Проблема впливу ратичних на стан лісових насаджень гірського криму та шляхи її вирішення - Закономірності диниміки чисельності популяцій ратичних (Artiodactyla) в лісових біоценозах гірського Криму

Сучасний стан питання. Досить поширеною є думка про шкідливий вплив ратичних (за умови їх надмірної щільності) на лісові насадження (Динесман, 1959, 1961; Смирнов, 1984, 1987). Пригнічуючий вплив на рослинність впродовж кількох років може призвести до небажаної зоогенної сукцесії (Приедитис, 1987). Проте, ратичні є повноцінними елементами біоценозу, що еволюціонували разом з середовищем. В процесі еволюції виробився ряд регулюючих механізмів, що забезпечують стійкість біоценозу. Порівняно недавно, як елемент екосистеми з'явився новий вид Homo sapiens, що стало причиною порушень динамічної природної рівноваги. Почали виникати нові регулюючі механізми, однак все частіше з'являється необхідність свідомого втручання людини, щоб компенсувати розлади природних процесів, що виникли внаслідок її ж господарської діяльності.

Оцінка впливу козулі на рослинні угрупування Карадазького природного заповідника. В Карадазькому заповіднику поява козулі після встановлення заповідного режиму була сприйнята позитивно, як факт збільшення біорізноманіття та свідчення організації режиму охорони. По мірі росту чисельності козулі (табл. 3) став збільшуватися тиск на флористичні комплекси заповідника, попри небувалу щільність виду (на 2004 р. - 118 ос. на 1 тис. га придатних угідь), яка у кілька разів перевищує норму, розраховану для лісомисливських господарств, ідентичних за складом і станом лісу.

Таблиця 3 Зміна чисельності козулі в Карадазькому заповіднику протягом 1986-2004 рр.

Роки

1986

1989

1992

1993

1997

1999

2002

2003

2004

Козуля, ос.

21

34

26

31

125

140

170

204

191

В "Проекті організації території та охорони природних комплексів Карадазького природного заповідника" за 2005 р. наведені дані про загальний запас зимових кормів на його території - 34,1 тони. В цьому ж документі наводяться дані розрахунку оптимальної чисельності ратичних, виходячи з допустимого рівня споживання ними загальних запасів корму (за допустимий рівень автори прийняли 25%). На основі розрахунків зроблено висновок, що на території заповідника може одночасно існувати 91 козуля та 10 кабанів. Відомо, що в зимовий період козуля споживає до 300 кг (дані того ж проекту) корму, відповідно 91 козуля вимагає 27,3 т, що складає вже не 25, а 81% від загальних запасів зимових кормів у заповіднику. Наразі виявляється невідповідність між собою ключових цифр "Проекту...", а також значне (більш ніж у 5 разів) перебільшення рекомендованої норми чисельності козулі у порівнянні із нормою, прийнятою для європейських лісів відповідного класу. Оцінка ситуації, яка склалася з козулею в Карадазькому природному заповіднику, призводить до наступних висновків:

    - збільшення чисельності козулі по відношенню до норми в кілька разів ставить під загрозу виконання основної мети заповідника - збереження унікальної флори східної частини Південного берега Криму, тому оцінка допустимої чисельності ратичних повинна враховувати пріоритетність завдань, які вирішуються заповідником в цілому; - застосування методики розрахунку ємності угідь, розробленої для лісогосподарських підприємств, не може застосовуватися до заповідних територій, тому ємність угідь для козулі, рекомендована Карадазькому природному заповіднику не повинна перевищувати 20 ос.

Похожие статьи




Проблема впливу ратичних на стан лісових насаджень гірського криму та шляхи її вирішення - Закономірності диниміки чисельності популяцій ратичних (Artiodactyla) в лісових біоценозах гірського Криму

Предыдущая | Следующая