Опрацювання методів профілактики запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Важливим елементом профілактично-лікувальних заходів пододерматиту є корегувальна розчистка копитець, яка в аспекті проведених нами досліджень є важливим заходом впливу на копитця не тільки на органному макрорівні, але і на клітинно-тканинному мікрорівні. У копитцевому розі клінічно здорових корів на початковій стадії розвитку деформації були практично відсутні дистрофічні та дискератозні і помірно виражені апоптозні. За умови утворення початкової деформації копитець у епідермісі вірогідно збільшувалась кількість апоптозних клітин, дистрофічно змінених епідермоцитів та кератиноцитів у стані дискератозу відповідно на 1,9; 2,9 та 5,2% (абсолютних). За вираженої деформації посилювались явища апоптозу, значно збільшувалась кількість дистрофічних та дискератозних кератиноцитів, тобто дистрофія епідермоцитів посилювалась у 2, а дискератозні зміни кератиноцитів - у 4 рази. Це означає, що провідними цитопатологічними механізмами епідермальної патології є саме два останніх процеси.

За умови задавненої деформації копитець апоптоз посилювався вірогідно у 8,5 разів, що зумовлено необхідністю інтенсифікації "фізіологічної" утилізації дистрофічно змінених епідермоцитів. Процес перебігав і завершувався у надрах продукуючого шару епідермісу, який втрачав ознаки клітинної будови, цитоплазматичні тіла епідермоцитів зливалися у суцільну аморфну зцементовану кератинову масу. Такий кератин на поверхні підошви копитець не відшаровувався, що сприяло надмірному відростанню копитцевого рогу (поряд з явищами епідермального глікопротеїнозу). Дистрофічні та дискератозні зміни кератиноцитів відбувалися більш інтенсивно, що проявлялося підвищенням цих показників відповідно до 16,81,73 проти 0,90,22 % та 55,93,58 проти 0,40,11 %. Таким чином, формування патологічного процесу на органному та тканинному рівнях зумовлено чіткими цитопатологічними змінами. Отже, деформація копитець є своєрідним, часто неминучим, ускладненням асептичного пододерматиту, що пов'язано з незадовільними умовами годівлі та утримання тварин.

Перед початком профілактичних заходів (п'ятий дослід) загальний стан корів обох груп був задовільний за відсутності виражених змін з боку опорно-рухового апарату. Вміст мінеральних речовин у крові й копитцевому розі знаходився у нижніх межах норми (рис. 1, 2) за дещо підвищеної концентрації вологи, яка складала 33,50,52 проти 32,31,15 % у епідермісі копитець тварин контрольної групи та надмірного відростання рогу підошви.

вміст сірки у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6

Рис. 1. Вміст сірки у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6.

На 30-у добу від початку профілактичних заходів фізіологічні та біохімічні показники у тварин контрольної групи помітно не змінилися. У корів дослідної групи, спостерігалася тенденція до збільшення у крові вмісту усіх досліджуваних мінеральних речовин, вітамінів та сірковмісних амінокислот, причому вірогідно зростав уміст лише вітаміну Е, концентрація якого була вищою вірогідно на 6,3 % відносно контролю. Виявлено збільшення вмісту сірки, міді та цинку та вологи у копитцевому розі.

Враховуючи те, що концентрація кальцію зросла вірогідно на 7,9 %, а фосфору - знизилась, кальцій-фосфорне співвідношення у дослідній групі становило 1,45 : 1, контрольній - 1,27 : 1. Швидкість росту та стирання копитцевого рогу у тварин дослідної групи складала 6,90,22, а стирання - 5,90,31 мм/міс, що сприяло кращому стиранню рогу підошви, тоді як у корів контрольної - ці показники були відповідно на 6,1 та 13,5 % (р0,05) нижчими і становили 6,50,16 та 5,20,06 мм/міс.

Результати досліджень, проведених на 60-у добу, вказують на покращення мінерального обміну в організмі тварин дослідної групи, свідченням чому було зростання у крові концентрації кальцію на 16,0 % (р0,05), спостерігалася тенденція до зниження вмісту фосфору; співвідношення кальцію і фосфору становило у дослідній групі 1,58 : 1, у контрольній - 1,44 : 1, що характеризує рівень засвоєння цих макроелементів.

вміст міді та цинку у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6

Рис. 2. Вміст міді та цинку у копитцевому розі великої рогатої худоби, n=6

Підтвердженням позитивного впливу ультрафіолетового опромінення на обмінні процеси в організмі тварин, у тому числі вітамінний і частково мінеральний, було зростання у крові концентрації вітамінів А, Е та кобальту відповідно на 50,0 (р0,01), 8,5 (р0,05) та 9,4 % (р0,05) і тенденція до збільшення вмісту міді та цинку. За цих умов зростала концентрація цистину і метіоніну відповідно на 6,9 та 5,6 % при (р0,05).

Краще засвоєння кальцію і фосфору організмом корів дослідної групи під впливом вітаміну D3, що проявилося підвищенням, в основному, вмісту кальцію у крові, позначилося на включенні цих мінеральних речовин до складу копитцевого рогу; концентрація кальцію у копитцевому розі зростала на 9,2 % (р0,05), а фосфору - зменшувалась на 10,2 % порівняно з контрольним показником, що вплинуло на кальціє-фосфорне співвідношення, яке складало 1,64 : 1. Величина аналогічного показника у тварин контрольної групи становила 1,35 : 1. Зростання концентрації сірки у копитцевому розі на 5,1 (р0,05), а за весь період профілактики - на 6,6 %, очевидно, пов'язане з кращим засвоєнням її з кормів раціону внаслідок покращення обмінних процесів в організмі тварин та, ймовірно, з використанням сульфату натрію у поєднанні з димексидом, який сприяє їх пенетрацї у тканини.

Зростання концентрації міді на 6,4 % (р0,05) і цинку - на 4,4 %, що становило відповідно 27,830,432 проти 26,150,512 г3Кг та 19,500,425 проти 18,670,173 г3Кг, є підтвердженням висновку щодо поліпшення процесу засвоєння організмом корів мінеральних речовин корму. За весь період профілактики в епідермісі корів дослідної групи кількість міді збільшилася на 11,7, а цинку - на 3,4 %. Вміст вологи у епідермісі копитець протягом всього періоду досліджень зменшився і на 60-у добу становив 23,01,15 проти 33,50,52 % у контролі. У результаті зазначених вище змін збільшилась інтенсивність стирання рогу підошви на 26,4 %, що сприяло оптимальному відростанню копитцевого рогу.

Отже, проведення вищезгаданих профілактичних заходів на коровах дослідної групи зумовлює покращення якості копитцевого рогу, що проявляється наявністю оптимальної кількості мінеральних речовин у копитцевому розі та зменшенням вологи. Це впливає на інтенсивність його росту та стирання і попереджує утворення деформованих копитець та виникнення асептичного пододерматиту.

Похожие статьи




Опрацювання методів профілактики запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Предыдущая | Следующая