Лікування корів за гострого асептичного пододерматиту - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Дослідженнями встановлено, що до початку лікування загальний стан хворих тварин був пригнічений, вони погано опиралися на уражену кінцівку, здебільшого лежали, неохоче піднімалися. Спостерігалася кульгавість опертої кінцівки, відмічалося підвищення місцевої температури у ділянці копитець та посилення пульсації пальцевих артерій. Кількість лейкоцитів у крові тварин обох груп була у межах норми і становила 8,870,163 та 9,210,207109/л. Це означає, що на початковій стадії розвитку захворювання відсутня реакція цілого організму, а виражена реакція лише певної ділянки ураження, тобто процес носить переважно місцевий характер. В основі шкіри копитець хворих тварин виявлено тенденцію до підвищення вмісту гістаміну, концентрація якого складала 6,70,25 проти 6,40,11 мкмоль/г у контрольній групі.

Гістологічно в основі шкіри виявлені чіткі початкові ознаки запалення: дилатація кровоносних судин мікроциркуляторного русла, розширення артеріол, венул, капілярів; у них спостерігалися ознаки гіперемії, частково стазу крові. Судинні реакції проявлялися набряком основи шкіри. Просякання дерми серозним ексудатом супроводжувалося деяким розпушенням колагенових пучків, між окремими волокнами яких спостерігалося затікання запально-набрякової рідини. Одночасно виявлялася дилатація і переповнення рідиною лімфатичних судин, переважно капілярів; останні виразно звивалися, розширення міжклітинних щілин продукуючого шару.

З лікувальною метою коровам контрольної групи, хворим на гострий асептичний пододерматит, на ділянку копитець застосували холод у вигляді водного душу (15ОС, тривалість - 10 хв. тричі на добу), а дослідної - аплікували на ділянку вінчика фармазолін-димексидний розчин двічі на добу тривалістю 25-30 хв. Корів обох груп утримували на солом'яній підстилці.

На другу добу від початку лікування загальний стан тварин дослідної групи покращився, корови почали опиралися на уражену кінцівку. Під час огляду та пальпації копитець ознак гострого запального процесу не виявлено, тоді як у тварин контрольної групи спостерігалась кульгавість та болючість копитець. В основі шкіри копитець корів дослідної групи вірогідно на 10,7 %, знизився вміст гістаміну, тоді як у тварин контрольної групи спостерігалася лише тенденція до зниження.

Результати гістологічних досліджень показали, що у корів дослідної групи відбувалося згасання запальної гіперемії і серозного просочування основи шкіри копитець. Лімфатичні капіляри і дрібні лімфатичні судини втрачали ознаки звивистості, що засвідчує нормалізацію дренажно-капілярної функції лімфатичної системи. Тканинна структура сосочків дерми ущільнена, матрикс дещо згущений, кількість фібробластів збільшена. Інтенсифікація резорбтивно-евакуаторної активності капілярної складової лімфатичної системи призвела до посиленого надходження лімфи у крупні лімфатичні магістралі копитцевої дерми, частина яких чітко диференціювалася завдяки накопиченню в них згущеної лімфи, що розглядається нами як ознака виразного зменшення запального набряку і, отже, гострого запального процесу. У тварин контрольної групи ознаки запалення основи шкіри копитець зберігалися. Матрикс дерми був виразно набряклий, у ньому виявлялися окремі "озерця" серозного ексудату, який не поглинався і не зв'язувався мукополісахаридними сполуками матриксу.

Викладене вище підтверджує, що використаний метод лікування корів з гострим перебігом асептичного пододерматиту сприяє видужанню їх протягом двох діб, тоді як у тварин контрольної групи подібні результати щодо клінічного стану та змін інших досліджуваних показників отримані на четверту добу лікування.

Похожие статьи




Лікування корів за гострого асептичного пододерматиту - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Предыдущая | Следующая