Роль остеометричних параметрів в остеологічній технології встановлення видової належності тварин - Структурні параметри скелета ссавців як об'єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу

Аналіз абсолютних остеометричних параметрів кісток скелета свідчить, що їх мінливість (залежність від виду, статі, віку, живої маси тварини) не дозволяє визначити об'єктивні закономірності для встановлення видової належності тварин на відміну від відносних остеометричних показників - індексів, котрі мало залежать від вищезазначених біологічних показників (Незнакомцева Є. П., 1995).

За нашими даними, найбільш інформативними показниками для встановлення видової належності кісток скелета є такі остеометричні індекси: носо-мозкова частина черепа (індекс кісткового піднебіння Cr1; хоан Cr2, вісцерального черепа Cr3, мозкового черепа Cr4, широтно-довжинний індекс черепа Cr5, основи черепа Cr6); нижньощелепна кістка (довжинний індекс кутнього коміркового краю М1, широтно-довжинний індекс тіла М2, висотно-довжинний індекс тіла М3, індекс прямої довжини вінцево-виросткової і виростково-кутової вирізок М4, індекс суглобового валика виросткового відростка М5); кістки поясів кінцівок (лопатка: широтно-висотний індекс Sc1, індекс морфологічної ширини передостної і заостної ямок Sc2, індекс довжини краніального і каудального країв Sc3, широтно-довжинний індекс суглобової западини Sc4, індекс шийки лопатки Sc5; тазова кістка: індекс крила клубової кістки Р1, індекс клубової кістки Р2, індекс сідничої кістки Р3, індекс затульного отвору Р4, індекс сідничої і клубової кісток Р5); кістки стило - і зейгоподію (сегментальний і сагітальний діаметри проксимального і дистального епіфізів та середини діафіза, індекс масивності, індекс ліктьового відростка, довжинний індекс).

У тих випадках, коли як остеологічні об'єкти виступали не цілі кістки, визначаються лише окремі відповідні індекси: носо-мозкова частина черепа - індекси вентральної поверхні (Cr1, Cr2), вісцерального фрагмента (Cr1, Cr3), мозкового фрагмента (Cr4, Cr5, Cr6); нижньощелепна кістка (як правило, ця кістка фрагментується на тіло і гілку) - індекси тіла 1, М2, М3) Та гілки 4 і М5); лопатка (як правило, не ушкодженими залишаються її шийка і суглобова западина) - індекси Sc4 і Sc5.

Аналіз уламків безіменної (тазової) кістки (в ситуації, коли вона фрагментована на краніальний уламок, що включає клубову кістку з частиною суглобової западини та каудальний фрагмент, який включає сідничу і лобкову кістку із затульним отвором) виявив можливим обчислити індекси на краніальному уламку 1 і Р2) Та на каудальному уламку 3, Р4 і Р5).

Довгі трубчасті кістки стило - і зейгоподію найчастіше бувають фрагментовані в ділянці середини діафіза на проксимальний фрагмент, котрий включає проксимальний епіфіз і проксимальну половину діафіза та дистальний фрагмент, який включає дистальний епіфіз і дистальну половину діафіза кістки. При цьому виявляється можливим обчислити індекси проксимального та дистального її уламків.

Значення вищенаведених остеометричних індексів були використані у розробці алгоритму дискримінантного аналізу для видового ототожнення тварин. Розраховані на контрольному матеріалі дискримінантні коефіцієнти (а) Та параметр міжвидового розподілу 0) Є константами, а остеометричні індекси (Х) Слугувавли базою для створення системи дискримінантних рівнянь типу:

(3)

Теоретичні підрахунки величини помилки при встановленні видової належності кісток дрібних ссавців методом остеометрії з наступним дискримінантним аналізом значень остеометричних індексів є результатом розрахунків відповідних інтегралів ймовірностей (табл.8).

Таблиця 8

Похожие статьи




Роль остеометричних параметрів в остеологічній технології встановлення видової належності тварин - Структурні параметри скелета ссавців як об'єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу

Предыдущая | Следующая