких тварин та припиненням розвитку після вилучення зі стада і здачі на забій реагуючих тварин і проведення ветеринарно-санітарних заходів. 8. Шестикратне, з інтервалом у сім днів, внутрішньочеревне введення морським свинкам стандартного розчину ППД-туберкуліну для ссавців в дозі 1 мл, протягом п'ятимісячного спостереження за тваринами, не викликає розвитку ГЧСТ та інфекційного процесу.

Похожие статьи




Висновки - Туберкульоз молодняку великої рогатої худоби (Епізоотологія та діагностика)

Предыдущая | Следующая