Значення молитви - Характеристика, роди і види молитви

Часта молитва, якій ти посвячуєш себе в різний час дня і ночі, коли у-ва кличе тебе молитися, чи, коли відчуваєш натхнення Святого Духа, є одним з найбільш ефективних засобів, щоб обновити тебе, перемінюючи твій ум. Ця істина - зрозуміла вам, хто втаємничений у містерію Христа. Якщо часто молилися чи вдень, чи вночі 20 - 30 рр., стільки, скільки Дух, дає тобі натхнення для слів любові, нехай це буде, лише п'ять хвилин або навіть одна хвилина, така наполеглива молитва спричинює в глибині твоєї свідомості, серця, характеру, поведінки - фундаментальні зміни. Тобі важко усвідомити це самому, але хто знаходиться біля тебе, легко зауважує це. Від частого споглядання Христа у молитві його невидимий містичний образ таємно закарбовується у твоєму внутрішньому єстві. Таким чином ти набуваєш його безкінечної доброти і лагідності, а твоє обличчя починає світитися тим Божим світлом що й Христове.

Якщо ти наполегливий у щирій молитві ти здобуваєш віру, стійкішу за гори, і це без показу та хизування пустими словами. Твоє життя та поведінка свідчитимуть про це. Часта молитва спричиняє в твоєму єстві таку Божу дію, яка остаточно підносить тебе до прийняття сили благодаті Божої, і тут починається для тебе безперестанне містичне з'єднання з Господом.

Молитва - це золотий поміст до Бога. Молитися це значить безпосередньо особисто приставати з Богом. По Св. Причасті нема понад молитву кращої злуки з Богом. Чому це так? А це тому, бо молитва заставляє на службу Богові всі наші власті, цілу людину. При молитві злучені з Богом наші найкращі власті: розум, воля і серце. Розум думає про Бога. Воля бажає Бога. А серце готове до любови Бога.

На молитві лучаться з Богом і наші змисли, передусім пам'ять, фантазія і почування. Молитва бере під контроль і ціле наше тіло. Вона помагає нам умертвляти всі наші змисли і тримати в торбах наші пристрасті. Справді, молитва дуже високо підносить людину [О. Ю.Я. Катрій ЧСВВ "Господи навчи нас молитися", - Нью-Йорк - 1981 - Торонто. ст. 17.].

За допомогою молитви можемо здобути у Бога будь - які добра, однак не завжди Бог вислуховує наші молитви відразу.

Ісус Христос провістив: "І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите". Бог не завжди відразу вислуховує наші молитви. Треба частіше стукати до дверей Великого Господа, щоб вони відчинилися (Св. Августин). Бог не раз примушує довго себе просити, щоб переконатися, чи ми справді просимо його від щирого серця, а також тому, щоб ми більше цінували отримані від нього ласки. Хто перестає просити, коли Бог відразу його не вислухає, той доводить, що не просив по - справжньому. Бог швидше вислухає наші молитви, коли ми, молячись, постимо, даємо милостиню, складаємо якусь обітницю або просимо про заступництво святих: швидше вислухає також спільні молитви та молитви праведника. "Ревна молитва праведника має велику силу". Трапляється, що Бог зовсім не вислуховує нашого прохання, тому що виконання цього прохання зашкодило б нам, або тому, що ми недостойні того, щоб бути вислуханими. Бог подібний до лікаря, котрий з любові до хворого не дозволяє те, що йому могло би зашкодити (Св. Августин). Хто схотів би використати на скоєння зла те, про що просить у молитві, не дістане нічого якраз тому, що Бог шкодує його (Св. Августин). Однак у кожному окремому випадку людина повинна намагатися осягнути того, про що просить Бога, природним шляхом.

Бог допомагає лише тому, хто сам намагається собі допомогти. Бог допомагає не боягузам, а відважним. Молитва робить грішників праведниками, а праведників утримує в стані ласки. Молитвою грішник здобуває собі помилування. Розбійник по правиці Ісуса Христа сказав лише: "Господи згадай про мене, коли прийдеш до царства свого", Христос відразу помилував його.

Молитва це невичерпне джерело Божої ласки. Вона найперше помагає нам до росту в чеснотах, що сонце для квітів, то молитва для нашого духовного життя. Як під впливом теплого травневого дощика ціла природа оживає, так і він нашій душі, скріпленій молитвою легко і природно ростуть різні квіти чеснот.

Молитва не тільки дає ріст у чеснотах, вона ще хоронить нас перед гріхом і напастями диявола. Так учить Господь наш Ісус Христос: "Чувайте і моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне".

Один аскет каже: "Вранці - молитва це ключ, що відчиняє нам скарби Божого милосердя і благословення. Ввечері - молитва, це ключ, що замикає нас під Божою опікою і охороною".

Молитва робить грішників праведниками, а праведників утримує в стані ласки. Молитвою грішник здобуває собі помилування. Розбійник по правиці Ісуса Христа сказав лише: "Господи згадай про мене, коли прийдеш до царства свого", Христос відразу помилував його.

Хто починає молитися, перестає грішити, а хто перестає молитися, починає грішити (Св. Августин). Смертний гріх і молитва не можуть існувати поруч. Молитва перероджує людину, сліпого робить зрячим, слабкого - сильнішим, грішника - святим. Грішників молитва перетворює у праведників, бо здобуває грішникові лаку жалю і навернення.

Молитвою привертаємо до себе Св. Духа (Св. Єфрем), тобто здобуваємо діючі ласки. Чим ближче в молитві наближаємося до Ісуса Христа, сонця правди, тим більше наша душа отримує від нього світлі і сили. Отже, молитва просвітлює нас і завдяки їй ми щораз краще пізнаємо доброту і велич Бога, останню мету нашого життя.

Молитва примножує наші сили, зміцнює волю і допомагає терпляче зносити життєві незгоди. Молитва - це небесна роса для душі; вона зміцнює і освіжає нашу дуну (Св. Золот). У молитві душа знаходить заспокоєння, з неї черпає нові сили. Тому ми повинні молитися після кожної тривалої роботи і перед кожною важливою справою. Сам Христос час від часу залишався на самоті, щоб помолитися, а безпосередньо перед своїми страстями довго молився на Оливній горі. Людина, котра часто молиться, ніколи не стане боягузом. Хто багато молиться, той вміє спокійно думати. Хто молиться, той розважно підходить до справ. Хто молиться, той має найліпшого дорадника в усіх справах, тобто світло Божої мудрості.

Один приклад, що наглядно показує значення молитви для нас. Група арабів - номадів з пустині була на відвідинах у Парижі. Вони перший раз у своєму житті були у великому культурному місті. Тут провідники все їм показують: Елізейські поля, вежу Айфля, гріб Наполеона, музей і т. п., але все ж не багато їх цікавить. Тільки одне захоплює всю їхню увагу, а саме, курок з водою у їхніх кімнатах у готелю. "Чи це щось не прекрасне - кажуть вони - сидиш собі в хаті, тільки покрутиш і тече вода, скільки хочеш. А на пустині того нема". Сидять вони цілими годинами коло води і бавляться курком. При від'їзді, їхній провідник - британець завважив, що кількох з них пробували ключем відкрутити один курок. "Що ви робите? "- питає він. А вони: "Хочемо той курок узяти з собою на пустиню, там брак води, а тут тільки покрутиш і тече вода, скільки захочеш". Провідник мусів довго їм пояснити водну систему, заки вони її зрозуміли. Цей курок з водою в хаті це знаменитий символ для нас іншого невичерпного джерела - допливу Божої ласки, що спливає на нас через молитву. Тут нема обмеження. З молитви можна користати на кожнім місці, в кожному часі, завжди і всюди. Тож радо користаймо з того животворного джерела Божої сили. Наша молитва передусім у смутку і терпінні буде для нас Божою силою і потіхою, щоб ми могли нести свій хрест життя та в усім здаватися на волю Божу.

Молитва важлива для кожної людини. Вона праведних удержує в ласці, а грішних навертає до Бога. Вона джерелом знання для розуму та джерело сили для волі. Молитва має особливіше значення і для найменшої суспільної клітини, що нею є родина. "Бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них".

Молитва - це нагода відкрити Бога. Тому - то коли твоє серце перебуватиме в спогляданні трансцендентності Бога і наближається до нього через молитву, ти спробуєш смачність Божества. Під час молитви Бог звільняє твоє серце від суцільної заслони людського розуму і об'являє тобі свій промисел, згідно з яким Він провадить всі сотворіння і твоє власне життя через різні події, що відбуваються протягом років. Коли під час молитви багато разів з любов'ю звертаєш свій погляд на лик Ісуса Христа, не маючи іншого наміру, як тільки любити Бога й віддати йому славу, тоді твоя душа звільняється від щільної заслони розуму і ти відчуваєш славу Божої природи у Христі: "Бо Бог освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа". Під час споглядання Христа у молитві Бог дає тобі численні очі херувима, щоб твоє серце "сяяло пізнанням слави Бога". Тоді твоє серце настільки розпалюється Божим вогнем, що ти нездатний у цій благословенній миті чинити щось інше, як безупинно й невтомно славити Бога.

Молитва утримує праведника у стані ласки, оберігаючи його від спокуси і гріха. Молитва відганяє спокуси диявола. Спокуса затьмарює наш розум і послаблює волю, молитва просвітлює розум і зміцнює волю. "Дія молитви така сама, як дія води на вогонь" (Св. Золот.). Молитва - це щит, від котрого відбиваються вогняні стріли диявола (Св. Амвр.). Молитва - це рятівний якір для тих, чия душа знаходиться в небезпеці (Св. Золот.). коли ми молимося від нас втікають дияволи. Завдяки молитві праведник виробляє в собі багато чеснот. "Хто вміє добре молитися, вміє також добре, жити" (Св. Авг.). Людина віддана молитві, відзначається багатьома чеснотами (Бона). Хто постійно розмовляє з Богом, стає подібним до нього.

Завдяки молитві праведники здобувають відпущення тимчасових покарань за гріхи і вічну награду.

Молитва піднімається до неба і на землю сходить Боже милосердя (Св. Авг.). Молитва стримує Божий гнів (Св. Авг.). Завдяки лише одноразовому щирому відмовленню молитви, Отче наш, можна відкуповувати усі повсякденні гріхи цілого дня (Св. Авг.). З багатьма молитвами пов'язаний відпуст, тобто завдяки їй можна швидше здобути відпущення тимчасових покарань за гріхи, ніж завдяки окремій дотичній молитві.

Молячись, праведник здобуває вічну нагороду. Ісус Христос говорить (Мт. 6,6). Після своєї смерті Св. Тереза об'явилась одній монахині і сказала:

"Я була б готова витерпіти будь - які земні страждання, якщо б завдяки цьому могла зробити щасливішим своє перебування на небі настільки наскільки стане воно щасливішим через одне відмовлення молитви "Богородице Діво".

Молитва - це поєднання праці і боротьби, тобто, вона вимагає певних зусиль. Злі духи часто намагаються перешкодити молитві, підкидаючи нам різні думки. Таким чином диявол намагається загасити нашу ревність і старанність в молитві (Св. Золот.). Той хто, незважаючи на всі перешкоди диявола, добре і щиро молиться, багато спокутує і отримує право на нагороду.

Той, хто молиться отримує вже деяке передчуття вічного щастя бо молитва робить нас веселими. Адже Св. Дух - утішитель, котрий проганяє смуток душі. Христос обіцяє спокій спрацьованим і заклопотаним, якщо вони звернуться до нього. Св. Яків говорить:

"Страждає хтось між вами? Хай молиться". Молячись, людина передчуває радощі неба. Ніщо не може в цьому житті наповнити серце людини більшою радістю, ніж ревна молитва (Св. Верн.).

Молитва - це розмова дитини з батьком. Спробуйте й побачите, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає.

Один день присвячений молитві, вартий більше, ніж усі роки, прожиті в розкоші і розвагах.

Хто не молиться, не може бути врятований, бо потрапляє у тяжкі гріхи. Якщо б можна було заглянути у пекло, то ми б побачили б, що там знаходяться виключно ті, що не молилися.

"Коли сам Христос цілими ночами молився, то що ж тоді робити нам, аби здобути спасіння?" (Св. Амвр.).

Хто не молиться, не має сили протистояти спокусам. Така людина схожа на солдата без зброї, на птаха без крил. Людина без молитви - це билина, котру вітер хитає на усі боки. Хто не молиться, той вже тепер мертвий (Св. Золот.). З людиною, котра не молиться діється те саме, що з рибою, витягнутою з води або з деревом, вирваним із землі.

Людина не може постійно віддаватися земним роботам (турботам), але повинна прагнути до Бога, бо інакше загине (Св. Авг.). Саме тому Ісус Христос так часто закликає до молитви. Всі народи землі моляться до своїх богів; очевидно, в серці кожної людини Бог заклав потребу молитися. Безперестанна молитва оберігає нас від злого ворога, як стіни фортеці; безперервна молитва - це міцний панцир, який береже тіло від ворогів.

Отже, виконуючи будь - яку роботу, ми повинні часто звертатися до Бога і кожну роботу розпочинати з добрим наміром на славу Божу.

Похожие статьи




Значення молитви - Характеристика, роди і види молитви

Предыдущая | Следующая